Без тотального карантину: як Японії вдається стримувати епідемію коронавірусу

На початку квітня японські учні планують повернутися до навчання у звичному офлайн-режимі. Прем’єр-міністр Японії зачинив усі школи 27 лютого. На той момент у країні було підтверджено трохи більш як 200 випадків зараження коронавірусом і 4 летальні випадки на додачу до 700 пасажирів круїзного лайнера, що перебував на карантині в порту японського міста Йокогама. За місяць, станом на кінець березня, у країні близько 1900 інфікованих та 56 смертей від вірусу. Як Японії вдається тримати поширення хвороби під контролем без екстремальних заходів і до чого тут японська культура поклону? Ось що пишуть світові ЗМІ про успішні японські анти-COVID19 заходи.

Як японці сприйняли закриття шкіл на карантин?

Коли 27 лютого всі японські школи зачинили через коронавірус, The New York Times написав, що це шокувало батьків у Японії. Вони висловлювали своє обурення в соціальних мережах, риторично запитуючи уряд, як батьки мають упоратися з доглядом за дітьми вдома і виконанням своїх зобов’язань на роботі. Прем’єр-міністра Сіндзо Абе критикували звідусіль: мовляв, карантин у школах передчасний і більше нагадує спроби авторитарного контролю за ситуацією. Понад те, прем’єр-міністр не радився із членами своєї партії, а прийняв це рішення практично одноосібно. Однак Абе відповів, що «ставить у пріоритет здоров’я і безпеку дітей».

Водночас із закриттям шкіл японський уряд скасував або переніс низку культурних і спортивних подій, у тому числі Олімпійські ігри 2020. Проте влада Японії не накладає жодних жорстких обмежень щодо роботи ресторанів чи пересувань у містах: уряд лише радить японцям працювати віддалено, якщо це можливо, а також утриматися від традиційних весняних масових прогулянок для милування цвітінням сакур. Репортери з різних японських міст пишуть про те, що деякі кав’ярні і ресторани зачинені через коронавірус, інші — працюють, університети готуються розпочати весняний семестр у квітні і скасовують лише багатолюдні церемонії для випускників. Студентка Юкіно з міста Нагоя каже, що із поширенням епідемії її життя не надто змінилося, от тільки довелося скасувати давно заплановану подорож і почати ретельніше мити руки.

Кого в Японії тестують на коронавірус?

Уряд Японії критикують не лише за шкільний карантин, а й за суворі правила, за якими хворих тестують на коронавірус. У Японії ви можете пройти тест на COVID-19, тільки якщо ви літня людина і маєте симптоми ГРЗ або у вас тримається температура тіла 37,5 і вище градусів протягом 4 днів поспіль. Інакше кажучи, тут не тестують кожного ліпшого, а виконують близько 7 500 тестів на день — це 15 % від загальної спроможності японської системи охорони здоров’я. Якщо порівняти з Кореєю, де на один мільйон населення роблять 6 тисяч тестів, японські показники дуже скромні — 118 тестувань на один мільйон осіб.

Японський Інститут інфекційних захворювань пояснює таку політику ощадливістю: мовляв, немає сенсу тестувати всіх, хто просто панікує, а слід тримати медичні ресурси для тих, кому потрібна буде невідкладна допомога. Іншими словами, замість того, щоб перевіряти на коронавірус усіх підряд, японці відстежують кожен випадок інфікування і можливих контактів і тестують суворо за наявності симптомів. Щоб утримати лікарні і всю систему охорони здоров’я від перенапруження, японські медики просять людей з легкими симптомами застуди просто лишатися вдома і не контактувати з іншими. Японські експерти пропонують найпростішу формулу особистого захисту від вірусу — уникати ситуацій, що відповідають трьом критеріям: місця, що погано провітрюються, натовпи людей та тісне спілкування.

Як впливає на поширення вірусу японська робоча етика?

У середині березня Комерційна палата Осаки провела опитування великих корпорацій і виявилося, що лише 55 % з них запровадили дистанційну роботу своїх офісів і підприємств. Сувора робоча етика японців змушує навіть офісних працівників щодня приїздити на своє робоче місце. Загалом, японські експерти вважають, що всі обмежувальні заходи були своєчасними і ефективними та дали змогу знизити рівень поширення вірусу в країні на 50 %.

Японці носили маски, коли це ще не було обов’язковим

Кореспондент видання Deutsche Welle Мартін Фрітц у Токіо спостерігав за звичками японців, щоб зрозуміти, які щоденні звички найефективніше захищають людей від вірусів. Він вважає, що культура носіння масок в Японії — один з головних чинників. Щороку тут використовують 5,5 мільярдів масок для обличчя: це приблизно 43 маски на людину.

Із поширенням нового вірусу носіння масок стало просто тотальним: убезпечити інших та себе стало громадянським обов’язком кожного японця. У черзі за маскою люди тримають дистанцію, багато хто купує набори для саморобних масок — це смужки тканини та фільтри для кави. «Мити руки, полоскати горло дезінфекційним засобом та носити маски — частина нашого звичного життя. Нам не потрібен був коронавірус, щоб цього навчитися», — цитує журналіст мешканку Токіо.

Загалом понад 53 % японців щодня носять маски, незалежно від того, чи вирує у світі чергова епідемія. Дослідники запевняють, що маска на 8 % знижує ризик дітей шкільного віку захворіти на грип. Багато японських тінейджерів носять маски щодня, щоб відгородитися від дорослих і уникати розмов з ними.

Інша корисна звичка — відмовитися від потискання рук при зустрічі. У традиційній японській культурі вітання — це уклін головою, а не обійми чи поцілунки, як у багатьох інших країнах.

Які заборони Японія таки впровадила?

Окрім тимчасового припинення роботи шкіл, Японія ввела заборону на в’їзд іноземних туристів із США, Китаю, Європи та Південної Кореї, пише Reuters. Громадяни інших країн, які мешкають у Японії і повертаються додому, повинні залишатися в самоізоляції протягом двох тижнів.

Як японські учні переживають шкільний карантин?

30 % японських учнів переживають стрес через загальнонаціональний шкільний карантин. Такі дані опитування оприлюднила нещодавно неурядова організація Save the Children Japan. Опитали близько 960 дітей, переважно учнів молодшої і середньої школи. Діти сказали, що найбільше їх непокоїть те, що вони не можуть вільно виходити на вулицю. Понад 20 % учнів сказали, що скучили за школою та вчителями, а близько 14 % дітей повідомили, що змушені залишатися вдома самі протягом робочого дня батьків. Коли дітям запропонували звернутися до влади, учні просили переказати урядовцям, щоб ті забезпечили їх масками для обличчя, давали точну інформацію про вірус та нарешті відновили навчання у школах.

Залишити відповідь