Як долати лінь, тренувати увагу та чому так важливо помилятися

Нейрофізіолог та співзасновник освітньої платформи Beehiveor Віктор Комаренко розповів про особливості розвитку мозку підлітків. «Освіторія» пропонує стислий конспект виступу науковця на конференції «Підлітки. Інструкція до дії», організованій «Освітнім експериментом».

Розвивайте нейропластичність мозку

Нейропластичність — це коли мозок формує нові нервові контакти між клітинами — синапси. Синапс — анатомічна структура, що забезпечує передачу інформації від одного нейрона до іншого. Цей процес можна уявити так: нейрони, які одночасно активуються, ніби шукають один одного за рахунок утворення та росту своїх відростків. Останні, контактуючи між собою, формують новий синапс. Так у мозку утворюються цілі нейромережі.

Наші знання зберігаються саме в синапсах. Протягом дитинства формується максимальна кількість таких зв’язків. А в підлітковому віці (12–14 років) починається процес обрізки «зайвих» синапсів. Кожен нервовий контакт є дуже енергозатратною структурою для мозку, тож він прибирає ті з них, які рідко використовуються. Упродовж решти життя ми щосекунди втрачаємо близько 30 тисяч синапсів. Щоб запобігти цьому, треба створювати якомога більше нових синапсів.

Найкращий спосіб формувати нові нервові зв’язки — навчання. Будь-які нові знання і навички, новий досвід вдосконалюють нас. Такі old-school методи навчання, як конспектування, перефразування своїми словами почутого чи прочитаного, переказування або відтворення у пам’яті законспектованого напередодні дуже ефективно стимулюють нейропластичність мозку.

Тренуйте довільну увагу

Увага буває мимовільна, довільна і ендогенна.

«Найдешевша» увага — та, яку найлегше викликати — мимовільна. Варто підстрибнути, змінити інтонацію, плеснути руками, і ваш мозок зреагує на це.

«Найдорожча» увага — довільна. Вона вимагає залучення багатьох структур мозку. Підлітки здатні тримати довільну увагу 10 хвилин, дорослі — до 20 хвилин. Довільна увага вимагає психічних зусиль, тому сила волі і довільна увага — речі синонімічні.

Як впливати на утримання довільної уваги? Наприклад, якщо просто сказати підліткові стояти нерухомо, він витримає недовго. Але якщо він уявить, що є охоронцем, який стоїть на варті і виконує важливу місію, тоді тримати довільну увагу буде простіше. Правильна побудова ігрової форми навчання підвищує рівень уваги. Тому контрольована з боку дорослих гра і навчання в дії тримають довільну увагу підлітків довше, ніж просто вказівка «роби, бо так треба». Недаремно гра — одна із найефективніших форм автоматичного навчання.

Провокуйте виділення дофаміну

Підлітками керує дофамін. Саме тому їм хочеться спілкуватися, заводити нові знайомства, вони женуться за емоціями й ризиками. Не останню роль тут відіграють статеві гормони. У дітей до 12–13 років розвиток статевих залоз гальмується гормоном мелатоніном. Але його кількість різко зменшується в підлітковому віці. Це стає дуже помітно за графіком сну дитини: більшість підлітків за хронотипом стають «совами».

Щоб урівноважити потреби й особливості підлітків, варто застосовувати project-based learning. Проектне навчання включає соціальну складову, тому старшокласники, маючи базові знання, поринають у вирішення творчих завдань, спільну роботу в групі. Саме тоді задіюється ендогенна увага, яка не вимагає надмірних витрат ресурсів з боку головного мозку і дає змогу бути зосередженим упродовж тривалого часу.

Інша функція дофаміну — формування цілеспрямованості й мотивації. Якщо навчитися самостійно контролювати виділення додаткового дофаміну в мозку, можна успішно подолати лінь та прокрастинацію. Виділення в мозку дофаміну можна стимулювати фізичною активністю, спортивними тренуваннями або… мріянням.

Коли підліток уявляє, яким крутим він буде, коли виконає завдання/проект/презентацію, як результати його праці високо оцінять вчитель та однокласники, мозок виділяє дофамін. А підліток вчиться самомотивації.

Помилки — обов’язкові

Помилка — дуже ефективний інструмент навчання. Мозок не буде навчатися, якщо він недостатньо або надмірно активований. Помилка забезпечує помірну активацію (тонус) головного мозку. Працює це так: коли ви раптом неочікувано отримали винагороду, виробляється той самий дофамін, та ще й у великій кількості, викликаючи стан задоволення, ейфорії. Саме тому всім подобаються несподівані приємні сюрпризи. Мозок, звісно, прагне повторити ситуацію, після якої дофамін знову виділиться.

Тепер уявімо підлітка: він виконує задачу, знає, як її вирішити, і очікує на правильну відповідь. Дофамін виділяється, дитина задоволена, що зараз отримає хорошу оцінку. Але тут стається помилка, дофамін не виділився, і мозок не отримує очікуваної винагороди. Як наслідок активується ділянка мозку, що має назву «передня поясна звивина». Вона поширює свої імпульси одночасно до різних відділів мозку. І мозок автоматично активується і без вашого «втручання» починає шукати, де була допущена помилка.

Отже, завдяки помилкам мозок може навчатися сам. А приказка про те, що треба вчитися на чужих помилках, не завжди правильна. Людина ніколи не навчиться, не допустивши своїх помилок. Помилки під час засвоєння нового матеріалу є обов’язковими!

Чого не варто вимагати від підлітків

1. Уміння планувати і виконувати заплановане: у мозку підлітків іде боротьба двох структур — лобної кори і зон-спокусників (центру задоволення, центру страху), і частіше перемагають останні.

2. Сили волі — за це відповідає лобна кора. У підлітків вона працює неефективно, але активність цієї частини мозку з віком зростає.

3. Стабільної роботи головного мозку: 15–20 років — найактивніший період переформатування кори головного мозку, тому стабільність і раціональність — це не про підлітків.

Поділитися цією статтею