#ДистанційкаChallеnge — 5 дивовижних історій про роботу вчителів на карантині

Зображення: ouch.pics

Активність та натхненність українських учителів захоплює! Місяць тому «Освіторія» в рамках премії Global Teacher Prize Ukraine запустила #ДистанційкаСhallenge, завдяки якому ми познайомилися з величезною кількістю талановитих педагогів, які вирішили, що карантин — це можливість розширити горизонти!

Вчителі проводили онлайн-уроки, записували реп, танцювали та дистанційно навчалися зі своїми учнями. Дехто навіть долучився до проєктів онлайн-шкіл і навчав дітей з усієї країни. Вчителі надихали й надихалися — і ми вдячні вам за це. Переможцями стали: Марина Кисіль, Галина Сищук, Анна Чернявська,  Микола Дмитрович, Дарія Козлова. Дякуємо, що ви натхненні, креативні та проактивні. Щодня ви показуєте, що #ВчителіВажливі!

Анна Чернявська: шквал емоцій та шалене шарудіння

«Дистанційне навчання викликає шквал емоцій як серед учителів, так і серед батьків, але найголовніше в цьому — позитивне налаштування дітей, які насолоджуються таким видом навчання:

  • незвична форма проведення уроків;
  • можна «не приходити» на урок;
  • домашку виконувати за бажанням.

Проте є деякі особливості для учителя/учительки під дистанційного навчання.
Звичайний урок у школі: прокинулась, випила кави☕️, пішла до школи, провела уроки, повернулася додому.

Дистанційний урок:
✅прокинулась,
✅обрала локацію, де проходитимуть уроки, бо задній фон має значення,
✅нафарбувалась,
✅зробила зачіску, бо учні ж звикли бачити тебе гарною,
✅«зловила» якісний інтернет, бо всі одночасно юзають ґаджети і хочуть користуватися інтернетом,
✅усіх вигнала з кімнати, аби не заважали,

✅почала трансляцію: у когось щось шумить у мікрофоні, хтось просить передати привіт братику, сестричці, з якими сидять учні, бо їм так нудно під час того, коли проходять уроки у старших, деякі діти думають, що камеру вимкнули, та сидять, ласуючи чимось смачненьким, грають у телефоні, потім натякаєш, що бачиш їх, у цей час різко вимикається камера, у мікрофоні чуєш шалене шарудіння, гуркіт.

Після всього ти завершуєш свій урок і розумієш «фух», відчиняєш двері, а родина радіє, що мама повернулася з роботи. Чекаю Вашу історію дистанційного навчання», — написала вчителька на своїй Facebook-сторінці.

Микола Дмитрович: І сміх, і гріх

«МИ ЦЕ ЗМОГЛИ! Повноцінно функціонує сторінка фізичної культури нашого сайту дистанційних технологій.
Не викладали її декілька днів, оскільки працювали з дітьми та вчителями, як краще організувати таку роботу. Ділимось з вами технічними моментами по реалізації такого проєкту. Попередньо я переговорив з учителями фізичної культури, а далі був Instagram та YouTube. Хто першим долучився з учнів, той і став координатором свого класу. Я провів одночасний ефір в Instagram, YouTube і багато в чому — ця сторінка сайту — це заслуга дітей. Вони порадили в сторіс зберегти мій Instagram-eфір і, на мій подив, на мейл почали приходити листи з відео, у дірект — відоси. В Instagram діти вибрали адміністратора, що створив групу та додав учасників.

Кожного ранку о 09:00 ми робимо гімнастичний комплекс. П’ять хвилин інтенсивних занять нам вистачає з головою. Ефір може прийняти 6 людей, а ті, хто не потрапив, роблять вправи самі та відсилають відео адміну!

Щоб діти могли також заробляти оцінки, ми запропонували деякі завдання. Їх можна подивитись на сайті.

«Тепер чекаємо комплекси вправ від Володимира Демчука/ (Якщо цікаво, то шукайте в інтернеті хто це? Підказочка — кікбоксер. Такий прийомчик ми використовуємо для дітей, щоб заробити бали й за теорію. Також діти відпрацьовують навички пошуку інформації, обробки інформації, зберігання й передачі.

На черзі відео від нашого земляка Сергія Якимова (він пройшов відбір «100 жителів Марса» і зараз проходить підготовку в Америці). Я зміг домовитись з багатьма відомими спортсменами та отримав від них обіцянку по співпраці. Це не просто слова, а люди розуміють, що роблять для дітей і я доніс до них цей меседж. Вчора спілкувався з Юлією Єлістратовою, що проходить збір на Кіпрі. Як мені це вдалося? Багатьох знаю особисто, а з іншими ми знайомимось завдяки соціальним мережам.

Ще багато ідей у нас виникає по роботі над сайтом, і я буду вас інформувати. Стежте за моєю стрічкою новин, а сьогодні радіємо ще одній маленькій перемозі, що переходить в глобальний формат», — написав вчитель на своїй Facebook-сторінці.

Дарія Козлова: Об’єднані не тільки навчанням

«Фото #1 — наша Християнська альтернативна школа «Світло» у серпні 2018 року. На годиннику якась пізня ніч, а згорблена спинка — то я. Тоді ми працювали над тим, щоб з кімнати 110 метрів кв. облаштувати простір для навчання.

Фото #2 — наша школа «Світло» у грудні 2019 року. 110 метрів квадратних перетворилися на гамірне місце для перерв, вечірок і уроків.

Фото #3 — школа «Світло» в березні 2020 року. Школа несподівано зруйнувала всі кордони. І замість 110 метрів квадратних ми маємо терабайти інтернету. Ми зідзвонюємося, списуємося і пересилаємо фотографії одне одному. Сьогодні ми онлайн кричали в мікрофон «вітаємо» і вітали першокласника з Днем народження. І тут я зрозуміла: цінно бути об‘єднаним з дітьми навколо чогось більшого, ніж просто навчання. Навколо наших стосунків».

«За тиждень ми змінили всю систему і перейшли на онлайн навчання. Уроки, зроблені за перший тиждень:
👉 якщо раніше ти міг «бачити очі» і викладати біля дошки — тепер маєш шукати нові підходи і методи викладання. Випускай творчість на волю!
👉поєднувати викладання і одночасну роботу з технікою складно. Наприклад, я запорола свій сьогоднішній урок, бо не могла розібратися з «замутованими» мікрофонами 😱🤪 Не здавайся і вчися на помилках!
👉 всі уроки важливі. Тому ми зберегли урок музики, творчості і навіть екскурсії 🏰 Правда, тепер у новому форматі. Користайся можливостями інтернету!

👨‍👨‍👧 Зараз більшість дітей вчаться вдома з допомогою батьків. Вони — мої супергерої. Вболіваю, що ваше терпіння вистоїть всі онлайн заняття. Глибоко дихайте і пам‘ятайте: помиляємося — значить розвиваємося! ❤️

Ми не ідеальні. Робимо помилки, вчимося їх виправляти. Проте радію, що можемо робити це разом. Тримаймося!», — написала вчителька на своїй Facebook-сторінці.

Марина Кисіль: Віртуальна школа і реальні успіхи

«Сьогодні відбувся мій другий урок у Віртуальній школі видавництва «Ранок». Дякую  за чудовий навчальний зошит. Завдяки йому першачки без проблем опанували нову тему!
Цей урок не відбувся би без допомоги команди-професіоналів #ЮлияМиронова та #АнтонСухомлин Дякую вам. Знаю, що зі мною важко… Величезна подяка дівчаткам-колегам #ДианаЛысяк та #СветланаГайдаренко та Ірині Щербині за ідею».

«Сьогодні, в останній день канікул, у нас відбулася «піжамна зустріч»… Ранкове коло, новини класу, нейрофізіологічні вправи, колективна робота з батьками, оригамі з найкращою студенткою Іванночкою Михайлівною — все встигли, завдяки найкращим батькам та програмі Zoom. Заряд позитивних емоцій отримали всі. Посмішки не тільки дітей, а й батьків цьому доказ.
А я яка задоволена…», — написала вчителька на
своїй Facebook-сторінці.

Галина Сищук: Гейміфікація та нові технології

FB-сторінка вчительки молодших класів Галини Сищук

«Весь світ намагається запевнити мене, що для першачків дистанційне навчання організувати неможливо… Погоджуюсь частково.

Дійсно, є санітарні норми та залежність від допомоги батьків. Дійсно, уроки не проведеш у форматі вебінару чи у відеочаті, бо не буде відповідної концентрації та просто неможливо, щоб всі змогли в конкретний час приєднатись — батьки на роботі, а діти самостійно не впораються…

Але ж! Нам потрібно не забути напрацьоване. От у першому класі навіть не до нових тем. Тут би не забути те, що встигли вивчити… Покращити навички читання і письма, відпрацювати навички швидкого і ефективного усного рахунку і просто пізнавати світ навколо.

Найважливіше для першачків — мотивація і зацікавленість. Чи цікаво щодня читати і списувати? Чи хочеться розв’язувати задачі і приклади? Що з цього дитині?

Мені допомогла деяка гейміфікація процесу у платформі Class Dojo.

Отже її плюси:

Можливість реєструвати клас, і не один, також можна додавати вчителів до класу;
Кожна дитина має власний кабінет, у який заходить через додаток — тобто зручне індивідуальне спілкування;
Можливість входу для батьків — дозволяє спілкуватися з батьками без відома дитини, можна відправляти повідомлення всім батькам;
Можливість повернення завдання на доопрацювання — дуже зручно! Поки не опрацьовані неточності, завдання не прийняте;
Можливість підвантаження фото, відео — додаток не вантажить все це в телефон вчителя (це величезний плюс! Viber засмітив мій девайс за два дні дистанційки);
Можливість окремого спілкування по кожному завданню. Тобто можу коментувати все окремо, не перепощуючи чи копіюючи.

А тепер найголовніше — вигляд гри.
Кожна дитина має можливість змінити вигляд аватарки-монстрика, отримує встановлену вчителем кількість балів за завдання. Більше працюєш — більше маєш.

Зароблені бали домовились використати як «оплату» чогось у навчанні. Наприклад «придбати» у вчителя книжку… Хочу запропонувати додаткові завдання за 3 бали. А виконані куплятиму за 5… Але це вже пізніше. Коли все стане на свої місця. Спробуйте. Рекомендую.

P. S. Прочитавши цей пост, задоволено посміхнувся Юрій Гайдученко))) Юрію, зернятка Вашої науки проростають цікавими ідеями. Дякую!», — написала вчителька Галина Сищук на своїй Facebook-сторінці.

Поділитися цією статтею