1 квітня 2026 року стартувала місія NASA «Artemis 2» (Артеміда-2) з чотирма астронавтами на борту. Ні, ви не побачите їхньої «місячної ходи», цього разу — тільки репетиція перед експедицією «Артеміди-4» у 2028 році, коли люди знову ступлять на Місяць. Але нині астронавти (і серед них одна жінка!) подолають найдовший шлях у космосі, який робила коли-небудь людина за всю історію існування людства. Розбираємось, чим унікальний політ людей до Місяця в квітні 2026 року? Хто ці четверо сміливців, які вирушили у найдовшу космічну подорож? Як виглядає Місяць зі зворотного боку? Що робили астронавти у модулі «Оріон» усі ці 7 днів? Чому модуль «Оріон» втратив на 40 хвилин зв’язок із Землею під час обльоту Місяця? Що смачне (чи не дуже?) вони їдять, де сплять і як вирішують негаразди, як от зламаний туалет? Коли і як, зрештою, повернуться на Землю? Дбайливо підібрані нами цікавинки можна зробити частиною уроки фізики.
.✦ ݁˖
Чим унікальний цей політ людей до Місяця у 2026 році?
Без перебільшень це історична подія: вперше за 54 роки люди знову полетіли до Місяця. Цей етап — критично важливий перед майбутньою висадкою на поверхню Місяця, яку планують у наступних місіях «Артеміди» від NASA. Окрім того, програма «Артеміда» це ще й підготовчий етап до майбутніх пілотованих міжпланетних місій, — згадуємо амбіції людства в освоєнні Марсу. Як і планувалось, четверо досвідчених астронавтів місії «Артеміда-2» встановили у понеділок 6 квітня 2026 року абсолютний рекорд максимальної відстані, яку коли-небудь долала людина в космосі: 406 777 кілометрів від Землі під час 6-годинного прольоту повз Місяць. Також члени екіпажу «Оріон» стали першими людьми, які пролетіли й на власні очі побачили зворотний бік місяця. Авжеж, зафільмувавши все для людства і реалізувавши сотні параметрів спостережень! Ще один здобуток — вперше в складі такої тривалої місії є жінка, 47-річна Крістіна Кох.
.✦ ݁˖
Хто ці четверо сміливців, які вирушили в найдовшу космічну подорож?
Екіпаж у складі астронавтів NASA:
Рід Вайзмен
командир місії,
вік — 50 років
Віктор Гловер
пілот,
вік — 49 років
Крістіна Кох
спеціалістка місії,
вік — 47 років
Джерем Хансен
спеціаліст місії,
вік — 50 років
photographer: Josh Valcarcel, flickr.com/nasa2explore
.✦ ݁˖
Підготовка до старту і перші хвилини польоту: як усе відбувається?
🚀 49 годин до старту:
інженери провели фінальні перевірки всіх систем.
🚀 3 години до старту:
астронавти прямують до космічного модуля і займають свої місця. Щоб дістатись до модуля, четверо космічних мандрівників піднімаються на вершину 98-метрової ракети. До речі, апетит у ракети ого-го: її заправили 2,65 мільйонами літрів кріогенного палива.
🚀 Запалювання двигунів:
ракета покидає стартову вежу за 6,5 секунди. Екіпаж Оріону відчуває навантаження до 4G. Що це означає? Сильний тиск на грудну клітку (уявіть, наче ще одна людина сіла вам на груди!), рухатись у цей момент дуже важко, в тілі відчувається вібрація через роботу ракетних двигунів. Усе це наслідок прискорення ракети.
🚀 56 секунд після старту:
ракета з космонавтами долає звуковий бар’єр.
🚀 2 хвилини від початку старту:
на висоті 48 кілометрів від’єднуються порожні прискорювачі.
🚀 8 хвилин після старту:
основні ракетні двигуни вже повністю використали пальне і відокремлюються. Корабель перебуває з цього моменту на еліптичній орбіті з найвищою точкою 2 250 кілометрів над планетою Земля. Для порівняння — це в 5 разів вище, ніж висота польоту Міжнародної космічної станції.
🚀 8–40 хвилин після зльоту:
члени екіпажу Крістіна Кох і Джеремі Гансен проводять налаштування обладнання — туалет і систему роздачі води. А ще розгортають чотири сонячні панелі, які забезпечують модуль електроенергією. Ці панелі можуть обертатись навколо двох осей, щоб відстежувати Сонце і забезпечувати максимум виробництва електроенергії.
🚀 49 хвилин після старту:
відбувається перший орбітальний маневр. Як пише livescience, цей маневр можливий завдяки другому ступеню ракети (ICPS) і його мета — вирівняти орбіту й запобігти падінню Оріона з космічними мандрівниками до нас на Землю.
.✦ ݁˖
Що відбувається у перші години після старту?
⮕ Друге за рахунком і цього разу триваліше ввімкнення двигунів. Мета — підняти апарат на висоту 70 000 км. І саме тут Оріон випустить «на волю» у відкритий космос 4 дослідницькі супутники. Власники супутників — Аргентина, Південна Корея, Німеччина і Саудівська Аравія.
⮕ Віктор Гловер тестує ручне керування і за допомогою спеціального джойстика маневрує навколо відпрацьованого ступеня ракети. Це важливий етап перевірки систем, потрібний для майбутніх місій Артеміди, які не лише кружлятимуть навколо Місяця, а й висадять на нього гостей із Землі.
⮕ Хух! Ну нарешті екіпаж має змогу перепочити і влаштувати свій перший космічний перекус. Цікаво, яка у космосі їжа на смак?.. Але окрім споживання смаколиків, космонавти ще мають потренуватись, адже фізичні вправи запобігають втраті м’язової маси й зниженню щільності кісток і підтримують роботу серцево-судинної системи.
Щоб лягти поспати (на сон відведено 4,5 години), космонавти мають розібрати сидіння, які вони використовують під час маневру Оріона. До речі, перепочивають учасники місії Артеміда-2 у ось таких цупких спальних мішках темно-синього кольору, які вони шлейками прив’язують до стіни:
Поки астронавти спали, NASA демонструвала землянам приголомшливі кадри. Ось наприклад, вид з Оріону на нашу з вами домівку, до якої вже ген-ген десятки тисяч кілометрів. Агоооов, десь бачите себе там?
Цікаво, що замість звичайного будильника Центр управління польотами вмикає для астронавтів місії Артеміда-2 бадьорі й запальні треки. Після першої ночівлі в космосі мандрівники прокинулись під пісню John Legend «Green Light».
Трансмісячний маневр: завдяки чому капсула Оріон з астронавтами на борту
вийшов на орбіту нашого супутника?
Сервісний модуль «Оріон» має головний двигун, який є спадщиною програми Space Shuttle. Саме цей двигун NASA модернізувала для польоту «Артеміди-2». До слова, модуль має ще й інші допоміжні двигуни, потрібні для маневрування — їх загалом 8. Та й сама капсула екіпажу обладнана маневровими двигунами, оскільки відділиться від сервісного модуля під час підготовки до приземлення. Але до цього моменту ще летіти й летіти!
— 3 квітня о 02–49 за київським часом трансмісячний маневр розпочався! — розповідає оглядач Всесвіт UA. — «Оріон» увімкнув головний двигун, і модуль полетів у напрямку до Місяця. Маневр тривав близько 6 хвилин і швидкість корабля опісля маневру перевищила 35 000 км/год. Екіпаж офіційно перейшов у так званий цислюнарний простір (простір між планетою Земля і супутником Місяцем).
Отже, «Оріон» отримав траєкторію, яка проведе його навколо Місяця, а потім Земля природно притягне його назад до себе. Також ця траєкторія дає гарантію повернення астронавтів додому. Тож лише невеликі корекції двигунами будуть потрібні для дотримання ідеально точної траєкторії. До слова, саме в цей момент Крістіна Кох стала першою жінкою, яка залишила навколоземну орбіту.
.✦ ݁˖
Що робили астронавти всі ті дні, поки Оріон підлітав до Місяця?
✅ По черзі тестували ручне керування двигунами корабля Orion. Це потрібно, щоб спеціалісти на Землі переконались, що корабель придатний для посадки на Місяць, коли дистанційне керування застосувати буде неможливо.
✅Адаптувались до тривалого перебування в невагомості.
✅ Тестували системи життєзабезпечення та скафандри під час різних видів діяльності і навіть під час прийому їжі.
✅ спостерігали за «заходом» і «сходом» Землі.
✅ Зробили десятки історичних знімків і відео Землі і Місяця, що поволі більшав під час наближення. Цікавий нюанс: астронавти використовували для документування камери GoPro та власні телефони iPhone. На айфон вони також робили численні «селфі» з нашою планетою. Заворожує, чи не так?
✅ займались науковими експериментами — в тому числі, відпрацюванням серцево-легеневої реанімації в невагомості.
.✦ ݁˖
На 40 хвилин було втрачено зв’язок Землі з астронавтами: чому?
Під час обльоту Місяця екіпаж втратив зв’язок із Землею на 40 хвилин, і ця ситуація була спрогнозована. Річ у тому, що в час обльоту корабель потрапив у радіотінь (радіотінь — зона, куди не потрапляє прямий радіосигнал через наявність перешкод на шляху його поширення) за зворотним боком Місяця. Щойно контакт відновився — астронавтка Крістіна Кох звернулась до землян зі зворушливою промовою:
«Коли ми розпочали цей політ до Місяця, я сказала, що ми не покидаємо Землю, а обираємо її. І це правда. Ми будемо досліджувати. Ми будемо будувати. Ми будемо будувати кораблі. Ми знову відвідаємо Землю. Ми побудуємо наукові аванпости. Ми будемо керувати марсоходами. Ми будемо займатися радіоастрономією. Ми будемо засновувати компанії. Ми будемо розвивати промисловість. Ми будемо надихати. Але в кінцевому підсумку ми завжди обиратимемо Землю. Ми завжди обиратимемо один одного».
.✦ ݁˖
Як виглядає Місяць зі зворотного боку?
«Оріон» наблизився до поверхні Місяця на мінімальну відстань — близько 6 550 кілометрів. Астронавти не гаяли часу:
✅ Фотографували Місяць зі зворотного, темного боку. Серед фото — кратери, давні потоки лави, тріщини на поверхні.
✅Зафіксували шість спалахів від падіння метеороїдів на зворотній стороні Місяця. Ми таких явищ не бачимо з Землі, — відбуваються лише на неосвітленому боці Місяця.
✅Зробили найбільш вражаючий кадр зворотного боку Місяця, та ще й з видом на Землю, який NASA опублікувала у себе в Інстаграмі:
А ось ще один кадр-шедевр, до якого NASA написала детальне роз’яснення:
«… На цьому зображенні ми бачимо бік Місяця з темними плямами. Це давні потоки лави з раннього періоду історії Місяця, коли він був вулканічно активним. Великий кратер, що з’являється під потоками лави, темний у центрі, — басейн Орієнтале, кратер завширшки майже 600 миль, який охоплює ближню та дальню сторони Місяця, частково видимий із Землі на краю Місяця. На цьому зображенні ми отримали повний огляд кратера. Все, що знаходиться під кратером, — це дальня сторона, півкуля, яку ми не можемо побачити із Землі, оскільки Місяць обертається навколо своєї осі з тією ж швидкістю, з якою він обертається навколо нас…»
.✦ ݁˖
Рекорд місії «Артеміда-2»: люди побували у найвіддаленішій точці від Землі
Обліт Місяця дозволив поставити місії «Артеміда-2» новий рекорд: люди побували так далеко від Землі, ніж будь-коли раніше. І перевершили рекорд у 400 171 кілометр, встановлений «Аполлоном-13» у 1970 році.
Ну а «Артеміда-2» встановила новий рекорд віддаленості перебування людини у космосі: 406 777 кілометрів від Землі під час шестигодинного прольоту повз Місяць.
«Х’юстон, у нас проблеми!»
Проблеми у космомандрівників таки виникли під час перших днів польоту. Одна з них — проблема зі зв’язком і передачею відеозображення. «Збій спричинений неправильною конфігурацією на Землі, — розповідає Ончев Іван у відео на своєму каналі Всесвіт UA. — Але з часом картинка з’явилась — це був вид на сонячні панелі Оріона і на частину нашої рідної планети.
Найбільший курйоз місії — зламаний туалет
— Але курйозом це називати не надто добре, бо зламаний у космосі туалет — серйозна проблема, — каже оглядач каналу Всесвіт UA. — Тим паче, для екіпажу різної статі. І ще й у такому тісному приміщенні, якою є капсула Оріону. Все почалося з повідомлення астронавки Крістіни Кох, яка має статус спеціалістки місії. Вона сказала, що є проблема із запуском частини механізму туалету або ж «універсальної системи управління відходами».
На одній з перших пресконференцій повідомили, що заклинив вентилятор. Наземні інженери почали розробляти інструкції для Крістіни Кох, як до нього дістатись. Але потім повідомили, що проблема була з якимось контролером і наголосили, що туалетом все ще можна користуватись — принаймні, частково. Якщо вже зовсім детально — астронавтів попросили не здійснювати сечовипускання — рідина без вентилятора в умовах мікрогравітації розлітається по всій кабіні!
Отже, космотнавти були змушені користуватись спеціальними багаторазовими мішками для збору сечі (саме такими мішками користувались астронавти попередніх «місячних» місій).
Крістіні Кох таки вдалось вирішити проблему! На наступний день під час прямого включення пані Крістіна назвала себе «космічним сантехніком» і що «дуже цим пишається».
.✦ ݁˖
Що їдять астронавти: у меню — понад 200 страв
Астронавти Artemis II харчуються за комплексним меню, заснованим на їхніх особистих уподобаннях та потребах у нутрицієнтах. Деякі страви в капсулі Orion вже готові до вживання, але є й такі, що потребують регідратації водою на борту.
То що ж було на перший космічний сіданок у представників NASA? Ковбаса, кускус із горіхами, полуниця, тортильї, кекс із кленовим сиром, вівсянка з яблуками та корицею, яєчня, салат із манго.
Серед інших варіантів страв на день — гранола з чорницею, овочевий кіш, яловича грудинка барбекю, гостра зелена квасоля та макарони з сиром. Продукти відбирали таким чином, щоб зменшити ризик кришіння їжі, бо це завдало б космонавтам клопотів в умовах мікрогравітації.
Кожному астронавту дозволено два ароматизовані напої на день, включно з кавою, зеленим чаєм, мангово-персиковим смузі, лимонадом або яблучним сидром. На борту загалом є 43 чашки кави, дев’ять приправ та п’ять гострих соусів. Щоб задовольнити будь-яку тягу до солодощів у астронавтів є печиво, шоколад, тістечка та мигдаль у цукерках.
Екіпаж використовує портативний диспенсер для води для розморозки їжі та напоїв, а також підігрівач їжі для їх розігріву. Крістіна Кох, одна з астронавтів на «Артеміді II», сказала у відео NASA, що спільне споживання їжі з іншими членами екіпажу в космосі «уособлює єдність і трохи нагадує похід».
Цікавий факт, який багато хто помітив: шоколадна паста «Нутелла» літала в невагомості у капсулі. Хто ж найбільший ласун серед астронавтів, як гадаєте?
.✦ ݁˖
Коли і як космонавти місії Artemis 2 повернуться додому?
Якщо усе піде за планом — капсула Оріон з космонавтами на борту приводниться у Тихому океані вже 10 квітня.
Повну візуалізацію польоту місії Артеміда 2
можна подивитись тут
