Вставати, коли вчитель входить у клас, — чи ж це універсальна форма ввічливості? У більшості країн зовсім інакші «правила гри». Десь вчителю мають кланятися або цілувати руки, десь він зустрічає учнів на вході… А є країни, де на появу педагога майже не реагують і голосно розмовляють далі.
Німеччина: на «ви» з першачками
Викладач хореографії в середній школі Stiftung Louisenlun (місто Гюбі) Вікторія Хоменко:
— Тут не люблять фамільярності. Але ж вчителі і самі навіть до першачків говорять на «ви». Вітаються з учителем, що входить до класу, голосно хором, але не встають. Є кілька чітких правил для педагогів. Не будеш дотримуватися – звільнять. На дітей не можна підвищувати голос (хоча інколи буває). Не можна порівнювати учнів один з одним. Не можна розповідати стороннім про їх оцінки. Навіть у класі оголосити. Якщо якесь порушення, вчитель ніколи не скаже на батьківських зборах: «Макс та Леон прогуляли уроки». Скаже: «На заняття не з’явилися без поважної причини 13% учнів» (а двоє – саме 13 %, бо класи тут невеличкі, до 15 учнів).
Квіти дарують не часто. А подарунки вартістю понад 10 євро вчителі взагалі не мають права приймати. Навіть якщо це знаки подяки від випускників.
Франція: курити — окремо
Викладач англійської та французької мов у КНУКіМ, яка стажувалась в École primaire de Donzy та International school of Bearn Ангеліна Климчук:
– Вчитель зустрічає біля входу, і вітає кожного учня на ім’я. До вчителя звертаються «мадам» або «месьє». Можуть на “ти” — це нормально. Але панібратства у Франції немає. Школярі не гасають коридорами, питають дозволу, якщо хочуть вийти. Перше, чому вчать учнів молодшої школи, — вчителя не можна перебивати або встрявати в його розмову. Педагог не обійме дитину, навіть якщо вона плаче. Може лише поплескати по плечу. Це правило — через боротьбу з педофілією.
Подарунки французькі вчителі приймають: солодощі. А буває і полотна ручної роботи з вишитими ініціалами.
Підвищити голос на школяра, якщо той не слухається, можуть. Той не побіжить жалітися батькам, не прийнято. До речі, у Франції батьки не намагаються дружити з вчителями. Якщо хтось з тат чи мам зателефонує у вихідний день чи в неробочий час, про нього довго згадуватимуть у курилці як про невиховану людину. До слова, вчителі та учні курять окремо, в спеціально відведених місцях. Так-так, педагог не може заборонити палити підлітку, якщо в нього є письмова згода батьків. Дивовижно, але «дозвіл на куріння» є у більшості старшокласників.
Японія: поклони та спільні ланчі
Викладач японської мови у Львівському національному університеті ім. І. Франка Хірано Такаші:
— Вчителів було прийнято шанувати. Але зараз все не так просто. Чимало японців критикують вчителів. Деякі батьки взяли за звичку конфліктувати у школі, якщо у їхніх дітей проблеми. Для них вже термін вигадали: «monster parents».
Учні вчителям вклоняються під час вітання. Але це – урочисто, за традицією, наприклад, ранкове вітання. А зазвичай просто кажуть: «Доброго ранку/до побачення, сенсею!» (сенсей — учитель). Можуть ще прізвище додавати.
Вчитель до учнів на «ти», може і прикрикнути. Коли я навчався у школі, було поширене і фізичне покарання. Я не був слухняним хлопцем, то вчитель не раз міг вдарити мене бамбуковою паличкою.
У Японії учні й вчителі обідають разом у шкільних кабінетах.
Не пам’ятаю жодного випадку, коли ми дарували квіти якомусь учителю в дитинстві. Знаки уваги доречні лише у останній день у школі. Хоча наш колишній клас і на випускному нічого не дарував.
Про які обійми між вчителями й дітьми може йтися? Це навіть звучить дивно. Друзі або батьки з дітьми не роблять цього. Обійми — тільки для закоханих. Якщо вчитель обійме дитину, батьки можуть поскаржитися адміністрації. Тож ніхто не ризикує. Якщо хочуть заспокоїти, коли плаче, — роблять це словами.
Ізраїль: перекричати учнів
Українка за походженням, мама трьох доньок, які навчалися у Westwood Elementary School, Ірина Курінна:
Авторитет вчителю треба заслужити. Має чимось зацікавити дітей, тільки тоді вони його слухатимуть. Є дослідження фонду The Varkey Foundation, наскільки поважають у різних країнах професію вчителя. Так от у Ізраїлі – найменше поваги. Хоча є знайомі нам традиції: у молодших класах вчителів зустрічають, підводячись з місць. Але діти при цьому можуть голосно розмовляти. А під час уроку вчителям доводиться їх перекрикувати.
Вони постійно сперечаються та дискутують з вчителем, але їх за це хвалять. Не влаштовують дебатів, не відводять час для запитань – бо вони будуть постійно. Це — частина специфічного виховання дітей. Тут змалечку не забороняють казати дорослим все підряд (наприклад, «Ти мене дістав»). Мовляв, головне — не тримати нічого в собі. Крики, галас, біганина — теж звичні речі, бо це природно. Заборони на природні вияви заважають дитині розвиватися. Як доводять опитування, у школярів в Ізраїлі один з найвищих рівнів впевненості у собі та стресостійкості.
До вчителів не звертаються на ім’я. Прийнято казати «вчитель математики» чи «вчителька інформатики».
Туреччина: цілують руки
Викладач турецької та російської мов у школі «Турецький Культурний Центр» Серкан Генджер:
Турецькі батьки за традицією кажуть вчителеві: «Він увесь ваш», коли приводять дитину до школи. Батьки намагаються завести дружні стосунки з вчителями, запрошують їх до себе в гості, на пікніки, а під час свят відправляють до них дітей з подарунками. Вважається, чим тепліші стосунки, тим успішніше дитина навчатиметься.
Прийнято звертатися «Мій учителю/Моя вчителько». А ось на ім’я не можна, адже це неввічливо, як для дитини. Ось в університетах вже можна називати викладачів на ім’я. До дітей звертаються на «ти». Можуть прикрикнути, навіть дати запотиличник.
Випускники цілують учителям руки, щоб висловити вдячність і любов. Особливо якщо їм за 50 років. Ніхто не здивується, якщо учень і просто так поцілує руку старенькому педагогу.
Утім, за низькі оцінки більше соромитимуть вчителя, що не навчив, ніж учня, а адміністрація може змусити займатися з ним понаднормово.
Бути вчителем легше чоловікові. Це ж мусульманська країна. У старшій школі хлопці можуть не дослухатися до жінки-вчителя або кепкувати з неї. Тож у педагоги йдуть лише жінки із сильним характером.
