Як переконати дитину, що до університету вступати варто

Як переконати сучасного підлітка, що вищу освіту таки здобувати варто, розповідає Олександр Павленко, CEO та співзасновник профорієнтаційної онлайн-платформи ChoiZY. Це безкоштовна платформа, яка допомагає всім охочим визначитися з майбутньою спеціальністю.

Із кожним роком підлітки дедалі частіше приходили до нас із фразою: «Вирішив не вступати до університету».

Чому в Україні склалася саме така ситуація?

Ті, хто вирішив не йти до університету, наводять свої аргументи:

  1. Всі університети застарілі і дають неактуальну та лише теоретичну інформацію.
  2. В університеті ти втрачаєш час, який міг би витратити на оплачувану роботу.
  3. Існують онлайн- та офлайн-курси, які можна пройти за кілька місяців, не витрачаючи дорогоцінні 5-6 років життя в університеті.
  4. Університети — це розсадники корупції, в яких усе вирішується хабарем.
  5. Стів Джобс, Білл Гейтс та Марк Цукерберг не закінчували університети і стали мільйонерами.

Аргументи вагомі, але я наполягаю на тому, що користь навчання в університеті беззаперечна. На момент завершення 11-го класу, після складання ЗНО — ви (підліток) цілком і повністю володар своєї долі. Кількість відчинених перед вами дверей залежить лише від результатів ЗНО. У США більшість хороших університетів — платні, в Україні все значно простіше. Хочеш топову спеціальність в одному з найкращих університетів країни — склади ЗНО вище порогових балів.

Мої три аргументи, чому варто вступати до університету

Аргумент №1. Університет формує світогляд

Рік тому, на одному із заходів до мене підійшла школярка 10-го класу. Дівчина запитала мою думку щодо вступу в університет. Сказала, що багато від кого чує фразу (дослівно): «Університет — це лажа, і туди не треба сунутись». Тому вона хоче пройти курси торгівлі з Китаєм і почати заробляти вже зараз.

Відразу їй сказав, що я проти такого рішення. Вона щиро здивувалася, адже багато молодих прогресивних спікерів зараз кажуть, що вступати не треба.

Моє пояснення було простим: «Знаєш чого ти ніколи не отримаєш на жодних курсах, але здобудеш протягом навчання в університеті? — Світогляд! За 5 років ти розшириш межі свого сприйняття. Ти не просто дізнаєшся, як торгувати з Китаєм, а знатимеш, як вести бізнес, як шукати можливості, як аналізувати конкурентів та ринок».

Зараз я кажу не про практичні інструменти, які можна дійсно отримати з курсів та книжок (адже lifelong learning ніхто не скасовував), а про світоглядні моменти.

Я навчався 5 років у Києві та один рік у Ньюкаслі, куди приїхав на останній курс бакалавріату. 80% моїх одногрупників були з Азії, решта — англійці та представники інших країн. Порівняно з українським університетом навчання в Англії було набагато легшим. Адже в Україні я отримав чудову сильну теоретичну, практичну освіту, мав безліч кейсів, які в Англії з легкістю застосовував. Кількість предметів і завдань була набагато меншою, було мало аудиторних годин і більше практики.

Саме в Ньюкаслі я захопився маркетингом. Курс був чудовий: підручник, який я читав як книгу і не міг відірватися; викладач, який підштовхнув до креативу та нестандартних підходів; практичні кейси і завдання, що змушували стрибати вище голови, щоб їх вирішити.

За 6 років університету я сформував економічний світогляд, отримав розуміння процесів, що відбуваються сьогодні, і найголовніше — навчився прогнозувати, що буде завтра.

Курси торгівлі з Китаєм — це добре, але уявіть: завтра на Китай накладають санкції та забороняють вести торгівлю з ним. Ви готові до цього? Ні, бо ваші знання обмежуються 3-місячними курсами про ведення торгівлі з Китаєм.

Аргумент №2. Університет — це неймовірні можливості та зв’язки

Завдяки університету я також побував у Літній школі у Відні, поїхав на навчання до Ньюкасла, де за рік отримав диплом бакалавра. Зустрів чудових викладачів, які давали не лише знання, а й можливості. Наприклад, завдяки викладачу англійської мови я дізнався, що таке Coursera, Linkedin, почув про різні тренінги та лекції. Відвідав заходи за участю Домініка Строс-Кана, французького економіста і політика, голови Міжнародного валютного фонду у 2007-2011 роках і Тоні Блера, колишнього прем’єр-міністра Великої Британії. Жоден онлайн-курс не зміг би дати мені таких знань та досвіду. 

Потім я поїхав на три місяці викладати маркетинг до Каліфорнії. Ми досі підтримуємо зв’язок з однокурсниками і дуже часто буваємо один одному корисні.

Усе насправді залежить не так від університету, а від того, як ви користуєтеся можливостями, які він дає.

Аргумент №3. «Феномен» Марка Цукерберга, Білла Гейтса та Стіва Джобса

Марк Цукерберг спочатку запустив Facebook для студентів свого університету, бо знав їх потреби та уподобання.

Білл Гейтс до заснування Microsoft три роки вивчав математику та програмування в університеті. До речі, саме там він зустрів Стіва Балмера, який згодом став генеральним директором компанії.

Стів Джобс також не закінчив університет, але захопився дизайном під час навчання.

Ці три генія не стали б феноменом свого часу, якби не отримали базових знань своєї спеціальності в правильно обраному університеті.

Поділитися цією статтею