Яким має бути заклад вищої освіти, де жоден студент не відчуває перепон, кожному комфортно? Про Університет Масарика, у якого саме така слава, та систему інклюзивної освіти в Чехії загалом розповідає керівник початкової школи Новопечерської школи Марина Пристінська. Вона побачила все на власні очі під час освітньої мандрівки до Чеської Республіки «Інклюзивна освіта — співпраця сім’ї, школи та ППК». Цю поїздку щороку організовує для українських фахівців чеська неурядова організація АМО.
Іспити адаптують під абітурієнта
Університет Масарика, названий на честь першого президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика і розташований у місті Брно, цього року святкуватиме сторіччя. Щороку він стає лідером за кількістю поданих заяв серед усіх вишів країни. Окрім інших плюсів приваблює, на якому рівні тут інклюзія. Цей термін передбачає психологічний і фізичний комфорт для різних груп студентства: з особливими освітніми потребами (ООП), з особливими талантами, іноземців зі своїми культурними запитами. До слова, студентів з України тут люблять, бо вважають відповідальними.
Вступнику досить повідомити про свої потреби та підтвердити їх довідками, щоб іспити адаптували, він не мав специфічних проблем і отримав однакові з іншими шанси. Студент може вимагати, щоб всі навчальні матеріали були в доступній формі.
Існує три варіанти допомоги. Стандартні лекції та семінари переводять у зручну для людини форму. Є допоміжне навчання — це заздалегідь розроблена універсальна програма, завдяки якій люди набувають додаткових навичок та знань (скажімо, вчать жестову мову чи шрифт Брайля). Окрім цього, пропонують додаткові індивідуальні та практично орієнтовані консультації, під час яких викладачі враховують конкретні потреби кожного студента.
Географія та право — найдорожчі
Проблем з фінансуванням усієї цієї допомоги немає, адже в країні діє принцип «Гроші ходять за студентом». 80 млн крон (а це понад 95 млн грн) додатково виділило місцеве Міністерство освіти. А ще університет залучає гроші благодійних фондів, гранти. Вартість для держави освіти студента з ООП залежить від діагнозу та факультету, на якому він навчається. Найдорожчі — географія та право. Щодо географії, то для тих, хто має вади зору або дислексію, майже до кожної теми необхідні рельєфні тактильні карти. Що ж стосується права, там вивчають багато юридичних текстів, які необхідно адаптувати (шрифт Брайля, жестовий переклад, аудіо).
Університет започаткував міжнародну Асоціацію підтримки студентів з ООП, до якої ввійшли Австрія, Словаччина, Німеччина, Польща. Одне із завдань цієї організації — поширювати досвід, адже в Університеті є ціла когорта науковців-ентузіастів, які розвивають інклюзію і залюбки діляться своїми ноу-хау.
Університет допомагає і середній освіті країни. Тут розробляють шкільні підручники для дітей з вадами слуху та зору, а також для дітей з ООП готують адаптовані завдання на матуру (чеський аналог ЗНО).
Мобільність: нададуть і транспорт, і житло
Безбар’єрне середовище починається з пандусів та дверей, що відчиняються при наближенні студентів. Здається, що з того, такі нині в кожному супермаркеті. Але йдеться не про розсувні двері, адже в старовинній будівлі університету вони б дивно виглядали. За словами Марини Пристінської, вони рухалися, наче у Хогвартсі. Так би мовити, архітектурна інклюзія, адже будівлі в її неповторності дають змогу вписатися в нове середовище, а не калічать її кардинальними переробками.
Ліфт підійме інвалідний візок будь-якої конструкції на потрібний поверх. Але якщо людині взагалі важко пересуватися самостійно, вона отримає особисту допомогу від навчених помічників. Гарантується розвезення з університету до житла, а також до бібліотек, на практику та до інших місць, які безпосередньо важливі для навчання. А ось щодо дозвілля, то університет виступає посередником — знаходить волонтерів та організації, які допоможуть дістатися, куди хочеться. За потреби також безкоштовно надають місце в безбар’єрному гуртожитку.
Щоб усе «побачити»
Для людей зі слабким зором вся будівля розмічена кольоровими стрілками. Вбиральня та кабінети підписані шрифтом Брайля. Та новачків з вадами зору все одно ще й тренують на початку навчання: проводять екскурсію по нових аудиторіях, лабораторіях, корпусах, університетській території, а потім стільки часу, скільки потрібно, відпрацьовують пересування ними. Дбають про розвиток орієнтаційних навичок.
Пані Пристінську під час візиту до Університету Масарика найбільше вразило те, як лекції друкують шрифтом Брайля. Сторінку виготовили просто на очах, адже для цього є найновіша апаратура. Величезні стоси книг, лекцій, преси зберігаються в університетській бібліотеці (до речі, вона має державний статус). Особливо це контрастує з величезними проблемами в Україні з такими книжками. Адже їх друк — шалено дорогий, тож навіть застарілих підручників вистачає не на всіх, а з художньою літературою «просто почитати для душі» справа ще гірша.
Додатково людина отримує аудіозаписи лекцій та семінарів. Навіть клавіатури ноутбуків адаптовано для людей, які погано бачать, причому є різні варіанти для різних ступенів втрати зору.
Щоб усе «почути»
Люди з вадами слуху спочатку проходять додаткове тестування, де перевіряють їхнє володіння жестовою мовою. Для іноземців — англійська жестова мова, для місцевих — чеська. Залежно від результату призначають мовний курс — з 1-го по 4-й рівні. Викладачі скаржаться, що останнім часом у вступників низький рівень володіння жестовою мовою. Але закон зобов’язує надати таку допомогу кожному, хто її потребує.
Надалі всі лекції та розмовну мову під час семінарів студентам перекладають у зручній формі. Тобто в режимі реального часу працює сурдоперекладач (точніше їх два, бо перекладають по черзі). Якщо студент звик читати по губах — можливий артикуляційний переклад (дубляж повільнішою та виразнішою артикуляцією). Та й викладач зобов’язаний повторювати для студентів, якщо вони не дочули і перепитують.
Є ще один варіант: уся розмовна мова відображається у формі письмового тексту на гаджетах студентів. Запитів на таку послугу більше, ніж на жестову мову. Щоб таке «диво» сталося, потрібен набірник тексту в реальному часі. Зазвичай ідеться про чеську та англійську мови, але у виняткових випадках за попередньою домовленістю можуть набирати й інші мови.
Також повторювати лекції допомагає відео із сурдоперекладом, яке записують просто в Університеті. Студія відеозапису обладнана за останнім словом техніки, як у професійних телестудіях. І продумують тут усе — навіть колір одягу перекладачів, який не має відволікати .
Домашня вища освіта
В Університеті Масарика допомагають студентам з найрізноманітнішими особливостями. Деякі перепони в інших вишах вважаються нездоланними. Важкохвора людина, яка зовсім не здатна рухатися і її навіть заборонено перевозити, може переглядати лекції онлайн. Та на цьому зазвичай усе. А в Університеті Масарика передбачена домашня вища освіта. Людина вчиться індивідуально через Skype, а ще викладачі приходять за складеним графіком. Іспити також проводять вдома.
Психічні розлади — взагалі табуйована тема в частині вишів. Хіба можуть у них очно навчатися такі студенти? Наче ж такі люди постійно неадекватні. Але це не так: більшість часу в них ремісія. Тож, як свідчить практика, і в Україні вчаться такі студенти, та їм часто доводиться приховувати діагнози. І аж ніяк не йдеться про персональну допомогу, психологічну підтримку в університеті.
В Університеті Масарика вчаться люди з аутизмом, біполярним розладом, депресією, шизофренією. На індивідуальних консультаціях їм пояснюють, як враховувати побічні ефекти від прийому ліків, складати оптимальний розклад дня чи план на тиждень, працювати з емоціями, мотивувати себе та обходити підводне каміння хвороб. Консультування з питань стратегії навчання та економії часу, складання календаря, подолання психологічних труднощів з підготовкою до іспитів — усе це передбачено не лише для них, а й для людей з гіперактивністю чи дислексією. Особливості діяльності їхнього мозку потребують такої організаційної підтримки.
За дислексії також адаптують вступні письмові іспити та письмову роботу під час навчання, надають аудіозаписи. Університет кредитує встановлення комп’ютерної програми Easy Tutor, яка перетворює електронний текст на звук. Також ці студенти проходять допоміжне навчання рідної та іноземної мов, адже в цьому напрямку їм доводиться працювати все життя.
Асистенти педагогів
Університет не лише дає приклад, а й готує фахівців з інклюзії. Тут є педагогічний факультет, де на кафедрі соціальної педагогіки навчають на асистентів педагогів. Як розповіла керівниця кафедри Ленка Гулова, спочатку це була трирічна програма, але вона не мала попиту. Тому наразі це курс 120 годин (40 — педагогіки, 40 — психології, 40 — практики). В інклюзії дуже важливе активне репетиторство — індивідуальна підтримка з окремих предметів (за потребою слухача). Тому студенти педагогічного факультету мають обов’язково займатися цим протягом року. У базі дітей, які потребують такої підтримки, вони обирають собі учнів і регулярно займаються з ними в школі або вдома в учнів паралельно з власним навчанням. Школа платить за роботу, адже державою на це передбачено кошти. А направляє і підтримує студентів-репетиторів координатор з університету. Для студентів це гарна можливість з’ясувати, чи підходить їм така діяльність.
Педагогічний факультет кілька років підтримує зв’язки з Україною, зокрема з Київським університетом імені Бориса Грінченка. На думку чеських експертів, в Україні ще багато бар’єрів на шляху розвитку інклюзії, а також бракує досліджень щодо дітей з ООП. Але вони готові ділитися досвідом та впевнені, що й у нашій країні настануть часи, коли ніякі проблеми зі здоров’ям не заважатимуть молоді отримувати якісну освіту.
