Фінська ініціатива HundrED — про емпатію як освітній тренд майбутнього.
Ця стаття є перекладом з дозволу фінської ініціативи HundrED. Оригінал матеріалу знаходиться за посиланням. Усі права на нього належать HundrED. Передрук чи копіювання матеріалу на інших веб-ресурсах без згоди HundrED суворо заборонено.
Дехто вважає, що цифрове суспільство та сучасні технології невідворотно змінять традиційну систему освіти. Але противники цієї думки стверджують, що майбутнє навчального процесу, навпаки, окреслить риси, що витримали перевірку часом. А саме: здатність до емпатії та комунікабельність.
У медіадискурсі, особливо у західних країнах, суспільство часто поділяють на «ми» і «вони». Люди століттями намагалися здолати стіну непорозуміння між народами і націями, а тепер знову прийшли до бажання цю стіну побудувати. У Великій Британії ключовим аргументом на користь брекзіту була проблема імміграції. Президент США Дональд Трамп агітував за будівництво стіни на кордоні з Мексикою. А жителів Європи розділили на протилежні табори суперечки з приводу біженців, які заполонили регіон, втікаючи з охоплених війною країн.
Усе це змушує замислитися, чому світовий порядок змістився у бік нетерпимості. І багато хто звинувачує у ксенофобських настроях брак якісної освіти.
Емпатія в освіті
Провідні діячі сфери освіти закликають включити виховання особистісних якостей до навчальної програми і зробити на них основний акцент. Ці питання у Фінляндії, наприклад, обговорювали на спеціальній конференції Campus 2016, яку відвідали понад 700 вчителів та студентів.
Ідея не нова. Скажімо, Данія давно вже включила викладання емпатії в навчальний процес на всіх рівнях, починаючи з дошкільного. Там цю дисципліну освоюють на рівні з математикою чи письмом. Данці вже довели, що виховати емпатію — можливо. Варто лише не боятися змін і надати вчителям та учням необхідні для цього знання та підтримку. Поступово схожі ідеї завойовують популярність і в інших країнах.
«Школи стають більш гуманними. Це помічаєш, коли слідкуєш за процесом розбудови шкільної системи чи береш у ньому активну участь», — зазначає фінський викладач фізики й математики Пекка Пеура.
«Наприклад, мої підходи до методики викладання стають більш інтерактивними та націленими на розвиток емпатії. Такі зміни відбуваються по всій Фінляндії завдяки вчителям. Хоча глобальне суспільство цьому і не сприяє, але навіть окремі особи здатні ініціювати зрушення».
Як впровадити зміни в навчальний процес
Це ключове питання. Не варто чекати змін на законодавчому рівні. Вчителі можуть розпочати нововведення самостійно. Звісно, було б чудово, якби ініціаторами змін виступали законодавці й уряд. Але освіта — це перш за все учні й вчителі. І вони мають усі повноваження для того, щоб змінювати систему. Навіть більше, вони можуть запровадити зміни надзвичайно оперативно.
Не обов’язково вивчати емпатію як окремий предмет. Можна включити її в курси інших дисциплін. Існують дослідження, які доводять, що читання розвиває у дітей здатність співпереживати. Тож доцільно почати з предметів, в основі яких — розповідь певних історій. Як от література чи сценічне мистецтво. Це чудова база для розвитку й посилення емоційного інтелекту та комунікабельності.
Емпатія може і зовсім не входити до шкільної програми. Однак варто проявляти її у спілкуванні з дітьми. Коли вчителі та батьки помічають почуття дитини та обговорюють їх — це перший крок у створенні сприятливого середовища. Ми можемо на власному прикладі показати дітям, як взаємодіяти один з одним та ладнати зі своїми почуттями. З наших маленьких вчинків у повсякденному житті можуть початися великі зміни.
Емпатію також можна виховувати за допомогою технологій. Згадайте популярність гри Pokemon Go. Віртуальна реальність дозволяє опинитися в ситуації, яку інші можуть пережити в реальності. Це допомагає поставити себе на місце іншого. Такі технології давно вийшли за рамки суто розважальної індустрії. Про них розповідають у новинах, знімають документальні фільми, їх використовують у сфері освіти й охорони здоров’я. Це прекрасний фундамент для розбудови навиків емпатії.
Позитивні зрушення
Усе не так безнадійно, як інколи стверджують ЗМІ. У людства є шляхи до більш толерантного й інклюзивного світу. Так, вирішення серйозних проблем расизму й ксенофобії здається дуже складним завданням. Але, як каже Метт Естерман з австралійського Коледжу Святої Схоластики, «емпатія — навик, який можна вивчити і якому можна навчити».
Це не абстрактна риса, яку людина отримує чи не отримує від народження. І не щось таке недоступне, що можуть ввести у розклад тільки вищі інстанції. Ми можемо впровадити емпатію зараз, можемо подати приклад іншим. Це відповідальність освітян, як і всіх інших громадян. Ми повинні допомогти розвинути ті навички, які дозволять наступним поколінням ефективно управляти глобалізованим світом і приймати його таким, як є.
Оригінал цієї статті можна прочитати за посиланням. Усі права належать HundrED.
