Як ШІ працює у школах: досвід Естонії, ОАЕ та Канади

В українських школах ШІ вже працює: 76 % освітян так чи інакше користуються ним, хоча політику щодо ШІ затвердили менше ніж 7 % закладів. Світ шукає відповіді на те саме питання: як навчити дітей користуватися технологією, не втративши навичку думати самостійно. У матеріалі зібрали досвід Естонії, ОАЕ та Канади і розбираємося, і що з цього може бути корисним нам.
Авторка тексту: Наталія Папіш
Естонія: ШІ стрибок
У лютому 2025 року Естонія оголосила національну програму AI Leap 2025 (TI-Hüpe). Вона є наступним етапом цифровізації шкіл після програми Tiger Leap у 1990-х роках, яка допомогла поширити компʼютери та інтернет в естонській освіті. Мета нової програми — надати доступ для учнів і педагогів до освітніх інструментів на основі штучного інтелекту, щоб зробити навчання ефективнішим.
Перший етап програми охопив учнів 10–11-х класів. Спершу планували залучити близько 20 тисяч школярів та 3 тисячі вчителів. За даними фонду AI Leap, упродовж 2025/2026 навчального року до програми долучилися 154 із 156 старших шкіл і близько 4 800 учителів. Доступ до спеціального навчального застосунку учням почали надавати в січні 2026 року, після підготовки педагогів.

Що конкретно учні роблять за допомогою ШІ?
Одна з ключових частин естонської програми — це навчальний ШІ-застосунок ITI, створений у межах AI Leap у співпраці естонських дослідників і OpenAI. Він побудований на основі ChatGPT, але відрізняється від звичайного чатбота способом взаємодії з учнем. Його робота полягає у тому, щоб не одразу видавати готову відповідь, а навпаки, спрямовувати учня до неї своїми запитаннями, допомагати школяреві міркувати, пригадувати вже відоме й самостійно знаходити рішення.
Якщо учень запитує звичайний чатбот, як відбувається поділ клітин, той одразу може і пояснити процес, і перелічити його етапи. Натомість навчальний застосунок AI Leap починає роботу із запитання: чому поділ клітин узагалі потрібен живим організмам? Такий підхід має спонукати учня спершу подумати самому, а не просто отримати готове пояснення і скопіювати його для свого домашнього завдання. Саме цей приклад наводить команда розробників програми, описуючи логіку і процес роботи застосунку.
Для школярів розробили відеоматеріали, уроки, дискусійні формати, які допомагають розібратися в можливостях штучного інтелекту та його впливі на суспільство. У межах програми використовують кілька форматів роботи.
Навчальні відео з експертами
У кампанії Be AI Smart! фахівці з різних галузей пояснюють, як ШІ змінює їхню роботу. Наприклад, журналістка Сійрі Ерала порушує питання, чи зникнуть журналісти в епоху ШІ, а юристки Мерлін Лійс-Томела та Гегле Пярна розповідають, як юристи використовують цю технологію. Інші відео пропонують поміркувати, чи може ШІ стати великим письменником і чи можна вважати мистецтвом зображення, створене алгоритмом.
Дискусії у форматі World Café
Спільно з молодіжними організаціями школярі обговорюють вплив ШІ на медіа, творчість, людські стосунки, майбутнє. Наприклад, тема «Media and Artificial Intelligence. Who Controls You?» дає простір для розмови про інформаційне середовище й медіаграмотність, а «Artificial Intelligence and Creativity. Did you really create it? How does AI influence creativity?» — про авторство, творчість і вплив штучного інтелекту на креативність.
Дебати з використанням ШІ
Естонське товариство дебатів випробувало формат, у якому штучний інтелект використовували як частину матеріалів для дебатів. Це дає змогу залучити технологію до обговорення аргументів і різноманітних позицій.
Хакатони з творчого програмування
У співпраці з організацією JA Estonia проводили практичні заходи, під час яких молодь могла досліджувати технології та працювати над власними ідеями. На відміну від перегляду відео чи дискусій, цей формат передбачає активну участь, практичну роботу.
Відеосерія про ШІ та суспільство
В окремому циклі Artificial Intelligence and Society експерти розглядають ширші наслідки розвитку технологій. Зокрема, дослідник Мадіс Вассер розповідає про екологічний слід штучного інтелекту, а інші учасники серії — про вплив технологій на медіасередовище, мистецтво, творчість.

Що змінюється для вчителів?
Естонія намагається змінити і принцип того, як педагог організовує навчання.
Вчителі можуть використовувати ШІ, щоб готувати навчальні матеріали й завдання різного рівня складності, планувати уроки, надавати учням зворотний зв’язок і зменшувати обсяг адміністративної роботи.
За результатами опитування учасників програми, опублікованими фондом AI Leap у 2026 році, 94 % учителів, які брали участь у програмі, використовували ШІ у своїй роботі, а 63 % змінили під його впливом методи викладання. У середньому педагоги оцінювали економію часу приблизно у дві години на тиждень.
Міністерка освіти Крістіна Каллас у березні 2026 року сформулювала підхід країни так: спершу підтримка вчителів, а вже потім технології.
Чи справді ШІ допомагає учням навчатися?
У серпні 2026 року фонд AI Leap опублікував звіт за перший рік роботи. За його даними, облікові записи в навчальному застосунку активували приблизно 12 500 учнів, а навесні щомісяця ним користувалися близько 4 000–5 700 школярів. Середня оцінка задоволеності застосунком становила 3,07 бала з 5. Школа може надати учневі доступ до ШІ, але це ще не гарантує, що він регулярно ним користуватиметься або навчатиметься ефективніше.
Тому поки що не варто стверджувати, що доведено поліпшення результатів навчання завдяки застосунку. Університет Тарту спільно зі Стенфордським університетом та OpenAI досліджує вплив ШІ на учнів. У дослідженні беруть участь понад 9 тисяч школярів приблизно зі 100 естонських старших шкіл. Науковці вивчають, як використання застосунку пов’язане з розвитком навчальних навичок, мотивацією, наполегливістю, здатністю учнів самостійно організовувати роботу.

Обʼєднані Арабські Емірати: ШІ з дитячого садочка
На відміну від Естонії, ОАЕ обрали інший підхід. Вони буквально впровадили штучний інтелект в освіту. У травні 2025 року Міністерство освіти країни повідомило, що 2025/2026 навчального року ШІ стане новим офіційним предметом у державних школах від дитячого садка до 12 класу. Своїм завданням міністерство вважає, щоб діти з раннього віку навчалися опановувати цю технологію, могли ставити під сумнів її відповіді та раціонально використовувати у своєму житті.
Навчальна програма зі штучного інтелекту має 7 ключових напрямів: фундаментальні поняття, дані та алгоритми, використання програмного забезпечення, етична обізнаність, практичне застосування технологій, інновації та розробка проєктів, а також політика й взаємодія з громадою. При цьому зміст адаптовують до віку дітей, починаючи з дитячого садка, де діти через візуальні та інтерактивні заняття, історії та ігри, відкривають для себе світ штучного інтелекту й технологій.
ШІ це офіційний предмет, який викладають у межах курсу Computing, Creative Design, and Innovation без додаткових годин. Міністерство освіти також розробило методичні матеріали, приклади занять, активностей для вчителів. У серпні 2025 року державне інформаційне агентство WAM повідомляло, що викладати новий курс на різних освітніх рівнях мають близько 1000 учителів.
Як це працює на практиці?
Програма ОАЕ зосереджена передусім на тому, щоб навчити дітей критично оцінювати результати роботи штучного інтелекту. У матеріалах UNESCO Courier та Rest of World описується декілька практик із конкретних шкіл країни.
«Інтервʼю з фараоном», вивчення історії з ШІ
Школа Rugby School Dubai розглядає можливість поєднувати традиційне вивчення історії з інтерактивними технологіями. За ідеєю директора-засновника школи Генрі Прайса, учні могли б спочатку прочитати про Стародавній Єгипет, створити власні креативні/мистецькі роботи, а згодом дослідити віртуальну піраміду та взяти інтервʼю у фараона. Подібний формат уроку дасть змогу засвоїти історичні факти, навчить формулювати запитання, досліджувати тему, але у значно цікавіший спосіб для дітей.
«ШІ не замінює читання, письмо, дискусії чи творчість. Він доповнює їх і відкриває нові можливості», — пояснює Прайс у коментарі Rest of World. Він наголошує, що школярі мають не пасивно споживати згенеровану інформацію, а використовувати технологію, щоб ставити кращі запитання, а не покладатися на неї в пошуку всіх відповідей.
Знайти помилку у відповіді ШІ
У початковій школі Dubai Schools AI Khawaneej учитель показує дітям відповідь на певне запитання чи тему, яку згенерував штучний інтелект. Учні мають знайти у ній неправильне або несправедливе твердження та розтлумачити, чому саме так вважають і в чому полягає проблема.
Це вчить школярів оцінювати коректність відповіді ШІ та допомагає їм усвідомити, що він може помилятись і відтворювати певні упередження, які вони без перевірки не мають приймати.
«Учитель-ШІ»
Ще одна вправа з Dubai Schools AI Khawaneej. Рольова гра, у якій вчитель імітує штучний інтелект. Діти дають команди, а потім уточнюють їх, якщо він не виконує задуману дію.
Так учні на практиці бачать, що результат залежить від того, наскільки точно сформульована інструкція.
Що змінюється для вчителів?
Міністерство освіти ОАЕ та Hamdan Bin Mohammed Smart University у травні 2026 року оголосили про запуск Національної програми підвищення кваліфікації вчителів у сфері ШІ.
Програма містить у собі 8 навчальних модулів. Педагоги можуть проходити її у власному темпі. Вона має допомогти вчителям використовувати штучний інтелект у щоденній роботі: планування уроків, оцінювання, підготовка матеріалів, практичні поради та приклади уроків. Ця навчальна система також використовує ШІ, щоб адаптувати навчання до потреб вчителя, надати миттєвий фідбек, пропонувати практичні рекомендації.
Учителі, у свою чергу, мають навчитися визначати, коли ШІ справді може допомогти у навчанні, а коли його використання, навпаки, завадить самостійній роботі учня.
Чи справді ШІ допомагає учням навчатися?
Один із ризиків інтеграції штучного інтелекту в освіту полягає у тому, що учні почнуть надмірно його використовувати і покладатись на нього замість того, аби самостійно виконувати завдання.
У матеріалі UNESCO Courier дослідниця й викладачка Middlesex University Dubai Елісон Берроуз розповідає, що підлітки, з якими вона спілкувалася, використовують ШІ для навчання, іноді доручаючи йому виконання завдань повністю. Вона застерігає, що така практика може сприяти когнітивному розвантаженню — передаванню технологіям частини розумових зусиль, які людина могла б докласти самостійно. Це спостереження дослідниці, а не доведений результат упровадження національної програми ОАЕ, але ці твердження підштовхують до питань: як навчити дітей користуватися ШІ, не втрачаючи навичок самостійного мислення? Як утримати цей баланс?
Едвард Цой, співзасновник організації AI Safety Asia, у розмові з Rest of World наголошує на цінності самостійної роботи. Щоб навчитися міркувати і думати раціонально, учень має спробувати розібратися зі складним питанням, розвʼязати математичну задачу, написати есе, навіть якщо це недосконало. Адже не докладаючи власних зусиль, учень просто навчиться краще користуватись інструментом, не отримавши досвіду самостійного мислення і вирішення завдань. Тож важливо розрізняти вивчення принципів роботи штучного інтелекту від суцільного його використання як готового інструменту для вирішення будь-яких завдань, проблем, питань.

Канада: ШІ-грамотність для всіх
9 вересня 2026 року уряд Канади оголосив про початок Національної ініціативи з розвитку ШІ-грамотності. Її реалізують у партнерстві з Alberta Machine Intelligence Institute (Amii) у межах національної стратегії AI for All. Ця ініціатива охоплює різні групи населення, на відміну від підходів, зосереджених переважно на шкільній освіті. Йдеться про студентів закладів вищої освіти, шкільних педагогів, працівників і громадян загалом. Програма ставить собі за мету допомогти канадцям зрозуміти, як працює ШІ, навчитися відповідально його використовувати й оцінювати пов’язані з ним ризики. Тож ключова особливість канадської програми — її ширше охоплення.
AI for All: Essentials for Students, AI for All: Essentials for Educators та AI for All: Essentials for Canadians — три напрями, які передбачає ініціатива. Перший пропонує студентам закладів вищої освіти безоплатний тригодинний курс, який має дати базові знання про ШІ, допомогти підготуватися до його використання в навчанні й майбутній роботі. Другий призначений для вчителів шкіл, передбачає практичне навчання та готові матеріали для занять. Третій має зробити основи ШІ-грамотності доступними для інших громадян через партнерські організації в громадах.
Уряд планує охопити до мільйона студентів закладів вищої освіти та понад 50 тисяч педагогів, які працюють із дітьми від дитячого садка до 12-го класу. Варто зазначити, що освіта в Канаді належить переважно до повноважень провінцій, тому підходи до використання ШІ в навчанні можуть відрізнятися.
Як це працює на практиці?
Аби зрозуміти, як ШІ-грамотність може практикуватись в реальності, варто звернутися до досвіду окремих провінцій. До прикладу візьмемо Міністерство освіти Британської Колумбії. Воно публікує навчальні сценарії, розроблені педагогами для різних вікових груп і предметів, показує, як можна знайомити дітей зі штучним інтелектом через ігри, обговорення, аналіз їхніх помилок.
Розгляньмо два приклади проведення уроку:
Офлайн-гра «Людина проти ШІ»
Спершу вступна дискусія.
Урок розпочинається із запитання, що учні вже знають про технологію, після чого демонструється презентація про застосування, етику, упередження ШІ. Далі вчитель показує реальні приклади помилок нейромереж: згенеровані зображення з очевидними хибами (наприклад, компас із неправильними сторонами світу), неточності в іншомовних чатах або кумедні результати невдалого редагування фото. Завдання учнів — проаналізувати ці приклади, навчитися розрізняти етичне й неетичне використання ШІ в різних контекстах.
Ця вправа передбачає настільну гру (схожу на хрестики-нулики), яка допомагає зрозуміти принципи машинного навчання без використання комп’ютерів.
Що потрібно вчителю для підготовки до гри:
- Роздрукувати навчальні картки з алгоритмами для кожної пари учнів.
- Створити ігрові поля формату 3х3: роздрукувати їх, наклеїти на картон та заламінувати.
- Зібрати невеликі контейнери для зберігання ігрових фішок.
- Роздрукувати аркуші для відстеження прогресу та запису результатів гри.
Процес гри:
- Учні діляться на пари, де розподіляють ролі: один стає «людиною», а інший імітує «штучний інтелект».
- Гравець-«людина» наділений свободою волі й самостійно приймає рішення щодо кожного свого кроку.
- Гравець-»ШІ» діє за чіткими правилами: для здійснення ходу він повинен звернутися до коробки з грою та знайти картку з алгоритмом, який відповідає поточній ситуації на дошці. За потреби «людина» може допомагати «ШІ» знаходити правильний алгоритм для наступного кроку.
- На початкових етапах гри жорсткі правила алгоритму часто заганяють фішки «ШІ» в невигідне становище, тому в перших раундах зазвичай перемагає «людина», оскільки система ще не встигла навчитися.
- Учні фіксують свої результати в аркушах і під час гри переконуються, що помилки є невіддільною частиною вдосконалення коду: завдяки їм «ШІ» вчиться і приймає кращі рішення в наступних раундах.
За спостереженнями вчителя, який проводив цей урок у межах навчального сценарію Міністерства освіти Британської Колумбії, гра допомогла учням осмислити принципи роботи ШІ та його обмеження, помилки. Під час підсумкового обговорення діти змогли пояснити, чому система не є досконалою, а також розрізнити відповідальне й безвідповідальне використання технології. Педагог також відзначив активнішу участь учнів у грі та взаємодопомогу. Діти пояснювали одне одному правила, навіть ті, хто зазвичай рідше долучався до обговорень, стали активніше висловлюватися, пояснювати свої думки.
Інтерактивна вправа «The Battle of Prompts» («Битва запитів»)
Заняття від канадської освітньої організації Digital Moment розраховане на учнів 3–8-х класів і навчає розпізнавати упередженість до згоди (agreeableness bias) — схильність ШІ підтверджувати позицію користувача. Урок триває приблизно 30 хвилин і складається з чотирьох етапів.
Що потрібно для підготовки:
- відео «The Miller, His Son and the Donkey»;
- картки із ситуаціями, у яких підлітки звертаються до ШІ по особисту пораду. Організатори передбачили окремі набори для учнів 3–5-х і 6–8-х класів;
- за потреби — спрощені текстові або аудіоверсії карток для дітей, яким складно працювати з текстом.
1. Вступна дискусія: 5 хвилин
Учитель демонструє відео про мельника, його сина та віслюка й зупиняє його на позначці 3:05. Після перегляду клас обговорює три запитання:
- Яка мораль цієї історії?
- Як мав би вчинити мельник, щоб бути задоволеним своїм рішенням?
- Як ця історія перегукується з особистим досвідом учнів?
Через приклад історії вчитель підводить дітей до теми заняття: прагнення догодити іншим і отримати схвалення може впливати на наші рішення. Подібне може відбуватися і під час взаємодії з чатботом.
2. Обговорення особливостей відповідей ШІ: 5 хвилин
Учитель запитує, чи зверталися учні до ШІ по пораду щодо дружби, сімейних конфліктів або шкільного стресу. Далі пояснює три ключові моменти:
- ШІ може схилятися до згоди. Через особливості навчання та оцінювання відповідей чатбот може частіше підтримувати позицію користувача.
- Підтримка не завжди означає об’єктивність. Відповідь може звучати переконливо й приємно, але не враховувати всіх обставин.
- Схвалення — не те саме, що корисна порада. Те, що відповідь підтверджує наші переконання, ще не означає, що вона допоможе ухвалити правильне рішення.
3. Практична робота з картками: 15 хвилин
Учні об’єднуються в групи по двоє-троє. Кожна група отримує картку з описом ситуації, у якій підліток звертається до ШІ по особисту пораду.
Завдання для груп:
- Прочитати ситуацію та визначити, чи намагається користувач отримати від ШІ схвалення власної позиції.
- Обговорити, чому людина може шукати такого схвалення та які ризики має її запит.
- Переформулювати запит так, щоб він був нейтральнішим і допомагав розглянути ситуацію з різних боків.
- Визначити, чому в описаній ситуації ШІ може бути недостатньо для ухвалення рішення.
Під час обговорення вчитель може запропонувати учням подумати, як змінилася б відповідь чатбота після переформулювання запиту і також запитати, як би вони поставили це запитання близькій людині.
Після роботи групи, які бажають виступити, коротко презентують свою ситуацію, ризики початкового запиту та запропоноване формулювання.
4. Підсумкова рефлексія: 5 хвилин
На завершення клас обговорює, чому ШІ іноді нагадує дзеркало, яке відображає те, що ми хочемо побачити, тоді як близька людина або дорослий, якому довіряємо, можуть допомогти побачити ситуацію інакше.
Перед тим як діяти за порадою чатбота, учням пропонують поставити собі кілька запитань:
- Чого я зараз потребую: схвалення, інформації чи професійної допомоги?
- Чи формулюю я запит так, щоб отримати бажану відповідь?
- Чи засмутився б я, якби ШІ не погодився зі мною?
- Чому мені складно обговорити цю ситуацію з людиною?
- Чи може це рішення вплинути на моє здоров’я, безпеку, добробут?
Важливий акцент є на питанні здоров’я та безпеки. Адже ШІ не може замінити допомогу дорослого, якому дитина довіряє.
Що дає ця вправа? Учні вчаться помічати, коли запит підштовхує чатбота до бажаної відповіді, критично оцінювати отримані поради та формулювати запитання так, щоб краще розібратися в ситуації, не тільки аби почути підтвердження власної думки.
Що змінюється для вчителів?
У межах AI for All: Essentials for Educators педагогам мають надати практичні матеріали для уроків і навчання з основ роботи ШІ, етичного та безпечного використання технології, а також її застосування в освіті. За повідомленням уряду Канади, перший повний навчальний розділ для педагогів став доступним із 21 вересня 2026 року. Іще п’ять розділів запланували опублікувати протягом осені. Програма має допомогти вчителям зрозуміти, як краще інтегрувати інструменти і знання про штучний інтелект у навчання та пояснювати школярам принципи відповідального використання ШІ.
Водночас провінції розробляють власні рекомендації. У Британській Колумбії, наприклад, школам пропонують враховувати конфіденційність даних, доступність інструментів, інклюзію, етичні питання, вплив технології на навчання. У рекомендаціях окремо наголошують, що рішення про використання ШІ на уроці має залежати від потреб учнів. Штучний інтелект повинен доповнювати роботу вчителя. Він не має повністю замінювати будь-яку людську взаємодію.
Чи справді ШІ допомагає дітям навчатися?
Питання про те, чи сприяє ШІ кращому розумінню навчального матеріалу, розвитку критичного мислення, самостійності учнів, досі порушується. Наведені раніше приклади показують, як можна навчати дітей розпізнавати помилки, упередженість і, головне, межі технології. Але сам факт проведення таких уроків ще не доводить того, що вони вже покращили навчальні результати.
До того ж у Канаді залишається проблема нерівномірної підготовки вчителів і відсутності узгоджених правил у частині шкіл. Дані опитування Fraser Institute в червні 2026 року свідчать, що на момент дослідження лише 42,3 % опитаних педагогів повідомили про наявність у їхній школі політики щодо використання ШІ учнями. З цього можна зрозуміти, що розвиток ШІ-грамотності потребує першочергово доступу до технологій, але важливо і не забувати про чіткі, зрозумілі правила та підтримку освітян.
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.