Майже 12 тисяч педагогів вимушено перебувають за кордоном через війну росії проти України. Багато з них за минулий рік змогли офіційно працевлаштуватися у школах європейських країн і отримати цінний досвід роботи у зовсім різних освітніх системах. Наша нова рубрика «Освітня валізка» — саме про це: про нові знання, навички та погляд на шкільну систему зсередини. У цій рубриці ми розповідаємо історії дітей, що тимчасово навчаються за кордоном, та вчителів, які мали змогу попрацювати у іноземних школах. Цього разу це досвід Світлани Січкар, яка працювала помічником учителя в державній школі у Великій Британії. Ось що її найбільше здивувало та надихнуло у цій роботі.
Мене звати Світлана Січкар. Я з міста Кам’янка Черкаської області. Після початку повномасштабного вторгнення я довго вагалась і таки поїхала разом із дітьми до Великої Британії.
Я вчителька англійської мови: до війни працювала у середній школі у своєму місті та проводила заняття з англійської мови у приватному дитячому центрі. У Великій Британії ми проживали у місті Саутгемптон графство Гемпшир. Коли я привела сина на знайомство з його школою, адміністраторка розповіла про вакансію помічника вчителя і порадила заповнити аплікаційну форму. Далі було запрошення на співбесіду: мені потрібно було провести демо заняття з учнями та написати лист батькам про успіхи дитини. Я успішно пройшла співбесіду і отримала роботу помічника вчителя у середній школі Cantell.
Що робить помічник учителя у британській школі?
Ще під час співбесіди мене запитали про зручні робочі години. Оскільки в мене двоє неповнолітніх дітей, то я мала змогу обрати графік, щоб відводити і забирати молодшу доньку зі школи. Варто зауважити, що питання безпеки дітей у Великій Британії дуже важливе. Якщо дитина в урочний час буде перебувати на вулиці без дорослих, у поліції або інших відповідальних дорослих обов’язково виникне питання, чому вона не в школі. Учні середньої школи можуть ходити до школи самостійно, але учні початкової школи, тобто до 11 років, лише за наявності письмового дозволу від батьків.
До числа моїх обов’язків як асистента вчителя входили:
- допомога дітям з особливими потребами під час уроків;
- взаємодія з учителями та пошук оптимальних рішень для того, щоб діти з особливими потребами змогли засвоїти матеріал якнайкраще;
- проведення занять з малими групами дітей, для яких англійська не є рідною;
Система освіти у Великій Британії кардинально відрізняється від української, тому було досить нелегко звикнути та запам’ятати всі нюанси. Було багато труднощів, але в цілому мені дуже сподобалося працювати у британській школі: це був дуже корисний досвід.
Що здивувало і надихнуло найбільше?
Дисципліна. Навчання в школі розпочинається о 8:30, а закінчується о 15:00. Учнів, які приходять пізніше хоча б на хвилину, особисто зустрічає директор школи на рецепції та пояснює, що правилами школи заборонено запізнюватися на уроки. Взагалі, дуже часто під час виховних бесід наголос на тому, що школа має певні правила і закони і їх потрібно поважати, якщо хочеш навчатися в цій школі далі. Дисципліна і взаємоповага мають дуже важливе значення як у школі, так і в суспільстві. Так, коли учитель робить зауваження учневі і просить припинити говорити під час уроку, то наголошує на тому, що це є проявом неповаги до нього та інших дітей. І зазвичай цей аргумент працює. Крім того, в школі існує чіткий алгоритм дій у випадку, якщо дитина не реагує на зауваження. Спочатку усне зауваження, далі ім’я порушника записують на дошці. Якщо і це не допомагає, то вчитель надсилає емейл до так званої «mediation team»: приходить представник даної команди, забирає дитину з класу, проводить виховну бесіду і пояснює, чому така поведінка під час уроку неприпустима. Тож учитель не витрачає час уроку на дисциплінування окремого учня, а спокійно проводить урок далі.
Жодних підручників і важких портфелів! Діти не носять до школи ні підручників, ні зошитів. Діти приходять до школи з ручкою, олівцем і обідом☺
Усі зошити зберігаються у класах, де проводяться заняття. Класні кімнати закріплені за учителями, а не за учнями. Тобто, учні ходять із класу в клас. А їхні зошити з різних предметів зберігаються у тих класах, де проводиться заняття з певного предмету. Дитина може взяти зошит додому, якщо хоче повторити матеріал або підготуватися до контрольної. Зошитами учнів забезпечує школа. Підручники також майже не використовують на уроках. Кожен клас оснащений як мінімум проєктором або інтерактивною дошкою: всі матеріали до уроків вчителі готують у вигляді презентацій та роздрукованих матеріалів. Це також дуже зручно у разі відсутності вчителя: він чи вона надсилає матеріали до свого уроку, а людина, яка прийшла на заміну, їх використовує. Для виконання домашніх завдань підручники теж не потрібні — все у Google Classroom. Домашні завдання задають раз на тиждень або рідше. І ніколи не перевіряються під час уроку. Повторення. Кожен урок майже з усіх предметів починався так званим «To-do-now task». Це завдання, яке учні починали виконувати щойно прийшли в клас і сіли за парти. Воно здебільшого для повторення матеріалу, вивченого на попередньому уроці або раніше. Особливо мені подобалося це завдання на уроках математики, тому що зазвичай воно містило завдання з різних тем.
Діти вчаться вчитися. Напевно, це те, що мені сподобалося найбільше. Від дітей не вимагають зазубрити напам’ять десятки формул, теорем, правил. У кабінетах математики, науки є багато стендів, де написані формули. Але формули часто є і в самих завданнях навіть під час тесту. Учнів вчать розуміти і вміти користуватися вивченим матеріалом. Учителі часто говорять: запам’ятати все неможливо. Але важливо знати, де знайти формулу для вирішення певної задачі і як її використати. Дітей вчать використовувати свої знання для того, щоб застосувати їх у різних ситуаціях, аналізувати матеріал, робити висновки.
Обговорення та дискусії на уроках. На уроках учителі часто використовують прийом «Talk to each other» (поговоріть один із одним). Дітей заохочують висловлювати свою думку, ділитися своїм досвідом і просто спілкуватися між собою. Зазвичай учні охоче дискутують і, що цікаво, обговорюють саме питання, поставлене вчителем, а не щось інше. Крім того, це дає можливість їм трошки відволіктися, розслабитися, а потім знову сконцентруватися і слухати уважно урок.
Різні групи учнів на різних уроках. Хочу сказати, що британська система поділу на класи більше нагадує українську університетську. Є потік — наприклад Year 7: це всі діти, які прийшли в школу у вересні у 7 клас. Їх ділять на тьюторські групи, щось на зразок наших класних груп, і за кожною групою закріплений тьютор, з яким вони зустрічаються щодня з 8:30 до 9:00. Це схоже на виховну годину. Але на уроки дітей ділять на групи відповідно до їхніх здібностей. Є сильні групи, середні і слабші. Програму також адаптують відповідно до рівня групи. Якщо дитина добре знає математику, але не дуже добре англійську, то на математику вона буде ходити із сильнішими дітьми, а на англійську із слабшими. Це дуже важливо, адже вчитель може підібрати матеріал до уроку відповідного рівня. Крім того, як вважають учителі, це дає можливість дітям мати більше друзів.
«S-план». Віднедавна вчителі почали застосовувати так звані «S-плани». Це план занять із певної теми у вигляді англійської букви S. На початку букви розміщується перша тема, відповідно в кінці — остання. Суть методу в тому, що діти знають, що вони будуть вивчати в межах певної теми. Часто на початку вивчення теми, вчитель робить опитування, щоб визначити, що діти вже знають, а що хотіли б дізнатися. І тоді вони разом складають або коригують цей план. Під час підсумкових уроків такі плани використовують для повторення, роблячи там певні короткі відмітки до кожної теми.
Профільне навчання. Для учнів 10–11 класів починається профільне навчання. У 9 класі (14 років) учні обирають 4 предмети, які вони будуть вивчати у 10 і 11 класі. Таким чином, у 10 і 11 класі діти мають 4 обов’язкових предмети (англійська мова, математика, наука (біологія, фізика, хімія) і фізкультура) і 4 на вибір. У 11 класі діти здають державні іспити з усіх цих предметів і вступають до коледжу. Навчання в коледжі триває 2 або 3 роки (16–18 років) і є безкоштовним та обов’язковим для всіх.
