«Батьківський Upgrade» — наша нова рубрика. Цього разу пропонуємо нову книгу авторки бестселера «Французькі діти не плюються їжею» Памели Друкерман.
Що ми прочитали?
«Французькі батьки не здаються», авторка Памела Друкерман
Чому радимо?
Памела Друкерман — відома американська журналістка та мати трьох дітей. Після переїзду до Франції вона була вражена тим, як тамтешні матусі не почуваються виснаженими, не жертвують життям, встигають ним насолоджуватися, і при цьому мають чемних і слухняних дітей. Перша книга про це миттєво стала модною. У другій книжці — ще більше простих правил, які роблять життя батьків і дітей щасливішим. Адже книги написані в країні гурманів, моди, краси та культу радості життя.
Ми підготували 5 ідей та одне батьківське табу із цієї книжки
Вчіть дітей насолоджуватися життям
Французьке виховання ввібрало в себе багатовікові традиції великого французького мистецтва. Сучасні батьки вчать своїх дітей отримувати задоволення від життя: пробувати нові смаки та аромати, пізнавати можливості свого тіла за допомогою рухів (і це не зовсім фізкультура), відкривати нові для себе відчуття, борсаючись у басейні (і це зовсім не навчання плавання). Таке «пробудження почуттів» не вимагає зусиль з боку батьків. Можна просто валятися разом на ковдрі під час пікніка та розглядати травинки. У процесі «пробудження» запускаються нові мозкові функції. Але головна мета в тому, щоб просто навчити дитину насолоджуватися своїм існуванням у цьому світі.
Поясніть дітям, що у вас є своє життя
Француженкам недостатньо мати особисті інтереси та захоплення. Вони хочуть, щоб їхні діти про це знали. Французькі мами вважають: якщо дитина відчуває себе єдиним джерелом маминої радості, це стає для неї надмірним тягарем… Одна француженка навіть зізналася авторці, що вийшла на роботу заради доньки, коли тій виповнилося 3 роки, щоб дитина пишалася мамою і не страждала від надмірної опіки.
Ті, хто не працює, виділяють час для своїх хобі. Також батьки використовують кожну можливість побути разом поза межами дому, якщо є кому доглянути дітей (або наймають для цього няню). І не відчувають провини. Навпаки, французи вважають, що щастя мами і тата — найкращий спосіб виховати малечу. А в кожній справі, до якої серйозно ставляться (і до виховання дітей теж), потрібні перерви та вихідні дні. У тому, щоб бути автоматом у режимі 24/7, немає нічого від щасливого батьківства, вважають у цій країні.
Французи знають: якщо поводитися (і одягатися) так, ніби твоє життя наповнене захопливими подіями, то незабаром виявиш — так воно і є.
Дитячі свята — для дітей
Саме так! У Парижі всі свята для дітей від 3 років відбуваються без батьків. Привести дитину в гості на день народження чи просто погратися означає, що її треба залишити і піти. Батьки не вважають за потрібне контролювати інших дорослих, які будуть дивитися за дитиною, або бути поруч, щоб дитина почувалася комфортно. Вони переконуються, що дитина в надійних руках, і спокійно йдуть. Зазвичай батьків запрошують наприкінці свята випити кави або коктейль. Це практичний підхід, який враховує, що в батьків є інші справи, а спілкування дітей не примушує до дружби їхніх батьків.
Ваша спальня — ваша фортеця
Оберігайте її недоторканність. Дитина не має права вриватися у вашу спальню, коли їй заманеться. Насамперед, вам необхідно висипатися. Поясніть малюку, що вранці він повинен грати у своїй кімнаті, поки за вікном повністю не розвидніється (або навчіть його дізнаватися час за годинником, пояснивши, що не можна заходити в батьківську спальню, поки годинна стрілка не покаже на певну цифру).
Якомога частіше кажіть так
Слово, яке допомагає французам користуватися авторитетом у своїх дітей, — «так». Не випадково по-французьки слова «авторитет» і «дозволяти» — однокореневі. Сенс батьківської влади в тому, щоб дозволяти дітям робити певні речі, а не перешкоджати цьому. Дитина відчуває, що до неї ставляться з повагою, і навчається себе контролювати. Звісно, повна свобода приваблива, але без заборон діти загубились би в морі власних бажань. Французький ідеал виглядає так: дитина має попросити дозвіл на щось, а батьки — відповісти згодою.
Чого не роблять французькі батьки? Не стають арбітрами в дитячих сварках
Французькі батьки намагаються не перетворюватися на рефері, які мають останнє слово в дитячих сварках: між братами та сестрами, друзями чи новими приятелями. Один французький татусь розповів авторці, що коли його п’ятирічні близнюки сперечаються, він пропонує їм самим знайти рішення. І зазвичай вони щось придумують.
Вчителі намагаються давати дітям свободу і не втручатися в шкільні конфлікти, якщо вони не виходять за межі розумного. «Діти збожеволіють, якщо ми будемо постійно втручатися», — вважають вихователі дитсадків.
Суперництво між братами й сестрами — це те, чого не уникнути, тож батьки мають підтримати старшу дитину, коли з’являється немовля. Це єдине втручання між дітьми, яке вкрай необхідне. Батькам радять втішати старшу дитину, підбадьорювати, сказати, що відчувати ревнощі і тривогу в такій ситуації — нормально, але вашої любові вистачить на всіх дітей.
