За даними ЮНЕСКО, 91 % учнів та студентів по всьому світу опинилися на карантині. Це перше глобальне закриття шкіл та університетів від часів Другої світової війни. Коли діти та студенти знову повернуться в класні кімнати, освіта вже не зможе бути такою, як до пандемії. Як зміниться навчання і роль вчителя у світі після коронавірусу? Ми зібрали прогнози освітніх експертів.
1. Освіта для життєвих навичок
Всесвітній економічний форум називає 4 головні зміни, що чекають на освіту після карантину. Учні та студенти, які найбільше відчувають сьогодні наслідки пандемії, це покоління Z: найстаршим з них зараз 25 років, для багатьох із них їхні випускні іспити скасовані, а вступні перенесені. Це покоління описують двома абревіатурами: FOBA (Fear of Being Alone) — страх бути на самоті, та FOMO (Fear of Missing Out) — страх щось пропустити. Вони ніколи не бачили світу без технологій, тому прагнуть завжди бути на зв’язку і отримувати миттєві відповіді на питання чи коментарі про свою роботу через різні месенджери та додатки.
Покоління Alpha також потрапило в пастку карантину: для них технології є продовженням їхньої свідомості, а соціальні мережі — стилем життя. Щоб задовольнити потреби і очікування цієї аудиторії, освіта повинна вчити людей стійкості та адаптивності. Саме ці навички, вважають експерти, стануть ключовими у постпандемічному світі, адже вони допомагають ефективно протидіяти кризовим ситуаціям. На додачу до креативності, комунікації та колаборації, освіта також має звертати більше уваги на емпатію та емоційний інтелект і навчати людей працювати в міжкультурних та різновікових командах і поєднувати сильні сторони та таланти різних людей.
2. Школа стане гібридною
Яков Гехт, засновник мережі демократичних шкіл та радник міністрів освіти Ізраїлю, поділився своїми прогнозами щодо освіти після пандемії під час онлайн-конференції EdCamp. Він сказав, що коронавірус лихоманить традиційну школу і показує освітянам можливості, якими треба негайно скористатися.
«Я прогнозую дві найважливіші зміни школи після коронавірусу. По-перше, школа стане гібридною: частину часу діти навчатимуться у форматі face-to-face — у класі з учителем, а решту часу вони навчатимуться самостійно онлайн. Таке поєднання офлайн- і онлайн-освіти зробить школу дуже гнучкою на випадок таких криз, але також відкриє нові можливості. По-друге, бюджети країн на освіту будуть скорочуватися. Тож освітянам доведеться працювати з меншими фінансовими ресурсами, ніж було доти.
Тому школам доведеться змінити свою парадигму — із «школи викладання» перейти до «школи навчання». Це означає, що маємо забути про звичний для нас шкільний розклад, де вказано, о котрій годині цей учитель читає свій урок. Розклад нової школи має показувати, чого учень навчається в цей час. Цей новий розклад буде також дуже гнучким: учень може на якийсь час приєднатися до традиційного уроку і взяти з нього те, що йому потрібно, а решту часу навчатиметься з комп’ютером, зі своїми друзями, зі своєю родиною, з учителем з іншого кінця світу тощо. Така гнучкість розкладу значно розвантажить вчителів, зробить їхню роботу більш ефективною, персоніфікованою: у педагога з’явиться більше часу на особистий контакт із кожним учнем і сфокусовану роботу з ним.
3. Зміниться роль учителя
Після карантину професія вчителя не зникне, але мусить суттєво змінитися, вважають експерти. До 2025 року глобальний ринок онлайн-освіти коштуватиме близько 325 мільярдів доларів, а це невідворотно ставить під питання роботу вчителя у світовому віртуальному навчальному просторі. Звісно, значення педагога і надалі буде визначальним, проте мусить змінитися його роль.
Вчитель більше не може дозволити собі бути просто знавцем свого предмета. Відтепер він має стати фасилітатором, який заохочує, координує командну роботу. На додачу до цього вчителі повинні будуть пройти ґрунтовні тренінги з користування цифровими технологіями, щоб їхні віртуальні уроки були якомога більш інтерактивними і залучали всіх до роботи. Зміняться і методи тестування і перевірки учнів: з онлайн-інструментами у вчителя буде значно більше свободи вибору форм моніторингу навичок і оцінювання студентів.
4. Хоумскулінг і М-навчання будуть у тренді
У США близько 1,7 мільйона учнів навчаються вдома, вони були хоумскулерами ще до пандемії. Проте зараз OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) позитивно оцінює тенденцію онлайн-навчання і прогнозує, що багато урядів переглянуть свої уявлення щодо шкільної освіти, а експерти пророкують, що багато сімей зважаться на такий формат навчання для своїх дітей. Українські батьки також напівжартома кажуть, що сприймають карантин як демоверсію хоумскулінгу, тож цілком можливо, що цей прогноз справдиться.
Інший тренд, що може змінити освіту — так зване М-навчання: за аналогією з e-learning, це — M-learning — mobile learning. Сучасні навчальні платформи сьогодні зосереджені на пристосуванні їхнього контенту для М-навчання.
5. Освіта стане глобальною
Глобальна освіта повинна стати освітою про глобальне. Різке скорочення подорожей і туризму показало всім нам, який значний і помітний слід люди залишають після себе у своїх мандрівках: прозоріша вода в каналах Венеції і чисте повітря у найбільш забруднених містах світу розкрили нам очі на те, якої шкоди ми завдаємо своїми екстенсивними пересуваннями. Кожен студент, що їде навчатися в іншу країну, і кожна навчальна програма, що запрошує іноземних студентів, повинні розвивати екологічну свідомість і думати про те, як зменшити нищівний слід кожної людини від глобальних подорожей. Цілком імовірно, вважають експерти, що міжнародні навчальні програми матимуть дві форми — очну та онлайн/дистанційну. Світ після пандемії потребує людей, що будуть глобально освіченими — вони глибоко розумітимуть взаємопов’язаність усього у світі, умовність кордонів і вразливість кожного.
