Досить істерик: як заспокоїти дитину

cover_hysteric1
Автор тексту: Олексій Сімончук

Як боротися з дитячими істериками? Про це дискутували дитячий та сімейний психолог Катерина Гольцберг, авторка блогу про щасливе життя з двійнятами Олександра Квітко та засновник проекту Fathers Club Владислав Головін під час презентації книги Деніела Сіґела і Тіни Брайсон «Досить істерик! Комплексний підхід до гармонійного виховання дитини» (детальніше про книгу). Пропонуємо найцікавіше з батьківської дискусії.

Проблеми виховання дітей

катя

Катерина Гольцберг

Ми часто використовуємо не ті методи, щоб заспокоїти дитину. Завжди треба спочатку заспокоїтися самому. Якщо ми самі в запалі щось робимо — дитина не сприймає цю інформацію добре. Якщо ми роздратовані — дитина нас не чує, вона чує лише наш емоційний стан. Є такий вислів:


«Дитина потребує найбільше любові саме в той час, коли вона найменше її заслуговує».


влад1

Владислав Головін

Сучасне покоління батьків постійно стикається з проблемою того, як виховувати дітей. За великим рахунком, усіх нас, хто виріс у 1970-80-х, ніхто не виховував. Радянський Союз був створений як держава, що займається будівництвом світлого майбутнього, але не людиною. Для батьків не було проблеми в тому, щоб мати якісь педагогічні навички.

Починаючи з ясельних груп держава казала батькам, що займатиметься питанням виховання, а ви поки працюйте на партію заради нашого великого майбутнього. Тому зараз такий попит на виховну літературу, адже сучасні батьки розуміють, що в їхньому дитинстві чогось бракувало: уваги, вміння висловити власні емоції. Вони хочуть бути іншими батьками, ніж були їхні.

TER_6008

Встановити правила

катя

Катерина Гольцберг

Не можна дитину ігнорувати або фізично чи принизливо карати її. Але необхідно встановити дисципліну. Дитина найбільше вдячна батькам за їхні рамки. За те, що вона розуміє, що відбуватиметься далі. Наприклад, дитина випадково розбила чашку, а ви прийшли додому, на роботі купа проблем, ви роздратовані і накричали на дитину. Вона розуміє, що чашку в нашій родині бити не можна, і засвоює цей урок. Потім вона знову розбиває чашку, а у вас сьогодні гарний настрій і ви кажете, що нічого страшного. І дитина вже не розуміє, чи можна бити чашку в родині. Що необхідно дитині для розуміння? Розбити ще одну чашку. Нам здається, що це істерика, але ні — дитина просто нас тестує. Перевіряє, які правила діють у родині. Дитина бути бити чашки доти, доки не зрозуміє, як у родині поводяться в таких випадках.

TER_6020

Правила повинні бути, і виконувати їх необхідно всім членам родини. Якщо в мами можна їсти цукерки перед обідом, у тата — не можна, а бабуся взагалі під столом дає їх дитині, то яка тут може бути дисципліна? Буде істерика. Вона виникає тоді, коли незрозуміло, що буде далі.

Використовувати активне слухання

катя

Катерина Гольцберг

Ми повинні бути очами на одному рівні з дитиною. Не можна дивитися на неї зверху вниз. Треба присісти і говорити із сином або донькою віч-на-віч. Наприклад, дитина приносить матері малюнок і просить подивитися. Мама каже: «Так, гарно. Я подивилася». Така відповідь не влаштовує дитину. Треба спитати: «А це в тебе пташка? А куди вона летить? А що це за дерево?» Це називається активне слухання: ми дивимося і запитуємо дитину, що там відбувається. Так ми розвиваємо мовленнєву діяльність дитини: вона розповідає, фантазує. Коли є запитання — тоді ми розмовляємо з дитиною однією мовою.

TER_6027
TER_6028

Також для дитини завжди важливі постійність і регулярність. Якщо вона звикла натискати кнопку поверху в ліфті — нехай завжди це робить. Наприклад, ми заходимо, а там чоловік вже її натиснув. Треба відразу сказати: «Дядя натиснув на кнопку? Хочеш, зараз проїдемося ще раз, і натиснеш вже ти?» Ми завжди боїмося втратити час, але краще втратити трохи часу, ніж упустити ці важливі речі. Набагато гірше, якщо ми із цією істерикою підемо далі.

саша

Олександра Квітко

Ми повинні показувати дитині, що почули її, повертаючись до того, що трапилося. Питаємо: «Що трапилося? Чому ти сердишся?» Дитина каже, що її образив брат, і ми повинні повторити це: «Тебе образив брат». Треба сказати, що ми зрозуміли, чому так відбувається, що дитина відчуває.

Ми встановлюємо емоційний зв’язок з дитиною і даємо їй зрозуміти, що щоб не трапилося, ми завжди її зрозуміємо і вислухаємо. Дитина не завжди розуміє свої емоції. Для того щоб емоцію приглушити, іноді достатньо просто її озвучити.

TER_5928

Емоції — важливі

саша

Олександра Квітко

Краще, коли істерики все ж є, ніж коли їх немає. Якщо дітям бракує прояву емоцій, це свідчить про те, що вони, швидше за все, бояться їх. Наприклад, я була молодшою дитиною в родині і була дуже спокійною, тому що бачила істерики своєї сестри. Вони були настільки жахливими, що я боялася їх повторювати.

У підсумку, усі мої істерики проходили дуже боляче через придушення емоцій. Тому емоційність завжди краща — це менше впливає на тіло.

влад1

Владислав Головін

Багатьом людям не вистачало нормального емоційного контакту з батьками, тому вони не до кінця відчували себе сином чи донькою. У них залишилося дуже багато своїх переживань і образ. Вони постійно повертаються у своє дитинство, коли не можеш зрозуміти, хто ти: батько чи син. І в якому стані ти повинен спілкуватися з дитиною.

Тому поки батьки не розберуться зі своїм досвідом, їм буде тяжко говорити з дитиною. Але кожна така ситуація — індивідуальна, і треба шукати окремий вихід з неї: у когось батьки розлучилися, хтось мало говорив з батьками тощо.