Щоби дізнатися про роботу тьютора в інклюзивній освіті, ми поспілкувалися з двома асистентами дітей з особливими освітніми потребами.
Тьютор в інклюзивній освіті — це асистент дитини з особливими освітніми потребами. Не всім таким дітям потрібен тьютор, утім для багатьох підтримка дорослого під час занять у школі важлива.
За кордоном, а тепер і в Україні тьютори працюють з дітьми з розладом аутистичного спектра, синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю та всіма іншими, хто потребує підтримки. Асистент дитини, залежно від потреб, може допомагати їй з навчанням, спілкуванням з однолітками або виконанням побутових завдань.
Усі імена в обох історіях змінені в інтересах конфіденційності дітей, а всі збіги — випадкові.
Світлана — тьютор Тані
Моє завдання — запобігти появі агресії
Як я вирішила стати тьютором дитини з аутизмом
Ще в шкільні роки в мене в класі була дівчинка з особливими освітніми потребами. Це я зараз так називаю, а тоді ми просто думали, що вона «не така, як ми», адже мови про особливі потреби не було. Тоді я була єдиною в класі, хто намагався їй допомагати, і завжди її захищала. Напевно, ще тоді в мене виник інтерес до теми особливих потреб в освіті і бажання працювати з дітьми.
Я почала вивчати тему аутистичного спектра, тому що мені хотілося знайти контакт з дитиною з особливими потребами в моєму класі, коли я працювала в школі, і зрозуміти, як правильно налагодити відносини з нею. Спочатку в мене не було мети стати тьютором. Мені було важливо зрозуміти потреби цієї дитини, зацікавити її і забезпечити її добробут.
Згодом я вирішила перекваліфікуватися в тьютора.
Як влаштована моя робота
У мене є кілька завдань: не допускати можливої агресії дитини і стимулювати її до успіху в різних видах діяльності. У Тані буває агресія, яка з’являється в моменти сильних переживань або невдач. Моє завдання — запобігти її появі.
Щоб стимулювати успіх і тим самим запобігати агресії, я використовую сильні сторони дитини. Наприклад, якщо Таня знає якусь гру, то пропоную пограти в неї з іншими дітьми. Так вона може взяти повноцінну участь у процесі та отримати задоволення. Потім ці ігри розширюються — ми вчимо нові або додаємо правила в старі, і так дитина може все більше і більше проявляти свої сильні сторони.
Для будь-якої дитини важливий успіх у навчанні, але дітям з особливими освітніми потребами буває складніше його досягти без урахування цих їхніх потреб. Тому я кожен день складаю план занять для дитини. Є завдання, з якими Таня справляється сама, а в деяких їй потрібна підтримка. Я можу допомогти дитині впоратися зі складними для неї завданнями або заздалегідь прошу вчителя підготувати відповідні завдання для неї.
Загалом, я роблю все, щоб дитина могла вчитися і спілкуватися з дітьми у відповідних для неї умовах.
Про найскладніше в роботі тьютора
У роботі тьютора не буває абсолютно однакових днів: в якісь простіше, а в інші — складніше. Бувають дні, коли дитині важко справлятися із завданнями або спілкуванням з іншими, тоді, звичайно, складно і мені.
Мені дуже неприємно, коли інші діти поводяться несправедливо стосовно Тані. Школи часто звертають мало уваги на питання комунікації з різними людьми. Я сама пропоную ігри та вправи для дітей, які допомагають розвивати навички спілкування, але це не має бути тільки моя робота.
Найкращі моменти в роботі тьютора
Найкраще в моїй роботі — це повністю вдалий день. Коли дитина прожила день без переживань і невдач, то я відчуваю себе дійсно добре. Для мене дуже важливо, щоб у дитини був успіх не тільки на уроках, а й у спілкуванні з однокласниками. У дні, коли діти самі запрошують її у свої ігри і вона погоджується, я усвідомлюю, що все не дарма.
Микола — тьютор Кості
Мелтдаун — стан перевантаження, за якого дитина просто вибухає
Як я вирішив стати тьютором дитини з аутизмом
Я почав працювати в освіті ще 10 років тому. Проводив заняття для дітей та підлітків, працював у таборах, створював освітні проєкти. Потім потрапив у громадський сектор та обіймав там менеджерську позицію. Останні кілька місяців роботи в офісному режимі повністю виснажили мене, і я почав шукати щось нове. Я точно знав, що хочу займатися освітою, але не уявляв де та як це робити.
У мене є кілька друзів, які раніше працювали тьюторами, тож я трохи знав про цю професію.
У Кості, з яким я працюю, діагностовано аутизм. До зустрічі з ним я ніколи не спілкувався з людиною з аутизмом, тому спочатку кожен день був для мене відкриттям.
Я давно хотів відкрити свою інклюзивну школу, хоча тепер розумію, що зовсім нічого не розумів ні про інклюзію, ні про особливі освітні потреби до тьюторства. Я досі хочу мати власну школу, але тільки тепер починаю розуміти масштаби того, що необхідно зробити для її існування.
Як влаштована моя робота
На початку дня я зустрічаю Костю, і ми разом з ним складаємо план того, що відбуватиметься протягом дня. З моєї сторони — це уроки та ігри з дітьми, а він обирає для себе, що робитиме на перервах. Цей план я пишу на окремому аркуші, і він завжди перед очима в дитини. Від плану ми не відхиляємось.
У школі є навчальні та соціальні завдання, з якими я допомагаю дитині. Перед кожним уроком я, за потреби, пояснюю Кості, що зараз відбувається та який очікуваний результат. Я максимально даю йому свободу в усьому, з чим він може впоратись самостійно, але обов’язково відзначаю його успіхи в процесі та наприкінці. Він дуже любить, коли його хвалять (хто ж не любить?).
Важливий елемент перебування в школі — це спілкування з іншими дітьми. Оскільки Костя сам не ініціює комунікацію, то я створюю умови для неї. Разом з дітьми ми працюємо над спільними завданнями, граємо в ігри або просто сидимо в спільному колі.
Раніше діти мали тенденцію звертатися до мене, якщо хотіли, наприклад, позичити щось у Кості. Це змінилося, бо одне з моїх завдань — працювати з усіма дітьми і не виділяти конкретну дитину з аутизмом серед інших. Тепер діти знають, що мають звернутися напряму до хлопчика і дочекатися його відповіді, навіть якщо це трошки довше, ніж вони звикли.
Про найскладніше в роботі тьютора
На всіх своїх попередніх місцях роботи я не мав бути на 100 % сконцентрованим весь час, а зараз інакше просто неможливо. У Кості можуть ставатися мелтдауни — стан перевантаження, за якого дитина просто вибухає. Інші люди можуть назвати це зрозумілим словом «істерика». Мелтдаун — це дуже важко емоційно та фізично для самої дитини, як наслідок вона може зробити боляче собі або іншим людям.
Багато моєї роботи спрямовано саме на те, щоб тримати баланс між напруженням та розслабленням дитини. Цей баланс дає змогу уникати мелтдаунів, але і потребує моєї постійної включеності. Я маю помітити ознаки, що щось не так, до того, як це переросте в проблему.
Найкращі моменти в роботі тьютора
Я не уявляв, що дрібниці можуть приносити стільки радості від роботи. Найкраще в моїй роботі — це відчуття того, що день минув не дарма. Коли Костя сам вітається з іншими без мого нагадування, може впоратись із завданнями та спокійно проводить день — це справжнє щастя.
Я дуже радію, що діти в класі не сприймають його як «чужого» чи «іншого». Діти справді кличуть хлопчика гратися разом, вони розуміють його потреби і вміють спілкуватися з ним. Моя робота спрямована на те, щоби створювати такі умови, за яких дитина навчиться справлятися з труднощами без мене. Найкраще в моїй роботі — це коли я відчуваю, що і без мене все буде добре, що він впорається сам.
