Як вплинув карантин на успіхи школярів у математиці? Дослідження американських освітян свідчать про суттєві прогалини в знаннях учнів, які варто врахувати надалі. Пропонуємо вам стислий переклад його результатів. Їх варто сприймати не як доказ, що «все пропало», а як підґрунтя для змін методик та підходів викладання в новому навчальному році.
Цієї весни освітні системи світу стикнулися з небаченим досі викликом — глобальним закриттям шкіл на кілька місяців і раптовим переходом на дистанційну форму навчання. Ефективність онлайн-формату школи залежала від багатьох факторів: доступу до інтернету, наявності вільного комп’ютера чи гаджета в дитини, готовності педагогів до дистанційного викладання, психологічного стану дітей, родин та вчителів у період пандемії. Освітні експерти погоджуються в одному: закриття шкіл на тривалий карантин беззаперечно призвело до прогалин у знаннях учнів. Annenberg Brown University проаналізували, як впливають на рівень знань учнів такі фактори, як літні канікули, тривалі періоди відсутності в школі та закриття шкіл у зв’язку зі стихійними лихами, і зробили прогноз щодо можливих прогалин у навчальному матеріалі після локдауну.
Дослідження провели у Сполучених Штатах Америки, де 55 мільйонів учнів залишилися поза школою через локдаун. Більшість американських шкіл вели дистанційне викладання під час карантину, однак експерти визнають, що педагоги не мали достатнього досвіду та знань для ефективного онлайн-навчання, а багато дітей не мали доступу до інтернету чи комп’ютерів. На додачу до цього, батьки, що також перейшли на віддалену форму роботи, не мали часу для допомоги дітям з навчанням. Зважаючи на ці фактори, досвід карантину вочевидь вплине на рівень знань дітей у найближчі кілька років. Щоб спрогнозувати ймовірний рівень прогалин у компетентностях із читання та математики, автори використали дані досліджень 2017–2019 років за участі 5 мільйонів учнів середньої школи і типовий рівень втрати знань після літніх канікул, тривалої відсутності на уроках та закриття шкіл через стихійні лиха. Результати таких проєкцій щодо рівня знань школярів потрібні для ефективного планування наступного навчального року: якщо діти повернуться за парти з більшими прогалинами у знаннях, ніж зазвичай після літніх канікул, вчителям слід подбати про те, щоб викладання було більш персоніфікованим, а учні, які показують значне відставання в матеріалі, отримали потрібну допомогу і підтримку педагогів.
Як на знання впливають літні канікули, короткотривалі карантини та пропуски занять у школі?
Дослідження свідчать, що за період літа в більшості дітей відбувається так зване сповзання в знаннях та компетентностях. Якщо сприймати місяці карантину як подовжені літні канікули, то експерти вважають, що «з’їзд» у матеріалі з математики більш значний і помітний, ніж у читанні. Загалом, дані показують, що за літо діти починають відставати приблизно на умовний місяць навчання у школі. При цьому учні з малозабезпечених сімей зазвичай мають більші прогалини, ніж їхні однолітки із заможніших родин.
За останні 10 років школи в окремих штатах США закривали на нетривалий період через надзвичайний снігопад або стихійні лиха, на зразок урагану Катріна. Такі карантини найбільше подібні за своєю суттю до локдауну через пандемію цього року, адже вони так само ставалися раптово і непередбачувано. Однак школи припиняли заняття в класах не на довго — зазвичай до двох тижнів, тож дослідники вважають, що такі перерви не мають суттєвого впливу на рівень компетентностей дітей у читанні та математиці.
Пропуски уроків у школі значно впливають на рівень засвоєння знань учнями. Американська статистика свідчить, що діти із соціально незахищених родин схильні до систематичних прогулів школи і пропускають щонайменше 10 % навчальних днів. 10 пропущених днів у школі можуть знизити результат фінального річного тесту учня з математики. Інший висновок, якого дійшли дослідники, що ефект від прогулів має лінійний характер: додаткові пропуски так само негативно позначаються на знаннях школяра.
Які висновки з цього роблять експерти?
- Закриття шкіл, незалежно від причин, негативно впливає на рівень засвоєння знань учнями.
- Діти отримують значно більші прогалини в математиці, ніж у читанні.
- Пропуски школи значно гірше впливають на рівень знань, ніж перерва на літні канікули, особливо в середній школі.
- На кінець 2019–2020 навчального року учні опанували приблизно 63–68 % матеріалу в компетентності читання, порівняно зі звичайним навчальним роком.
- Здобутки дітей у математиці значно нижчі — 37–50 % засвоєних знань від тих, які діти опановують протягом нормального навчального року.
- Для учнів 6-х та 7-х класів проєкція засвоєних знань ще менш оптимістична — на думку дослідників, вони закінчили цей рік із 30 % засвоєного матеріалу в компетентностях читання та математики.
- Однак третина учнів за час літніх канікул вдосконалюють свої компетентності з читання.
Чи означає це, що «все пропало»?
Зовсім ні, впевнені дослідники. По-перше, їхні проєкції можливих прогалин у знаннях учнів — це потенційно найгірший прогноз щодо відставання дітей у матеріалі. Такі дані дадуть вчителям і батькам змогу підготуватися до потреби варіативності і гнучкості у викладанні: досягнення і прогалини в дітей будуть неоднорідними і залежатимуть від рівня онлайн-викладання і залучення батьків у допомогу з дистанційним навчанням.
По-друге, дослідники зазначають про важливу тенденцію: діти, які найбільше втрачають у компетентностях за літо або за час карантину, схильні швидко й ефективно надолужувати наступного навчального року, тож завдання педагогів — виявити таких учнів і надати їм допомогу.
Зрештою, по-третє, слід враховувати соціоекономічний статус родини: сім’ї зі стабільним фінансовим доходом і працевлаштуванням, гнучким графіком віддаленої роботи з дому впораються з кризою з меншими втратами, у тому числі в засвоєнні навчального матеріалу дітьми. А родини, що винаймають житло та мають низькооплачувані роботи, страждають від наслідків пандемії найбільше, а отже, їхні діти вразливіші до відставання у шкільних предметах.
Це дослідження і прогнози підтвердили найгірші очікування освітніх експертів: після тривалого закриття шкіл діти повернуться за парти зі значними прогалинами в знаннях, а наслідки карантину будуть тривалими. До прикладу, після урагану Катріна учням знадобилося два повних роки, щоб надолужити пропущений матеріал у школі. Тому і вчителям, і батькам, і дітям слід налаштуватися на довгий та плідний процес роботи над пропущеними місяцями у школі.
Що найперше треба зробити вчителям?
- Щойно відновиться навчання у школах, провести скоординований моніторинг знань з усіх предметів, щоб визначити академічні показники дітей.
- Диференціювати інструкції і пояснення матеріалу для різних груп дітей відповідно до виявлених прогалин у знаннях.
- Переглянути разом з учнями академічні очікування на цей рік, поставити з учнями навчальні цілі та визначити критерії просування до мети. Цілком імовірно, що багато дітей потребуватимуть для цього позакласних занять і додаткової роботи з матеріалом.
- Не випускати психоемоційний стан дітей з поля зору: дослідження свідчать про те, що після значних потрясінь, як, наприклад, ураган Катріна, дітям було складно концентруватися на навчанні, вони часто були пригнічені і мали симптоми депресії. Вчителям доведеться мати справу зі схожими наслідками пандемії в новому навчальному році, тому психологічний добробут дітей та педагогів повинен бути в центрі уваги.
