Нове освітнє законодавство передбачає, що невдовзі вся старша школа в державі має стати трирічною та профільною. Водночас половина батьків та учнів, яких першими торкнеться реформа, не знають про те, що саме чекає на них за кілька років. Зібрали інформацію про найважливіші зміни, які прийдуть до старшої школи з 1 вересня 2027 року.
Про те, як батьки, учні та освітяни ставляться до реформи старшої школи, говорили під час конференції «Профільна: якою буде реформа старшої школи». Зокрема, міністр освіти і науки Оксен Лісовий розповів про зміни, які передбачає реформа, а виконавчий директор КМІС Антон Грушецький презентував результати всеукраїнського соціологічного дослідження. Отже, найважливіші запитання і відповіді.
1.
Коли запрацює мережа старшої профільної школи?
Починаючи з 2027 року старша школа має стати трирічною та профільною. На практиці це означає, що після звершення 9-го класу учні зможуть вступити до академічних ліцеїв та самостійно обрати профіль навчання. А також зосередитися на вивченні предметів, необхідних для здобуття фаху.
Пілотування реформи по всій Україні почнеться у 2025 році. Наразі дібрали 30 ліцеїв-амбасадорів, педагоги яких стануть менторами для пілотних закладів освіти.
2.
Чому реформа старшої профільної школи потрібна саме зараз?
«Передусім тому, що ми трансформуємо суспільство і перебуваємо у знаковому періоді для нашої країни. Це перехід від суспільства механістичного, авторитарного до вільного й демократичного. Паралельно змінюємо структуру економіки, технологічні уклади. Усе це потребує від нас адекватного середовища для формування людини, яка буде ефективною та щасливою у тому новому світі, за який ми ведемо боротьбу. Старша профільна школа — про свободу вибору для молодих людей і цінність та формування у громадянина суб’єктності. Що раніше дамо дітям свободу та набір інструментів, якими вони управляють, то ефективнішими вони стануть і то краще розвиватимуться», — пояснив цілі реформи міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
3.
Чому нам потрібно саме 12, а не 11 років на шкільну освіту?
Міжнародна практика свідчить, що якісне опанування програми старшокласниками займає не менш ніж три роки. 10-й клас — адаптаційний: протягом цього навчального року учні мають визначитися із профілем навчання та завершити загальну підготовку. А вже в 11-му та 12-му класах учнівська молодь поглиблено вивчатиме профільні предмети чи інтегровані курси й дисципліни, які обиратиме самостійно.
Автори посібника «Старша профільна школа. Кроки до становлення. Версія 2.0» висловлюють думку, що зараз більшість засновників відчайдушно прагнуть зберегти «стару й неефективну систему функціонування загальної середньої освіти, де початкова, базова та старша ланки поєднанні в одному ЗЗСО». Цей підхід суперечить світовій освітній практиці: у більшості європейських країн старша школа — це самостійна ланка.
4.
У яких навчальних закладах учні зможуть навчатися після 9-го класу?
🏫 Академічні ліцеї
➡︎ Готуватимуть учнів до вступу у ЗВО у 10–12-х класах.
➡︎ В одному ліцеї буде кілька профілів навчання на вибір.
➡︎ Предмети можна обирати незалежно від профілю — наприклад, поєднувати фізику та філологію, історію та хімію.
🏫 Заклади професійної (професійно-технічної) / фахової передвищої освіти
➡ Тут учні зможуть здобути бажану професію, отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту та швидше вийти на ринок праці.
➡︎ Предмети можна обирати серед тих, що пов’язані з майбутньою професією.
➡︎ Після закінчення коледжу чи закладу ФПО можна вступити до ЗВО.
5.
Чи буде у дітей достатньо часу на обрання спрямування та профілю?
Профорієнтацію у школах почнуть впроваджувати з 5-го класу. Учні розмірковуватимуть над своїми сильними сторонами, визначатимуть зони розвитку. Це допоможе зробити вибір подальшого освітнього шляху усвідомленим. І вже після 9-го класу учні впевнено підійдуть до вибору академічного ліцею, професійного коледжу чи закладу фахової передвищої освіти. А ще матимуть розуміння, у якому профілі навчання їм цікавіше. Але навіть якщо після 10-го класу до молодої людини прийде усвідомлення, що все пішло не за планом — вона матиме змогу змінити профіль, адже 10-й клас повністю адаптаційний.
6.
Деякі школи вже перестають набирати десяті або перші класи: чому так відбувається?
У МОН кажуть, що це пов’язано з моделюванням мережі закладів освіти. Процес уже запущено, щоб у держави і територіальних громад було достатньо часу на підготовку ліцеїв та покращення якості доріг, якими прокладатимуть маршрути шкільних автобусів.
7.
На чому базуватиметься вибір профілів у ліцеях?
Паралель академічного ліцею має навчати щонайменше 100 учнів. Що більше учнів, то більше груп можна сформувати для вивчення предметів та інтегрованих курсів. Ліцеї формуватимуть профілі, опираючись на три кластери:
- STEM,
- мовно-літературний,
- суспільно-гуманітарний.
Для кожного учня доступні профілі з вказаних кластерів.
8.
Чи буде закрито / понижено у ступені саме мою школу?
Такі питання МОН отримує найчастіше, тож сформулювало окреме пояснення.
«Реформа передбачає відокремлення ліцейних класів в окремі заклади освіти. У частині шкіл лишаться 1–9-ті, 5–9-ті і 1–4-ті класи, а в інших будуть тільки 10–12-ті класи. Якщо якусь школу планують закрити, це пов’язано з іншими чинниками:
- мала кількість учнів,
- нестача коштів у місцевому бюджеті на утримання школи».
9.
Що робитиме у старшій профільній школі кар’єрний радник?
У старшій школі з’явиться нова посада: кар’єрний радник. Його місія — допомогти учням побудувати освітню траєкторію, визначитися із професією, усвідомити свої сильні сторони та зони розвитку.
Дослідження КМІС щодо впровадження у школах посади кар’єрного радника свідчить, що близько 80% опитаних вважають, що ця посада потрібна. При цьому вчителі та батьки учнів старших класів більше зацікавлені у впровадженні такої посади: за кар’єрного радника — 22% педагогів і 38% батьків учнів 10–11-х класів.
10.
Чи залишиться мережа початкових шкіл у селах?
За словами Оксена Лісового, мережу початкових шкіл у селах збережуть навіть за умови малокомплектності, адже діти молодшого шкільного віку мають бути ближче до батьків.
«Є певні проблеми із формуванням мережі ліцеїв і професійних коледжів у малонаселених областях (Сумська, Чернігівська, Одеська), — розповів міністр освіти і науки. — Там ліцеїв буде мало. Але ситуації, коли один ліцей — на 5 громад, бути не повинно, і над цим ми теж працюватимемо».
Передбачається, що до мережі старшої профільної школи увійдуть заклади освіти, в яких навчатимуться не менш ніж 600 учнів. Оптимальний і бажаний варіант — 1000–1200 учнів.
11.
Як вирішуватимуть питання із довезенням учнів до ліцеїв?
«Важливо, щоб учні не їхали занадто довго до свого навчального закладу. Плече доїзду має бути не більше, ніж 30 хвилин, адже важка дорога впливає на фізичний стан учнів. Деяких дітей до нудоти розтрушує в транспорті на поганих дорогах, — розповів Оксен Лісовий. — Нещодавно ми додатково виділили кошти на закупівлю шкільних автобусів, і є сподівання, що до 2027 року ми на 100% укомплектуємо наші громади транспортними засобами — у тому числі інклюзивними.
Ще один варіант для старшої школи в малонаселених громадах — готель чи гуртожиток, в якому діти можуть залишатися на ночівлю. Для цієї вікової категорії це прийнятний варіант, я і з власного досвіду пам’ятаю, з яким задоволенням у 15-річному віці жив у гуртожитку, навчаючись в училищі. Це були найкращі часи! Та й загалом у 15 років підлітки починають шукати свою спільноту й сепаруватися від батьків».
12.
Чи підтримують реформу батьки, старшокласники, вчителі?
Під час презентації дослідження «Зміст освіти у старшій профільній школі», проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, виконавчий директор КМІС Антон Грушецький розповів, що тільки 47% учнів 10–11-х класів і 55% їхніх батьків знають про те, що з 2027 року у старшій школі запроваджується профільне навчання. Серед батьків учнів 5–6-х класів про зміни поінформовані лише 53%, а саме їхні діти навчатимуться в профільних ліцеях.
То чи підтримують батьки введення трирічної старшої профільної школи?
- Повністю підтримують 12-річну систему навчання лише 11% мам і тат.
- Про те, що «реформа скоріше потрібна», кажуть 17% опитаних батьків.
- 34% опитаних батьків скоріше не підтримують ідею старшої профільної школи і ще 25% кажуть реформі «категоричне ні».
А ось учнівське ставлення до змін лояльне:
- 13% учнів повністю підтримують ідею старшої профільної школи,
- 46% ставляться до реформи «нейтрально».
Які є труднощі і перестороги в реформуванні
старшої профільної школи?
Дослідження «Зміст освіти у старшій профільній школі» добре підсвітило проблемні сторони сприйняття реформи старшої школи учасниками освітнього процесу.
Чим зараз найбільше не задоволені батьки?
• Діти переобтяжені уроками.
• Вчителі не адаптують методики викладання під сучасні потреби, а викладають як звикли.
• Навчання не орієнтоване на практику.
• Нецікаві / складні підручники.
Які є перестороги у вчителів?
- Несвоєчасне забезпечення підручниками та іншими матеріалами.
- Нерівномірний розподіл навантаження через вибір предметів.
У чому сумніваються голови територіальних громад?
• Брак фінансування для оновлення бази.
• Спротив батьків через віддаленість ліцеїв.
• Кадрові питання.
• Умови для проживання в пансіоні.
Джерело інфографіки: презентація дослідження
