Метод сторітелінгу зазвичай подобається учням. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Ось кілька прикладів того, як метод можна застосовувати на заняттях з конкретних дисциплін.
Українська мова
На одному з уроків запропонуйте кожному учню скласти розповідь на вільну тему, вживаючи, наприклад, не менше 20 дієслів чи прикметників. Або поміркуйте над спільною історією, де будуть використані всі відомі класу синоніми до слова «дім». Можна також поекспериментувати з молодіжним сленгом: пошукайте разом синоніми до слова «класно» та включіть їх в історію.
Для чого: Такі завдання значно збільшують словниковий запас, впливають на точність і чистоту мови. Розвивають усне та писемне мовлення. Також вправа ефективна, коли необхідно закріпити знання про окремі частини мови.
Українська або зарубіжна літератури
Запропонуйте учням обрати одного героя чи героїню з твору, який вони прочитали, та приготувати невеличкий виступ-розповідь на тему «Який я персонаж?». У виступ варто включити цікаві факти про героя, його пригоди й ту епоху, про яку учні дізналися з твору.
Для чого: Діти вчаться більш повно уявляти час та події, описані в літературному творі, аналізувати й зіставляти важливі факти, продумувати структуру публічного виступу. Для слухачів це теж має хороший ефект: імовірність того, що вони запам’ятають літературний твір і конкретні моменти з нього, значно зростає. Адже тепер в уяві закріпиться стійка асоціація: літературний твір — цікавий виступ когось з однокласників. Також вправа розвиває емоційний інтелект і здатність до емпатії.
Математика
Запропонуйте дітям створити короткі повчальні історії про взаємини цифр. Наприклад, на уроках, де учні вчаться додавати та віднімати, вони можуть розповідати про те, як дві цифри (наприклад, 8 і 2) посварилися, і почалися втрати для обох сторін (8-2=6). А потім цифри знову зустрілися і почали дружити (8+2=10).
Можна використовувати історії й у старших класах. Запропонуйте учням поміркувати над запитаннями: «Про що мріє Х?», «Навіщо існує cos?», «Якими предметами могли бути трикутник, коло?».
Для чого: Персоніфікація цифр, математичних символів та елементів допоможе дітям краще запам’ятати конкретні приклади, формули та способи розв’язування задач. Крім того, такі ігри-історії допомагають розрядити навчальну атмосферу, дати перепочити перед новою порцією інформації. Діти вчаться з думкою про те, що наука — ближча, ніж здається. Адже коло, наприклад, асоціюватиметься з тортом та історією, у якій воно фігурувало.
Історія
Запропонуйте учням у невеликих групах (3-4 особи) підготувати 10-хвилинні виступи з теми, яку вони зараз проходять. Наприклад: «Один день з життя козака», «Як жилося князям Київської Русі?», «Як змінилися права жінок за останні сто років?». Обов’язкова умова: використання в історіях конкретних історичних дат, подій та героїв. Також можна попросити учнів поставити себе на місце відомих історичних персонажів та подумати над варіантами важливих рішень, які вплинули на хід української чи світової історії.
Для чого: Метод вчить повністю занурюватися в ті чи інші історичні періоди, переосмислювати значення подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки, створює творчі асоціації: епоха — події, людина — епоха.
Біологія
Запропонуйте дітям розповісти, яким звіром чи рослиною кожен хотів би бути та чому. Або попросіть їх скласти розповідь про те, якою «чарівною суперсилою» володіє їх улюблена тварина. Можна також запропонувати учням підготувати коротенькі доповіді на тему: «Кого з тих істот, яких вже немає на Землі, ви б хотіли повернути та чому?».
Для чого: Попри ігрову форму такі історії сприяють систематизації знань про рослинний і тваринний світ, спонукають до аналізу, творчого підходу та мотивують самостійно дізнаватися цікаві факти, що не входять до програми.
Іноземна мова
Перетворіть урок іноземної на пресконференцію. Запропонуйте учням уявити себе, наприклад, відомими кінозірками чи спортсменами та поспілкуватися з «журналістами» (їх роль, звісно, зіграють однокласники) про своє минуле, сьогодення та плани на майбутнє. Звичайно ж, іноземною мовою. Умова: використання слів з лексичної теми, яку учні проходять у цей момент. У кожному новому запитанні від «журналіста» та в кожній відповіді від «зірки» мають бути використані мінімум два нових слова з поточної теми.
Для чого: Публічні виступи й підготовка до них допомагають краще запам’ятати та навчитися використовувати нову лексику й мовні конструкції. Крім того, такі вправи дозволяють зрозуміти логіку часових форм і мотивують вживати їх на практиці.
Фізика та хімія
Біографії великих вчених та їх відкриттів рідко бувають нудними. Пригадайте разом з учнями, наприклад, Ньютона з його яблуком та запропонуйте вигадати свою версію розповіді на тему «Як це було?».
Нехай учні складуть коротенький сценарій для фільму жахів, в основі сюжету якого — історії невдалих спроб та експериментів, що передували відомим винаходам.
Для чого: Діти вчаться аналізувати причини та передумови відкриттів, виклики, які стояли перед вченими. Починають розуміти, що в будь-якій науці та сфері діяльності завжди є людський фактор. Такі вправи мотивують пробувати і не боятися невдач. Дитина подумає: «Гаразд, вони змогли, значить, і я зможу».
