Досі кажете дітям, що помідор — овоч, полуниця — ягода, а какао роблять із какао-бобів? Так от, шановні батьки і педагоги, ви поширюєте псевдонаукові фейки. І це негайно треба припинити. Цього тижня в рубриці Батьківський Upgrade ми читали ботанічний бестселер «Фрукти проти овочів». І тепер готові спростувати 5 найпоширеніших міфів про рослини, які ми їмо мало не щодня.
Що ми читали?
Книжкова новинка від дослідника, блогера та популяризатора ботаніки Олексія Коваленка «Фрукти проти овочів», видавництво «Віхола».
Чому радимо?
Бо ця книжка — одночасно детектив, трилер, комікс та науково-популярне видання, і все це — про фрукти, овочі, ягоди та безліч інших рослин, які ми їмо і постійно неправильно називаємо. Час розвінчати 5 найпоширеніших міфів.
Міф № 1: Кавун — найбільша ягода
Пригадуєте, як у майбутніх першачків на співбесіді запитували: «А яка ягода найбільша у світі?» Дитина мала відповісти: «Кавун». На щастя, якщо ваша дитина цього не знає, це й на краще. Адже з наукової точки зору, кавун — не ягода. Плід кавуна правильно називати гарбузина, і на відміну від ягід такі плоди мають тверду зовнішню стінку. Кавуни вирощували ще у стародавньому Єгипті — насінини знайшли навіть у гробниці Тутанхамона. У 10-му столітті ці гарбузини почали вирощувати в Китаї, і сьогодні Китай — найбільший у світі виробник кавунів. Тут їх так полюбляють, що мають традицію їсти підсмажене кавунове насіння на новорічні свята. Кавуни бувають жовті всередині, безнасіннєві і навіть кубічні. Така ідея спала на думку японцям, які повкладали маленькі плоди кавунів у кубічні скляні форми, тож гарбузини виросли кутасті. Однак квадратні кавуни виявилися надто дорогими у виробництві.
Міф № 2: Помідор — овоч
Те, що з помідорами готують піцу, м’ясо та рибу, ще не означає, що томат — це овоч. Насправді він — ягода, і має всі її ознаки: тоненька шкірка, соковита м’якоть та купа насінин всередині. То як, вже хочете назвати кетчуп томатним варенням? Звучить як жарт, проте у США навіть відбувся антиботанічний суд у 1883 році: саме тоді американський президент запровадив додатковий податок на продаж овочів. Це дуже обурило такого собі Джона Нікса, потужного продавця овочів і фруктів у Нью-Йорку. Він відмовлявся сплачувати «помідорний податок», адже з ботанічної точки зору томат — це фрукт. А у 16-му столітті помідор взагалі вирощували як декоративну квітку і вважали її шкідливою. У цьому є частка правди: рослина справді містить отруйний алкалоїд томатин, проте коли помідор достигає, концентрація цієї речовини стає мізерною. Щороку у світі продають понад 800 мільярдів цих запашних ягід.
Міф № 3: Кокос — горіх
Кокос — вигнанець з горіхового клубу, і правильно називати його суха кістянка. Зовні він вкритий тонкою міцною оболонкою, під нею — волохата шкірка, а всередині — кокосова вода: багата на жири рідина. У процесі дозрівання ця кокосова вода поступово перетворюється на тверду білу м’якоту, яку ми любимо додавати в десерти та печиво. Якщо ж кокос довго лежить на полиці супермаркету, він може дуже вас розчарувати — кокосова вода всередині поступово зовсім зникає. Свою назву кокос отримав від португальського слова «coco» — «обличчя», бо він схожий на голову мавпи. А ще, порівняйте кокос з його трьома очицями на споді і смартфон з трьома камерами — правда ж схожі?
Міф № 4: Какао — біб
Так, так, ви не раз чули вислів «какао-боби» у рекламних роликах про шоколад. Та варто подивитися науці у вічі: какао — не біб. Як це перевірити? Дуже просто: якщо перерізати стручок гороху навпіл, у перерізі буде одна горошина. Ось це і є справжній біб. Якщо ж так само розрізати плід какао, у розрізі буде напхом напхано насінин. Саме тому какао — це коробочка. Та як би ми не називали какао, людство вподобало його дуже давно: какао було ритуальним напоєм у доколумбовій Мексиці, а нещодавні дослідження вказують, що какао споживали як їжу, ліки та енергетики ще 5 тисяч років тому. Сьогодні найбільше какао вирощують в африканських країнах, а за даними Всесвітньої какао-фундації, індустрія виробництва какао дає змогу виживати 50 мільйонам людей по всьому світу. Однак шоколадні ласуни мають достатньо причин для глибокого занепокоєння: за даними американських досліджень, грибні захворювання можуть невдовзі заразити всі відомі плантації какао-дерев. Для порятунку какао-врожаїв та власного бізнесу компанія Mars (та сама, що виробляє шоколадні батончики Mars та Snickers) вже об’єдналася з дослідниками Інституту геномних інновацій для створення какао-дерев, що будуть стійкими до грибів та вірусів.
Міф № 5: Ваніль — стручок
Ваніль — справді дивовижна рослина: надзвичайно дорога у продажу, надзвичайно вибаглива у вирощуванні, а ще вона звільнила з рабства принаймні одну людину. Але про все по черзі. Отже, ваніль — це орхідея: після запліднення рослина конструює коробочку, в якій упаковано безліч малесеньких насінин. Вони такі дрібні, що можуть поширитися з вітром на десятки кілометрів. Тепер про вибагливість: ваніль не здатна прорости сама, їй неодмінно потрібна допомога гриба, і не абиякого, а специфічного. Ну просто балувана Галя, ця ваніль. 80 % світової ванілі сьогодні вирощується на острові Мадагаскар — країна отримує близько 200 мільйонів доларів прибутку щороку. Чому ж вона така дорога? Виявляється, для запилення ванілі потрібні безжальні бджоли — не в сенсі жорстокі, а в сенсі — без жал. Саме такі бджоли поширені на батьківщині ванілі — у Мексиці. Тож коли європейські колоністи намагалися вирощувати цю орхідею деінде, отримували просто декоративну красиву квітку-пустоцвіт. Аж поки у 1841 році на французькому острові Реюньйон ваніль спробував виростити 12-річний хлопець-невільник Едмонд. Він був юним фанатом ботаніки і шляхом спроб і помилок здійснив неймовірне відкриття: загостреною бамбуковою паличкою хлопець підняв перегородку квітки і побачив, що ваніль здатна до самозапилення. За таке проривне досягнення Едмонд отримав свободу і став першим темношкірим на острові зі статусом вільної людини.
