У 2018 році Україна вперше взяла участь у PISA — найбільшому у світі компетентнісному дослідженні середньої освіти. 600 тисяч підлітків з 80 країн пройшли тестування того року, серед них були і 6 тисяч 15-річних українців. Однак PISA — це не перегони, тут немає переможців і переможених. PISA — це інструмент для прийняття найважливіших економічних рішень, адже дослідження дає змогу передбачити якість робочої сили країни через 10 років. Що саме означають бали PISA для України пояснила Тетяна Вакуленко, заступниця директора Українського центру дослідження якості освіти.
Повний Національний звіт за результатами PISA
можна переглянути тут
Що і як оцінює PISA?
Дослідження PISA визначає рівень володіння трьома компетентностями: читацька, математична та природничо-наукова.
PISA не перевіряє, чи засвоїли учні програму, а оцінює, чи здатні вони застосовувати знання і навички в житті.
Шкала PISA має шість рівнів: 1-й рівень — найнижчий, 2-й — базовий, 3–4-й — достатній, 5–6-й — рівень олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня в математичній, читацькій та природничій компетентностях, то надалі не зможе якісно взаємодіяти із суспільством, така людина не бачить існування науки в житті, не може вирішити елементарні життєві завдання і не здатна працювати з текстом.
Найважливішим є не місце країни в рейтингу, а відсоток учнів, які досягли базового рівня. Економіку країни творить робоча сила — від кваліфікації і середнього рівня компетентностей працівників залежить процвітання держави.
До 2018 року країна отримувала конкретне місце в рейтингу PISA по кожній з компетентностей. Цього року визначили діапазон позицій країни з огляду на можливу похибку.
Які результати України?
Читання: 37–42
Математика: 41–46
Природничі науки: 35–42
Для порівняння: Словацька Республіка: читання: 41–44, математика: 28–35, природничі науки: 39–42.
Загалом, Україна перебуває приблизно на тому ж рівні, що й Білорусь, Словацька Республіка, Угорщина.
Де є проблеми?
36 %
українських підлітків не досягли базового рівня математичної компетентності. Аналогічний показник в європейських країнах — 24 %. При цьому країни — члени Європейського Союзу поставили собі за мету: до 2020 року підлітків, які не досягли базового рівня в усіх трьох компетентностях, має бути 15 %.
Отже, показники PISA розвінчують міф про те, що радянська система освіти була сильною в технічно-математичній сфері. Навіть більше, результати тестувань з математики в пострадянських країнах свідчать: успіху досягли ті освітні системи, що давно і систематично реформують школу. Наприклад, Естонія: має рейтинг 6–9 з математики і є абсолютним лідером серед європейських країн за всіма компетентностями.
25,9 %
українських підлітків не досягли базового рівня з читацької грамотності і 26,4 % — з природничо-наукової. Загалом, за показниками успішності Україна відстає від країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку — країни-засновниці PISA) на 39 балів із математики, 23 із читання та 22 із природничо-наукових дисциплін.
62 %
українців повідомили, що запізнилися в школу протягом останніх двох тижнів, а 38 % пропустили цілий день навчання без поважної причини. Таким чином, українські підлітки на 20 % частіше відсутні на заняттях, ніж їхні однолітки в Європі.
У чому наші сильні сторони?
46,4 % українців досягли рівня 3 і вище з читацької грамотності, 37,9 % — з математики, 43,6 % — з природничих наук.
Україна має 12 % «стійких учнів» — це підлітки з малозабезпечених родин, які попри це отримали високі результати за тестами PISA.
50 %
учасників тестування задоволені життям. При цьому діти із сільської місцевості почуваються щасливішими, ніж діти з міст. Це можна пояснити тим, що можливо в дітей у містах і селах різне розуміння поняття щастя, різні рівні очікувань і сподівань. Рівень щастя впливає на показники дітей — щасливіші діти мають вищі результати тестів.
Хлопці в Україні на 7 балів випереджають дівчат у результатах з математики, проте з читання дівчата попереду хлопців на 24 бали. Загалом, юнаки значно рідше читають для задоволення, але ті хлопці, які вказували, що читають з онлайн-джерел, мали приблизно однакові з дівчатами результати. Отже, цікавий контент художньої і нехудожньої літератури для хлопців може суттєво вплинути на їхні читацькі звички.
Чому результати PISA важливі і що з ними робити?
PISA має 100 % репрезентативну вибірку. Цим займається фахова організація Western Statistics, куди держави подають свої офіційні статистичні довідники. На основі цих документів формують перелік закладів освіти, які відповідають усім критеріям і які братимуть участь у тестуванні. Третина учасників дослідження в Україні були студентами профтехучилищ. До вибірки не ввійшли території окупованого Криму і Донбасу, діти з глибокими порушеннями зору, слуху, а також діти, що навчаються мовами національних меншин, окрім російської мови.
Експерти із 46 країн світу працюють над тестовими завданнями. PISA пишається тим, що не бере до уваги національні навчальні програми, а вимірює рівень компетентностей, адже вимоги на ринку праці є універсальними. PISA навмисне тестує саме 15-річних підлітків, а не учнів певних класів. У 16 років у більшості країн світу завершується обов’язкове шкільне навчання, а отже це певний віковий поріг і рівень зрілості, незалежно від того, чи це дитина 7-го класу чи студент 2-го курсу профтехучилища.
Країна не повинна ставити політичну мету піднятися в рейтингу PISA, держава має прагнути підвищити рівень грамотності учнів.
Результати PISA не стосуються реформи Нова українська школа, але показують необхідність реформувати середню базову шкільну освіту.
