Діти часом ниють, що, звісно, турбує батьків. Однак психологи стверджують, ниття — це нормально. Бо це один із проявів емоцій дитини, за яким ховаються певні незадоволені потреби. Отож батькам варто навчитися не знецінювати бажання сина чи доньки, навіть якщо виконати його з якихось причин неможливо.
Антоніна Оксанич — дитячий та сімейний психолог, психотерапевт, мама двох маленьких синів 4 і 5 років. Вона вчить розпізнавати сигнали від дітей, відрізняти бажання від капризів та пояснює, як швидко впоратися з ниттям. Ось кілька дієвих способів.
Реалізуйте бажання якнайшвидше
Якщо говорити про найменших дітей (віком до 1,5 року), то це — найдієвіший спосіб вирішення проблеми. Адже в цьому віці ниття дітей здебільшого пов’язане з фізіологічними потребами. І немовлята не можуть їх сформулювати та озвучити. Тому дорослим треба здогадатися, що саме потрібно дитині, і задовольнити цю потребу.
Якщо ж ви маєте справу з тодлером (2-3-річною дитиною), який вчиться говорити, варто не просто задовольнити потребу, а й вербалізувати її. Проговоріть замість дитини її потребу. Використовуйте для цього запитання. Наприклад: «Ти зараз хочеш пити?» Обов’язково дочекайтеся відповіді «так» чи «ні». Якщо це не те бажання, через яке ниє дитина, озвучте іншу можливу потребу. Так дитина вчиться, що для задоволення потреб потрібно не нити, а пояснювати свої бажання.
Проговоріть і поясніть
Не слід говорити дитині, що її бажання неважливе чи неможливе. Необхідно пояснити, чому його не можна виконати просто тут і зараз. Коли дитина озвучує бажання, вона в першу чергу хоче, щоб її зрозуміли. Просте пояснення з одного боку покаже, що ви справді розумієте дитя. А з іншого продемонструє, що чекати на виконання бажання не варто.
Наприклад, ви знаєте, що десята цукерка буде зайвою для дитини. Отож поясніть, чому ви не можете її дати: «Я розумію, що ти хочеш цю десяту цукерку. Адже вони такі смачні, і ти їх дуже любиш. Але, на жаль, тобі їх більше не можна, тому що в тебе буде алергія чи болітиме живіт. Мені дуже шкода, однак я не можу дати тобі цукерку».
Як варіант, можна домовлятися, пропонуючи альтернативу: «Цукерку дати не можу. Але, якщо хочеш, можу запропонувати фруктове пюре».
Розробіть план дій
Розробіть і озвучте чіткий план дій. Поясніть, що зможете задовольнити потребу дитини, коли дотримаєтеся всіх пунктів плану. Опишіть усе, що відбуватиметься.
Наприклад, дитина ниє, бо хоче, щоб ви погралися з нею. Однак ви готуєте вечерю і не можете відволіктися. Отож опишіть ваш план: спочатку підсмажити м’ясо, потім нарізати овочі для салату, після цього сервірувати стіл та поїсти, а вже тоді — гратися.
Тепер дитина зможе спокійно чекати. Ще й з цікавістю спостерігатиме за вами. Адже знатиме, що кожна наступна дія наближатиме час гри.
Фантазуйте
Застосовувати метод фантазування варто тоді, коли дитина не готова домовлятися і продовжує канючити.
Наприклад, о десятій вечора вдома закінчилося молоко, а дитина ниє, бо хоче, щоб ви негайно бігли до магазину. Увімкніть фантазію. Розкажіть цікаву історію про те, звідки взагалі береться молоко. Як корова їсть травичку, як її доять, як молоко на великих машинах везуть на завод, а там — пастеризують. Як молоко запаковують та везуть до супермаркетів.
У більшості випадків така розповідь може відтермінувати задоволення потреби дитини, навіть фізіологічної.
Залучіть до роботи
У жодному разі не розраховуйте зупинити вередування вигуком «Не ний!» Це слова заради слів. І вони не працюють, якщо не містять пояснення.
Отже, якщо слова не працюють, а виконати бажання дитини неможливо, варто спробувати відволікти її, залучивши до роботи.
Попросіть дитину допомогти. Спільне приготування вечері чи прибирання квартири не тільки зупинить пронизливе ниття, а й значно зблизить вас із сином чи донькою.
