Чи потрібен карантин у початковій школі: досвід Європи

Зображення: https://ua.depositphotos.com/

Усі країни намагаються знайти оптимальне рішення: якщо COVID-19 знову змусить вводити локдаун, що робити з дитсадками та початковими школами? Адже це діти, які потребують догляду дорослих. Найбільший жах багатьох батьків у різних країнах: одночасно працювати вдома та доглядати й допомагати дітям з дистанційним навчанням. Але ризик інфікування теж залишається. Чи є альтернатива? Ми проаналізували досвід різних європейських країн.

Велика Британія: безкоштовні репетитори

Велика Британія — одна з країн, де школярі провели найбільше часу вдома через карантин: тут його оголошували тричі. Але це стосувалося не всіх. У січні-лютому 2021 року школи відвідували діти з особливими потребами, яким складно організувати навчання вдома, діти із соціально незахищених родин, що не могли забезпечити школярів доступом до гаджетів з інтернетом, а також діти фахівців ключових професій. Під останніми маються на увазі сини та доньки лікарів, пожежників, працівників поліції, кур’єрів, продавців, тобто всіх, хто продовжував працювати поза домом. У деяких районах у державних школах відвідувала школу на локдауні майже половина учнів, як свідчить статистика.

Останнього разу діти повернулися до шкіл в Англії на початку березня, а на решті території Великої Британії — з 12 квітня.

Певні правила залишилися, як повідомляє преса. У початковій школі учні не повинні носити маски. Але вчителі слідкують, щоб вони перебували у так званих класних бульбашках, тобто весь день проводили в одному приміщенні зі своїми однокласниками та не спілкувалися з іншими класами. Також двічі на тиждень дітям проводять експрес-тести (мазок з носа та горла), щоб вчасно виявляти інфікованих.

Результати карантину для учнів початкової школи та їхніх батьків у Великій Британії оцінюють не дуже позитивно. Торік більшість із них мріяли якнайшвидше повернутися до занять. За словами професора дитячої психології університету Редінга Хелен Додд, особливо складно переносити ізоляцію учням початкової школи, адже вони потребують свободи, простору і спілкування. В останній період чимало з них вимикали камери, мікрофони під час уроку і заміняли хоча б віртуальне спілкування пасивним сприйняттям інформації або формальною присутністю. Повернення до звичайного шкільного середовища стає для них стресом, вважає психолог, доцент Оксфордського університету Поллі Уейт. Особливо якщо зробити акцент на швидкому надолужуванні прогалин у знаннях, оцінюванні знань та вмінь. Найкраще дати учням рік емоційно одужати, працювати в ощадному режимі, не тиснути, щоб за рік діти змогли вчитися на повну силу своїх здібностей. Фахівець вважає, що працювати дистанційно в цьому віці — не вихід.

Проблему з початковою школою будуть вирішувати на державному рівні, адже чимало учнів після карантину мають проблеми з математикою та читанням. Щоб це не стало на заваді в майбутньому навчанні, Велика Британія започаткувала національну програму репетиторства. Великі кошти з бюджету передбачені на індивідуальне репетиторство онлайн, а також у маленьких групах, позашкільних гуртках, щоб допомогти тим, хто відстає за програмою. Для родин ці послуги безкоштовні. На цю роботу беруть не лише приватних репетиторів, а й колишніх вчителів, студентів педагогічних факультетів.

Утім, це подобається далеко не всім батькам, адже через такі обов’язкові заняття з репетиторами дитина має навчатися щодня довше, ніж до карантину.

Данія: уроки просто неба та хула-хупи

Тут одразу вважали, що початкові школи та дитсадки мають працювати якомога довше. Адже це означає, що батьки можуть спокійно працювати, а від цього залежить економічна стабільність. Торік заклади для дітей до 10 років зачинялися на карантин лише в березні й половині квітня: країна першою з усіх в Європі відкрила їх. Те саме сталося і цьогоріч: від лютого вже зняли обмеження для навчання учнів молодших класів.

Натомість увесь цей час у країні шукали способи безпечного навчання. Парти розсунули на два метри одна від одної. Класи розбили на групи, щоб одночасно на уроках перебували не більш ніж 10–12 дітей. Батькам і стороннім заходити на територію школи заборонили. Учнів колективно водять мити руки з милом: після прибуття з дому, перед обідом, посередині навчального дня тощо. Ігри на свіжому повітрі проводяться так, щоб діти дотримувалися соціальної відстані: зробили розмітки, малечі видають хула-хупи, які демонструють безпечні від інфікування кордони. На перервах хлопців та дівчат виводять у двір замість того, щоб сидіти в кабінетах чи гуляти коридорами.

До слова, на вулиці діти не лише граються. У Данії ввели чимало уроків просто неба. До того ж у навчальній програмі тимчасово залишили лише найнеобхідніший мінімум предметів, щоб скоротити кількість і тривалість уроків. Отже, учням доводиться проводити у школі менше часу, ніж раніше. На щастя, все йде успішно і нових спалахів інфікування через повернення в школи в Данії не спостерігають.

Німеччина: поділ класів та експрес-тести

У Німеччині рішення щодо дошкільнят та учнів молодших класів вирішили передати місцевій владі. Уряд вважає, що закриття шкіл і дитсадків призводить до катастрофічних наслідків для батьків.

Саме таке відчуття склалося торік. Батьки школярів молодших класів виступали з протестами під час локдауну. На дистанційному навчанні у засвоєнні шкільної програми діти потребували допомоги та нагляду батьків, які не мали ні часу (через роботу у «хоум-офісі»), ні здібностей до викладання. Відеоконференції кілька разів на тиждень родини вважали слабкою підмогою.

Цього разу переважна більшість федеральних земель забезпечили очне навчання для дітей до 10 років. Десь ввели змішане навчання, десь єдиною умовою відвідування школи є експрес-тест двічі на тиждень, щоб не допустити хворих дітей на уроки. У більшості земель ввели додаткові умови для навчання у школі: носити маски поза класом, часто провітрювати приміщення, проводити додаткову дезінфекцію. 

Класи поділили на маленькі групи, яким не дозволяють перетинатися. Вони приходять до школи в різні години, з’їдають свої ланчі окремо. У кожної групи — своє місце на ігровому майданчику та один постійний педагог, який не веде уроки у другої половини класу.

Іспанія: маски та природознавство у спортзалі

В Іспанії у 2020 році вводили найбільш суворий карантин в усій Європі. Тут не лише зачиняли школи, а й забороняли виходити на вулицю під страхом великих штрафів. Міста патрулювали поліцейські дрони, як у фантастичному кіно. Тут вважають, що локдауни мають бути для всіх, а нових правил слід дотримуватися і тоді, коли ситуація відносно стабільна.

На вході в школу вимірюють температуру, поверхні тричі на день дезінфікують, а приміщення провітрюють не менш ніж 5 хвилин до та після уроків. Парти розсунули на 1,5 метри. Учні так зраділи поверненню до школи, що не зважають на те, що маски доводиться носити не лише в коридорі, а й у класі під час уроків (це правило діяло на локдауні, після нього дітям до 10 років дозволили цього не робити). А ще за навчальний день учні мають мити руки не менш ніж п’ять разів. І частину уроків проводять для них у спортзалі: не фізкультуру, а, наприклад, природознавство, коли не треба писати та можна обговорювати тему, вмостившись подалі одне від одного.

Італія: не вистачає парт та масок

Торік майже пів року діти були на карантині та літніх канікулах. У 2021 у країні не закривали на локдаун початкові школи, за винятком семи областей «червоної зони». Та нині вже і там працюють усі дошкільні заклади та молодші класи. Учні із 6 років мають поза класами носити маски, а перед входом до закладів освіти дезінфікують руки та  вимірюють температуру.

Але італійські батьки протестують не проти закриття шкіл, а навпаки — бояться відпускати дітей та непокояться за їхню безпеку. Доходить до протестів, на яких люди вимагають покращення умов: заміни звичайних парт на одинарні, закупівлі державним коштом масок для всіх учнів. 

Франція: гроші батькам на нянь

У Франції закриття дитсадків та початкових шкіл також пов’язували зі стабільним життям батьків, а відтак економічною стабільністю. Школи не закривали так довго, як тільки могли. Тим паче вести заняття у дві зміни нереально, адже на локдауні діяла комендантська година: усі мають бути вдома до 18:00.

У квітні країна стала першою в Європі за кількістю інфікувань на добу. Тож оголосили великодні канікули на три тижні. Батькам вихованців дитсадків та учнів початкових класів пообіцяли виплатити матеріальну допомогу — на нянь. На кінець квітня молодші учні вже повернулися до шкіл.

Швеція: м’який шлях

У Швеції не закривали початкові та середні школи взагалі. Утім, це не єдиний виняток із загальних настроїв під час пандемії. У Швеції оголосили, що підуть особливим шляхом, тож тут не носили масок, не вводили локдаун, не слідкували суворо за дотриманням соціальної дистанції. Для сусідніх країн це було позитивним прикладом м’якого шляху. Проте загалом це призвело до підвищеної захворюваності, що влада Швеції визнала у 2021 році та ввела певні обмеження. Але шведських дітей поки що це не стосувалося, їхнє життя не змінилося під час пандемії.

Інші країни

На кінець квітня — початок травня Угорщина, Словенія, Чехія, Нідерланди дозволили першими повернутися з локдауну дитсадкам та початковим школам.

У Сербії класи початкової школи поділили на дві групи та розвели на дві зміни. Тривалість уроків скоротили. А ось школярі віком від 10 років — на дистанційному або змішаному навчанні. Навчальний рік подовжено на 5 днів. 

У Греції та на Кіпрі учні початкової школи теж повернулися до очного навчання, але мають носити маски. Перед поверненням за парти вони повинні пройти експрес-тестування. 

Поділитися цією статтею