Loading Події
  • This event has passed.

В Україні створюють «Колективну карту пам’яті» – це освітня інтернет-платформа, дані для якої  збиратимуть та оцифровиватимуть школярі. Артефакти музеїв, інтерв’ю очевидців, знахідки домашніх архівів – усе це учні зможуть завантажити  на платформу з мобільних телефонів. Проєкт дозволить збирати, вивчати та в унікальний спосіб документувати локальну та регіональну історію. На багатошаровій карті можна буде обрати дати та відслідкувати перебіг подій на певній місцевості у різні історичні періоди. 

Для запуску проєкту створюють фокус-групу з учителів історії, яких запрошують взяти участь в обговоренні та приєднатися.

ПОДАТИ ЗАЯВКУ

З 2020 по 2025 рік Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» створює освітні проєкти, головною місією яких є зміна підходу до вивчення історії. 

У проєкті «Червона точка пам’яті» – учні записуватимуть 3-5 хв. інтерв’ю у старшого покоління про 1939–1946 роки – Голокост та Другу світову війну. У проєкті «Цифровий музей» – учні оцифровуватимуть відповідні артефакти маленьких музеїв. Початково шукають 20 вчителів історії, які готові створити і очолити альянси на базі своїх шкіл та об’єднати учнів у роботі над проєктами.

Освітні ініціативи націлені на створення альянсів між учителями, музеями та істориками, щоб дозволити учням вивчати історію за допомогою реальних, практичних проєктів. Під егідою вчителів учні зможуть шукати артефакти, аналізувати знахідки та обговорювати висновки, таким чином формуючи унікальний досвід історичного пізнання. Шукають вчителів, які поділяють цінності Меморіального центру та переконані, що майбутнє
шкільної освіти за проєктно-орієнтованим навчанням!

Завданнями вчителя-очільника буде:
• ознaнайомлення учнів з освітніми проєктами, їх метою,
• заохочення та залучення учнів до проєктно-дослідницького вивчення теми Другої світової війни та Голокосту,
• проведення практичних уроків в місцевих музеях та організація учнів у групи для виконання конкретних завдань, таких як збір та оцифровка фотографій, творів мистецтва та документів.

Для цього, першим кроком, створюють фокус-групу та запрошують вчителів історії взяти участь в обговоренні, яке дозволить нам дізнатись про тонкощі шкільного життя, організації навчального процесу та дозволить випрацювати механізм підтримки та роботи з альянсами.

Меморіальний центр буде надавати організаційну та матеріально-технічну підтримку вчителям. “Пакети підтримки” будуть сформовані та представлені усім зацікавленим учителям до початку навчального року. Також вчителі матимуть змогу пройти підвищення кваліфікації, здійснювати оцінювання учнів по їх портфоліо, брати участь у вебінарах і допомагати в розробці навчальних та методичних матеріалів.

 

Освітня ініціатива «Колективна карта пам’яті»

В основі  проєктів унікальне технічне рішення – освітня інтернет-платформа “Колективна карта пам’яті” (далі ККП).
“Колективна карта пам’яті” буде створена з шарів спогадів людей та фізичних артефактів, які збиратимуть та оцифровиватимуть учні. На відміну від звичних нам карт, ККП буде багатовимірною. На додаток до координат, на картах відображатиметься вимір часу, наприклад при переміщенні повзунка час змінюватиметься з 1939 по 1945 рік, виявляючи відповідні дані – оцифровані артефакти музеїв, інтерв’ю очевидців, знахідки домашніх архівів. Карта дозволить відслідкувати як перебіг подій на певній місцевості, так і знайти інформацію за певним хештегом.

Освітня платформа дає можливість передавати у спадок свої думки та спогади майбутнім поколінням, задокументувавши реальне життя без інституційних фільтрів та упереджень.

 

Проєкт «Червона точка пам’яті»

Проєкт «Червона точка пам’яті» об’єднає учнів середньої та старшої школи, шляхом інтерв’ювання старших
поколінь – записів спогадів про їх особисті «червоні точки» 1939–1946 років. Вони збережуть спогади про Другу світову війну та Голокост для наступних поколінь. За допомогою навчальних вказівок, школярі увіковічать моменти, які зворушують та вчать одночасно. Ці спогади будуть в досяжності одного кліку у кожному куточку світу.

Учні записуватимуть два види спогадів: спогади очевидців та постпам’ять про події їхніх нащадків. Якщо можливо, вони опитуватимуть своїх бабусь і дідусів щодо їх найсильніших, зворушливих та незабутніх спогадів про війну, та запишуть це. Свідками яких подій були їх бабусі та дідусі? Які їх спогади мають найсильніші емоційно-психологічні зв’язки, ті, які не можна забути? Якщо бабусь і дідусів немає, учні можуть взяти інтерв’ю у батьків про те, що вони пам’ятають, почули, чи дізнались про війну від батьків. Яке відлуння війни дійшло крізь роки.

Учні використовуватимуть спеціально розроблений додаток ККП на своїх смартфонах для запису 3–5 хвилинних інтерв’ю та заповнення короткої форми даних про інтерв’ю. Дані включатимуть дату та місце спогадів, джерело історії, вік опитуваного на момент події, а також професію та рівень освіти. Одним натиском учні направлятимуть свої інтерв’ю та дані на сервер проєкту, де вони будуть агреговані в центральну базу даних. Кожен спогад, червона точка, буде відображатись та нашаровуватись з іншими на карті, що дозволить учням прослідковувати закономірності та кореляції, і перевіряти їх дослідження.

На створення назви та концепції проєкту нас надихнув фільм Стівена Спілберга “Список Шиндлера”, знятий в нерадісних чорно-білих тонах. В екранізації є ключовий момент, коли Шиндлер, оглядаючи Краківське Гетто з пагорба, помічає одиноку, загублену дитину посеред євреїв, яких загнали і розстріляли нацистські солдати. Спілберг яскраво представляє її в червоному пальто, єдиному кольорі не лише на сцені, а й у всьому фільмі, щоб передати, як сильно вплинула на Шиндлера ця налякана і безпорадна дівчинка. Вона – яскраво-червона крапка в морі похмурого сірого
кольору. Червона крапка залишається у душі Шиндлера, змінивши хід його особистої історії. Так само для тих, хто пережив війну, існує багато таких спогадів – червоних крапок, які глибоко закарбувались у пам’яті. Кожен спогад унікальний і не повинен бути загублений.

 

Проєкт «Цифровий музей»

Другий проєкт сфокусований на малих музеях України. Хоча маленькі музеї не такі знані, як великі установи, але в них часто зберігаються важливі документи, артефакти чи колекції. На відміну від великих музеїв, їх колекції часто недоступні в інтернеті та не існують для світу. Проєкт “Цифровий музей” організує та підготує школярів досліджувати ці музеї на предмет відповідних артефактів. Якщо у громади бракує доступних музеїв, учні можуть шукати у своїх містах артефакти війни.
Учні досліджуватимуть місцеві музеї та працюватимуть зі своїми вчителями-наставниками, щоб виявляти та маркувати артефакти датовані 1939-1945 роками. Потім за допомогою платформи ККП вони оцифрують свої результати та підготують метадані для кожного. Цифрові зображення разом з анотованими метаданими будуть розміщені на відповідних часових прошарках мапи, таким чином доповнюючи проєкт “Червона точка пам’яті”. Їх відкриття будуть відображатися у вигляді нашарувань на картах, розміщених на веб-сайті Меморіального центру, що зробить їх доступними для пошуку кожному і додасть їх до колективної світової пам’яті. Артефакти можуть включати фотографії, документи,
художні роботи та фізичні об’єкти.

Після запуску перших двох проєктів буде запущений третій – проєкт “Домашні архіви”, що додасть ще один історичний шар на мапу. У цьому проєкті учні будуть досліджувати домашні архіви своїх близьких та знайомих: фотографії, твори мистецтва, документи та інші артефакти, які збереглися з часів Другої світової війни. Вони внесуть їх у додаток ККП, підготують метадані для кожного і відправлять на сервер проєкту для запису на карти в якості нового шару.

Проєкт “Домашні архіви”  буде додано до 2021 року, планують залучити 100 вчителів.

 

Цінність освітньої ініціативи для учнів

Самі карти будуть навчальними, але процес їх побудови пропонує безцінні можливості для учнів. Як і історики, учні будуть шукати оригінальні джерела, які в іншому випадку будуть втрачені для нащадків. Вони пізнаватимуть історію часів Другої світової війни, набуваючи навичок мислити та діяти як історики, виявлять, будуватимуть знання спільними зусиллями.
ККП використовує технології, що дозволяють учням робити відкриття і конструювати свої власні знання. Одна телефонна камера в руках молодого історика може змінити світ. За допомогою програми “Карти колективної пам’яті” на своїх телефонах, учні будуть документувати справжню історію, створюючи змістовне минуле і нові історичні знання, яких немає в підручниках.
Ми розраховуємо, що дослідницькі проекти, створені на базі такої Платформи, будуть сприяти дослідному взаємодії школярів України та світу як в області вивчення Другої світової війни і Голокосту, так і вивчення історичної науки в цілому; і допоможуть їм діяти і міркувати «як історики»; активно беручи участь в процесі формування власного історичного знання.
Освітня ініціатива “Колективна карта пам’яті” збагатить і розширить світову культурну спадщину, та послугує історичним, культурним, освітнім ресурсом. Для учнів вона оживить історію завдяки участі у спільній практичній побудові знань.

Детальніше про проєкти можна дізнатись за посиланням.

Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” є некомерційною організацією, яка сприяє гуманізації людства через вивчення історії Голокосту.  

Деталі

Дата:
25 Чер

Місце проведення

Online

Організатор

Меморіальний центр “Бабин Яр”
Телефон:
+38 044 233 66 17
Е-mail:
info@babynyar.org
Сайт:
http://babynyar.org