Більше математики і далі без оцінок: що чекає на третьокласників?

Нова українська школа: перший раз у третій клас

В Україні цього року випробують нову навчальну програму для третього класу. Її пілотуватимуть 129 першопрохідців з понад 16 тисяч шкіл. Тож на які зміни нам чекати від Нової української школи?

Вчитимуть те, що хочеться

За часів мого дитинства, на жаль, ідея запитати учнів, про що їм хочеться дізнатися в школі, видалася б дивною, можливо, навіть небезпечною. А нині учні можуть розповісти, про що хотіли б почути на уроці — і отримати це в програмі. Міністерство освіти провело опитування серед учнів 60 пілотних класів, щоб знати, які теми хотіли б досліджувати діти. Таке формування змісту освіти відповідно до інтересів учнів — новація цього року.

За словами експерта МОН Олени Ліннік, вони отримали десятки цікавинок, навколо яких будували теми занять. Координатори НУШ допомагали впорядкувати отримані відповіді та об’єднати теми в блоки. Скажімо, дітей цікавить:

● Чи є життя в космосі?

● Як виглядає мікроб?

● Яке походження мильних бульбашок?

● Чому посивів дідусь?

● Як виробляють скло?

На учнів 3-х класів Нової української школи очікує чимало цікавого: їм доведеться досліджувати медіа, порівнювати письмо від руки та за допомогою клавіатури, вивчати смайлики.

Так само вже і на 4-й клас намічені вподобані дітьми теми.

Загалом від уроку-гри переходять до уроку-дослідження. Відтак пріоритетними методами навчання є дослідницькі, творчі, проблемно-пошукові. До слова, раніше діти вже робили такі завдання, просто пошукової роботи стає більше. І дуже важливо, щоб дослідницьку роботу не виконував за учнів нетерплячий вчитель, дав можливість самостійно шукати відповіді. Ігри теж не повинні «зникнути», просто «подорослішати»: обирати радять навчальні, ділові, стратегії. Особливу увагу приділятимуть груповій формі роботи.

Як інтегрувати теми

В основній початковій школі зберігатиметься те, що вже стало традиційним: ранкові зустрічі, формувальне та підсумкове оцінювання, інтегрований підхід. Інтеграція предметів, тем, джерел — принципова особливість НУШ. Утім, інтеграція теж «підросте». За словами Олени Ліннік, зв’язок з іншими предметами буде менш очевидним, але слугуватиме певним місточком до інших курсів. Це як різниця між асфальтованими дорогами та невидимими шляхами кораблів, літаків, що поєднують два пункти. Кожен місяць навчального року буде позначений однією глобальною темою, довкола якої вибудовується матеріал.

Восени йтиметься про подорожі і відкриття світу, міст між минулим і майбутнім, чарівні перетворення. Зима принесе такі теми: енергія, невідомий і невидимий світ. Навесні розмірковуватимуть про приховані можливості речей, погоду вдома і тему «Я — людина».

На прикладі інформатики — про що конкретно йтиметься. Тема про подорожі — це ще й про віртуальні мандри, а з тим про прийнятну та неприйнятну поведінку в цифровому середовищі. До розмови про чарівні перетворення найкраще пасує вивчення алгоритмів, а цифрові пристрої буде доречно вивчати, коли йтиметься про приховані можливості речей. Наприкінці навчального року, у рамках дослідження теми «Я — людина» можна поговорити про онлайн-спільноти, соцмережі.

Більше математики та уроки інформатики

На інтегрований курс «Я досліджую світ» виділили аж 7 годин на тиждень. При цьому дві з них мають «перехрещуватися» з українською мовою та літературою, одна — з математикою. Як окремі предмети математику вивчатимуть 4 години на тиждень (тобто в 3-му класі на неї виділили додаткову годину), а об’єднані уроки української мови та літератури мають бути щодня. У 3-му класі також буде один урок інформатики на тиждень. Це — окрема дисципліна. Іноземну мову вивчатимуть тричі на тиждень.

Вже з’являються домашні завдання. Але вони мають бути не складними та займати небагато часу. Це може бути ознайомлення з додатковими матеріалами, інтерв’ю з батьками тощо.

Також вчитель може використовувати модель навчання «Перевернутий клас». Вдома школярі мають подивитися підручники чи відео, а в класі працювати над закріпленням вивченого матеріалу: робити практичні завдання до тієї теми, яку засвоїли вдома.

Оцінок у класному журналі ще не буде. Навіть більше, вербальне оцінювання без балів прагнуть залишити в усій початковій школі. І пояснювати результати доведеться на індивідуальних консультаціях батькам, частина яких хотіли б «по-простому» чути: їхня дитина — «двієчник» чи «відмінник». Проте в самих учнів, як вже не раз вивчали, оцінки знижують мотивацію. А ось самооцінювання добре йде, довів зворотний зв’язок від вчителів пілотних шкіл, який зібрало МОН. Учень пише, що добре вдалося, а з чим є труднощі. Коли порівняли самооцінювання старшокласників та результати ЗНО, розбіжності були лише в 5 %. Тож побоювання батьків про те, що діти «напишуть, що все ідеально, та заспокояться», не справдилися.

Уперше — моніторинг НУШ

На пілотні школи вже в жовтні чекає перевірка, розповів ідеолог НУШ Роман Шиян. Перевірятимуть, чи формуються в учнів компетентності та вміння, чи інтегрують вчителі різні предмети, як вони організовують та використовують під час навчання шкільний простір, чи ефективним є навчання самих учителів початкової школи.

У початковій школі проведуть глибинне дослідження, щоб оцінити зміни. Загалом до вибірки увійшли 150 шкіл, з яких 25 є пілотними, що дасть можливість порівняти результати двох різних освітніх процесів. Опитуватимуть учнів, вчителів, батьків та керівників шкіл. Проводитимуть фокус-групи з учнями та спостерігатимуть за проведенням занять (експерти мають пробути в школах по два дні).

А у 2020 році на нас очікуватиме ще й Lego-моніторинг. Уперше, як пояснила представниця The Lego Foundation Оксана Рома, Австралійський центр освітніх досліджень проводитиме міжнародне дослідження діяльнісного та інтегрованого навчання — як впливає на дітей використання конструкторів на уроках. Україна — серед обраних п’яти країн.

Поділитися цією статтею