То як, батьки, готові до наступної порції інсайтів про тренди і вподобання сучасних підлітків? Ми вже писали про Біллі Айліш та її депресивні пісні, які люблять цитувати діти. Тепер треба розібратися із K-pop музикою — що це таке, хто її виконує і чому вона така популярна серед тинейджерів. Тим паче, що Біллі Айліш і К-поп — це дві мегаіндустрії, що конкурують між собою за увагу і лайки ваших дітей.
Що таке K-pop?
K-pop — скорочення від Korean popular music — жанр поп-музики, що розвинувся в Південній Кореї на початку 2000-х і поступово здобув мільйони фанатів у всьому світі. З точки зору музики, K-pop — це коктейль із хіп-хопу, року, R&B, попу та електроніки, а також ритмічного танцю і яскравих кольорових відео.
Але насправді K-pop — не лише музика, це частина великої державної стратегії Hallyu — Korean Wave — Корейська хвиля. Це глобальний тренд поширення і захоплення корейською поп-культурою по всьому світу впродовж останніх 10 років. Велика роль у цьому належить урядові Південної Кореї, який фінансує креативні індустрії та поп-культурні корейські стартапи — «м’яку силу», завдяки якій Південна Корея сьогодні стала провідним експортером культурного продукту у світі.
Ідея просто-таки вибухнула у 2012 році, коли відео корейського виконавця PSY — Gangnam style набрало мільярд переглядів на YouTube — б’ємося об заклад ваша дитина теж копіювала той танець! Музика K-pop транслює транснаціональні цінності, що не залежать від релігійних чи етнічних риc. Це краса, позитив та молодість.
Що відрізняє K-pop від західної культури?
По-перше, колективність. Корейські гурти — це найчастіше колективи з 5 і більше учасників. На противагу індивідуалістичній західній культурі із соло-зірками, тут підкреслюється командність. Кожен учасник гурту має свій образ і специфічний жест для позування на фото, але їхні виступи і танці надзвичайно скоординовані й синхронні. Навіть більше, у ЗМІ і соцмережах учасники гуртів підкреслюють свою дружбу і поза сценою.
По-друге, K-pop гурти — продукт великих розважальних компаній. Якщо більшість американських зірок і гуртів — це self-made історії, коли талановитий виконавець спершу виступає зі своїми піснями в маленьких клубах, а потім його помічає звукозаписувальний лейбл і бере в розкрутку, то корейські гурти — це суворий відбір і муштра. На національних талант-шоу обирають найкращих тінейджерів і виснажливо тренують протягом кількох років, перш ніж бенд дебютує на сцені. «Підопічні», що уклали контракт із продюсерською компанією, мешкають разом і щодня вправляються багато годин поспіль у вокалі, хореографії, іноземних мовах — англійській, японській, мандаринській. Західні ЗМІ часто називають це явище «рабськими контрактами» і пишуть, що підготовка одного «корейського ідола» коштує близько 3 млн доларів. Лише уявіть, один із мегапопулярних корейських виконавців G.Soul навчався 15 років, перш ніж йому дозволили виступати.
Чому K-pop такий популярний у всьому світі?
Окрім великих грошей, що стоять за корейськими гуртами, їхню популярність можна пояснити… няшністю! Це слово найкраще пасує до естетики K-pop: дівчата та хлопці з гуртів гарненькі, гламурні, часто підкреслено інфантильні, з кольоровим волоссям і glossy-мейкапом. Їхні відео зазвичай футуристичні і яскраві — красива картинка і ніжні ліричні голоси.
Перед няшністю K-pop музики не встояв навіть очільник Північної Кореї Кім Чен Ин — він був присутній на 2-годинному концерті південнокорейських гуртів у Пхеньяні у 2018 році. Це вперше лідер та ще 1500 представників партійної еліти Північної Кореї відвідали захід за участі південнокорейських артистів — світові ЗМІ одразу написали про ознаки потепління у відносинах двох держав.
«Обожнюю цю пісню», «Твій голос такий заспокійливий», «Не можу припинити плакати», — такі коментарі фанати з усього світу пишуть під піснями BTS — найпопулярнішого чоловічого K-pop гурту. Абревіатура BTS — Bangtan Sonyeondan — з корейської перекладається як «куленепробивні хлопці-скаути». Їх 7, у всіх схожі зачіски — стрижки «під горщик», у кожного свій колір волосся, але всі вони жіночно красиві, стильно вбрані та носять макіяж. У 2017 вони стали першим корейським гуртом, який виграв престижну нагороду Top Social Artist від провідного музичного чарту Billboard Music Awards. Доти найбільш титулованим володарем цієї нагороди був Джастін Бібер, але BTS посунули його і отримували її три роки поспіль. У 2019 корейські хлопці взяли участь у церемонії Ґреммі і навіть вручили одну з номінацій, а журнал Time включив їх до рейтингу «100 найвпливовіших людей 2019 року». Їхній найновіший мініальбом «Map of the Soul: Persona» став першим корейською мовою, який очолив музичні чарти Великої Британії та Австралії. Тож наступного разу, коли побачите підлітка з абревіатурою BTS на світшоті чи рюкзаку, знайте, що це фанат корейського гурту.
Про що співають BTS?
Часто про школу! Так, так, на початку своєї музичної кар’єри хлопці записали «шкільну трилогію» — три альбоми пісень, у яких вони часто критикують освітню систему Кореї, де підлітки опиняються під сильним тиском високих очікувань дорослих і вимог вчитися наполегливо і самовіддано.
У пісні No More Dream вони співають: «Дістало, що кожен день схожий на попередній, батьки і дорослі нав’язують мені обмежені мрії. Невже кар’єра номер один — це стати чиновником? Ось тобі мрія — бути пітчером і з дев’ятої подачі запулити фастбол у безглуздий час, який я витратив на нічне зубріння. Спитай себе — чого саме ти хочеш. І стань головним об’єктом свого життя». Навряд чи українські підлітки розуміють, про що співають хлопці корейською, але вочевидь такі тексти знаходять відгук і в їхньому шкільному житті.
А в моторошному кліпі на пісню N.O. («Ні») школу взагалі показують як сучасну форму рабства. «Учні, яких примушують бути кращими, схожі на подвійних агентів — живуть між мріями і реальністю. Хто перетворив нас на роботів навчання? Хочу їсти і грати, хочу порвати свою форму. У світі повно таких самих, як я — дітей-маріонеток».
Коли хлопці подорослішали, їхні пісні стали більш ліричними — там також багато мрій, кохання і няшності: Boy with Luv, Fake Love тощо. До корейських текстів вони часто додають приспіви англійською, типу «Love you so bad» або «I’m so sick of this fake love».
K-pop словник для початківців
Як ви вже зрозуміли, K-pop — це не лише стиль музики, а ціла індустрія — шоу-бізнесу, моди, реклами тощо. Фанати корейських гуртів по всьому світу копіюють їхній стиль одягу, макіяжу, жести і слова. Можливо, ви й не здогадувалися, що фрази, які кидає ваша дитина, або гримаси, які робить на фото, походять саме з K-pop культури. Ось найпопулярніші терміни і рухи.
Oppa (оппа) — дослівно з корейської «старший брат», так може звертатися дівчина до чоловіка, старшого за неї. У неформальному спілкуванні словом «oppa» можна називати свого коханого хлопця або K-pop співака, від якого фанатієш.
Aegyo (егійо) — няшність. Так кажуть про того, хто є симпатичним, із гарненьким трохи дитячим обличчям. Щоб додати собі aegyo, можна говорити трохи писклявим дитячим голосом, часто кліпати і підморгувати очима, награно усміхатись або засмучуватися.
Gwiyomi (кійомі) — це дитяча пісенька-лічилка, під яку роблять певні рухи руками, таким чином показуючи найвищий рівень своєї няшності. Саме ці рухи фанати K-pop часто повторюють на фото чи відео в ТікТоку.
Uwa! (Ува) — корейський відповідник Wow!
ily — скорочене від I love you — ці три літери фанати BTS часто пишуть у коментарях до відео та пісень.
I purple you — Я люблю тебе (дослівно — Я фіолетовлю тебе) — фразу вигадав один з учасників гурту BTS після того, як їхні фанати на концерті засвітили тисячі фіолетових лайтстіків і створили просто-таки фіолетове море в залі. «Фіолетовий — останній колір веселки, тож це означає, що я довіряю і люблю тебе до нескінченності», — так пояснив свою метафору співак Кім Техун.
