ШІ вже давно став інструментом для навчання. Він генерує ідеї, персоналізує завдання, стає напарником у дискусії. Штучний інтелект уже є частиною навчальної рутини. Але такі маленькі кроки впровадження ШІ глобально змінюють викладання і навчання. Переклали для вас дослідження про те, як ШІ впливає на освіту вже зараз та як змінить її у найближчому майбутньому.
Персоналізована підтримка вчителів
Учителі завжди залишатимуться наріжним каменем ефективного навчання. Але більшість із них отримують зовсім незначний зворотний зв’язок для покращення своєї роботи. Штучний інтелект може допомогти у цьому та підтримати педагогів, які вдосконалюють свою майстерність. Ось, які ролі він може виконати для цього.
✹
Імітація учнів. Мовні моделі зі штучним інтелектом можуть слугувати учнями-практикантами для нових викладачів. Моделі ШІ здатні демонструвати плутанину і ставити додаткові запитання. Це допоможе вчителям потренуватися, перш ніж починати роботу з класом.
✹
Відгуки та пропозиції в режимі реального часу. Штучний інтелект може надавати вчителям зворотний зв’язок та «живі» поради по ходу їхньої роботи. Наприклад, підказувати запитання, які можна поставити класу в конкретний момент.
✹
Зворотний зв’язок після уроку. ШІ може створювати звіти після уроків, що підсумовують динаміку роботи в класі. Наприклад, порахувати час виступів учнів або визначити запитання, що викликали найбільшу зацікавленість.
✹
Актуальний досвід. Штучний інтелект може допомогти вчителям бути в курсі останніх досягнень у їхній галузі. Наприклад, інформувати про нові дослідження з актуальних тем.
Звичний інструмент для школярів
Професор політології Стенфордського університету Роб Райх поставив переконливе запитання. Чи можна порівняти генеративний ШІ з калькулятором у класі, чи він буде більш шкідливим інструментом?
Нині калькулятор часто використовується в середніх і старших класах. З його допомогою учні швидко виконують складні обчислення, будують графіки рівнянь і розв’язують задачі.
Однак це не призвело до вилучення базових математичних обчислень із навчальної програми. Учні, як і раніше, вміють виконувати вправи на ділення та обчислювати показник степені без калькулятора.
Школярі повинні вивчати світ, починаючи з найпростіших принципів. Це може бути елементарне додавання або структура речення. Проте їм більше не потрібно володіти цими знаннями повною мірою. Тобто не обов’язково робити всі обчислення вручну або писати всі есе без підтримки ШІ.
Штучний інтелект може навіть підвищити планку. Моделі ШІ не будуть думати за учнів, радше, учням доведеться редагувати та курувати їх. А це змусить дітей зануритися в роботу глибше, ніж вони робили це раніше. Це дозволить учням стати архітекторами, які здатні займатися чимось більш творчим і амбітним.
Можливість навчання без страху
Ран Лю, головний науковець зі штучного інтелекту в Amira Learning, каже, що ШІ має потенціал для підтримки впевненості учнів у собі. Вчителі зазвичай заохочують активність дітей у класі, вони наполягають на тому, що не існує такого поняття, як «дурне запитання». Однак часто страх осуду з боку однолітків стримує учнів від повноцінної участі в багатьох активностях на уроці. Особливо гостро це стосується дітей, які відстають у навчанні. Вони найменше схильні до взаємодії в таких умовах.
Інтерфейси, які використовують штучний інтелект, можуть запропонувати конструктивний зворотний зв’язок, який не має нічого спільного з реакцією людини. Тому учні охочіше будуть братися за завдання, ризикувати і не боятимуться бути вразливими.
Однією зі сфер, де це може бути надзвичайно цінним, є м’які навички. Емма Бранскілл, доцентка кафедри комп’ютерних наук, зазначила: існує величезна кількість м’яких навичок, яким досить складно навчати дітей. Наприклад, комунікація, критичне мислення та розв’язання проблем. Завдяки штучному інтелекту, діти можуть спробувати різні тактики, щоб опанувати ці м’які навички. А також отримувати підтримку та зворотний зв’язок у режимі реального часу.
Покращення якості навчання та оцінювання
Брайан Браун, професор педагогіки, вважає: «те, що ми знаємо про навчання, не відображається на тому, як ми навчаємо». Наприклад, учителі знають, що навчання відбувається через активні дискусії в класі. Однак за один раз висловитися може лише один учень. Але ШІ може створити 35 унікальних розмов учителя з кожним учнем.
Також ШІ може допомогти з оцінюванням. Він швидко визначить навички, які має учень та яких йому бракує, а також надасть рекомендації щодо заповнення прогалин.
Персоналізоване навчання
ШІ може розбивати складні теми на частини таким чином, щоб учень міг їх опанувати. Для цього він перевірятиме розуміння дитини та надаватиме їй зворотний зв’язок. Також ШІ може враховувати «криві забування», щоб давати учням нагадування та освіжати їхню пам’ять у потрібний момент.
ШІ може стати персональним тьютором для дитини та допомогти їй покращити академічну успішність у комфортному для неї темпі.
Які ризики несе штучний інтелект для освіти
ШІ моделі не оптимізовані для навчання учнів
Штучний інтелект надає відповідь швидко, але часто він робить це недоцільно з педагогічного погляду. Коли матеріал пояснює вчитель, він може робити акцент на ключових поняттях і глибше їх пояснювати. А також будувати розповідь таким чином, щоб зацікавити дітей до подальшого вивчення теми. ШІ не генеруватиме текст за такими принципами.
Неправильні відповіді приходять у «красивих упаковках»
ШІ може створювати зв’язний текст, який є абсолютно помилковим. Ноа Гудман, доцент психології та комп’ютерних наук, провів експеримент. Він попросив чат-бота розв’язувати та пояснювати рівняння з алгебри як репетитор. Чат-бот згенерував ідеальні речення, що демонстрували високоякісні методи навчання (наприклад, позитивне підкріплення), але він не дав правильної математичної відповіді.
Криза мотивації
Кріс Піч, доцент кафедри комп’ютерних наук, розповів історію про учня, який якось прийшов до нього в кабінет у сльозах. Хлопець був стурбований швидким прогресом штучного інтелекту і тим, як це вплине на перспективи його майбутнього працевлаштування. Піч пов’язав цей інцидент із більш широкою кризою екзистенційної мотивації. Коли багато учнів можуть більше не знати, на чому їм слід зосередитися, або не бачити цінності своїх важко зароблених навичок.
