5 % — таким у середньому є рівень безробіття в Німеччині, і сьогодні це один з найнижчих показників у Європі. Німецькі експерти з освіти вважають це і своєю заслугою, адже в країні працюють близько 900 народних університетів — закладів освіти для дорослих. Цього року народні університети Німеччини відзначають 100-річчя від дня заснування. Як вони працюють сьогодні, які курси там викладають і чому освіта дорослих — ключовий фактор розвитку країни, розповіли німецькі експерти в Києві. Конференція «Освіта дорослих у переломні часи» відбулася в Музеї історії України в рамках Тижнів Німеччини в Україні.
Що таке народні університети і як вони працюють?
Розвивати освіту дорослих — обов’язкове завдання держави і федеральних земель — так написано в Конституції Німеччини 1919 року. Саме відтоді ведуть свою історію народні університети. Соціальні потрясіння й економічні виклики вимагали від людей швидко адаптуватися і здобувати нові кваліфікації, тож університети для дорослих почали працювати в дусі вільної науки — передавати знання всім, хто цього хоче. Сьогодні народні університети Німеччини вважають «школами громади» і «майстернями демократії», які розвивають гнучкість людей під час економічних і технологічних змін.
«Освіта для всіх у всіх сферах життя» — таким є мотто Асоціації народних університетів, яких у Німеччині налічується понад 900. Щороку на їхніх курсах і тренінгах навчаються близько 6,5 млн осіб. До прикладу, Народний університет міста Кобленц щороку має 18 тис. слухачів, яким пропонують на вибір 1200 курсів. Найпопулярнішими є мовні курси, а також ті, що пов’язані зі здоров’ям та культурою. Більшість викладачів народних університетів є фрілансерами і не обов’язково мають профільну педагогічну освіту, але повинні довести свою професійність в обраній темі. Моніторинг якості курсів і рівень викладання закріплені законодавчо. Якщо слухач успішно закінчив курс, отримує диплом, проте є курси, які не передбачають жодних сертифікатів.
Хто фінансує народні університети?
Статус народних університетів закріплений законодавчо, і вони отримують фінансування від держави, федеральної землі і муніципалітету міста. Державні кошти покривають зазвичай 40 % бюджету університету. Решту грошей університет заробляє сам — слухачі сплачують за навчальні курси, але ціни в народних університетах є значно нижчими за ринкові. Університети також активно залучають грантові кошти та мають міцні партнерські зв’язки з місцевими школами, бібліотеками, театрами. Наприклад, Народний університет міста Дельменхорст має середній річний обіг коштів 2,6 млн євро. Від федеральної землі Нижня Саксонія заклад отримує 195 тис. євро дотації, а від муніципалітету міста — 430 тис. євро. У цьому університеті 40 співробітників, які працюють повний і неповний робочий день.
У чому сила освіти дорослих?
Ральф Еглер, директор Народного університету земельного округу Лейпциг
Сьогодні ми маємо справу з багатьма викликами, відповіді на які може дати освіта дорослих. Одна з таких проблем — люди хочуть жити у великих містах. Сільські місцевості навколо Лейпцига та Дрездена повинні просто боротися з відтоком населення. Лунають навіть ідеї закрити деякі сільські регіони, бо люди не хочуть там жити. Я не підтримую такі думки. Це віддзеркалює драматизм суспільних процесів. Коли говоримо про освіту дорослих, то йдеться не тільки про передання знань, а й про місце зустрічі та неформального спілкування. Наприклад, наш народний університет має приміщення в передмісті Лейпцига, яке ми називаємо «Будинок багатьох поколінь». Більшість відвідувачів — пенсіонери, які приходять туди не лише на навчальні курси, а й просто поспілкуватися — вони приносять пироги і розмовляють багато годин поспіль. Це шлях побудови діалогу і важлива форма суспільної турботи.
Наступного року плануємо провести серію заходів і навчань з диджиталізації в сільських гірських місцевостях, де мешкає багато літніх людей — будемо вчити пенсіонерів працювати з комп’ютерами. Інший виклик — вивітрити з голів людей радянську ідеологію. Люди, які жили у Східній Німеччині, сумують за своєю молодістю, коли вони були закохані і нібито мали все, а потім опинилися без нічого після об’єднання Німеччини. Діалог, емпатія і намагання зазирнути в голову іншої людини — це єдиний шлях до гармонізації суспільних відносин. Люди мають зрозуміти, що вони хочуть одне від одного, і всі повинні усвідомити, що таке демократія. Коли вимірюємо ефекти від нашого навчання, то чітко бачимо: у найменших містах, де немає можливості для освіти дорослих, відбувається поляризація суспільства: люди підтримують право- та ліворадикальні сили або загалом є пасивними до суспільно-політичних процесів.
Показником успіху освіти дорослих є те, наскільки мирно люди живуть у громаді, наскільки поважають одне одного, чи є активними членами своєї громади.
Сільвія Кренке, виконавча директорка Тюрингської асоціації народних університетів
Великим завданням освіти дорослих є громадянська освіта — як нам жити одне з одним. Тому в Тюрингії ми вже три роки практикуємо інтеграційні курси: у рамках вивчення німецької мови ми також допомагаємо людям орієнтуватися в німецькому суспільстві, знайомимо з традиціями й історією землі та країни.
Серед наших слухачів знаходимо тих, хто може стати своєрідним ментором у своїй локальній групі та передавати отримані знання далі. Це дало надзвичайно позитивні результати: у народних університетах з’являються нові викладачі, а на суспільному рівні ми прибираємо страх перед мігрантами і гармонізуємо суспільні відносини.
Цього року, святкуючи 100-річчя народних університетів, бачимо, як багато людей приходять на ці події. Щоб залучити ще більше слухачів, проводимо акцію «Мобільний народний університет» і їдемо в найменші і найвіддаленіші містечка.
