Енергозбереження і військова справа: 4 кейс-задачі для уроків від найкращої вчительки математики Юлії Зубаревої

Чи може сонце забезпечити електроенергією будинок? Скільки електроенергії споживає ваш дім та як розрахувати енергетичну автономність родини? Ці актуальні нині запитання стають реальними завданнями на уроках математики. Переможниця спеціальної номінації від SoftServe «Вчитель математики» Юлія Зубарева пропонує колегам чотири кейс-задачі, які допоможуть і вашим учням заглибитись у питання енергетичної незалежності, провести «енергетичний детектив» і розглянути практичні ситуації, пов’язані з військовою справою.

переможниця в спеціальній номінації спільно з SoftServe «Вчитель математики»
— Для мене, як вчителя математики, важливо, щоб учні бачили в математиці не лише формули, теореми та вправи з підручника, а реальні життєві ситуації та можливості їх вирішення. Я працюю в Запоріжжі, в місті, де питання електроенергії, альтернативного живлення, енергетичної безпеки та раціонального використання ресурсів давно стали частиною повсякденності. Тому намагаюся будувати навчання так, щоб математичні знання допомагали дітям пояснювати те, що відбувається навколо них. Ми досліджуємо реальні об’єкти, аналізуємо дані, створюємо математичні моделі, розраховуємо, порівнюємо та шукаємо рішення.
Пропоную колегам-предметникам практичні завдання, які вони можуть відтворити зі своїми учнями вже на наступних уроках математики. Ідеї цих практичних кейсів лежать в основі STEAM-проєкту «Альтернативні джерела енергії в умовах війни».

Кейс 1. Сонячна електростанція: чи може сонце забезпечити електроенергією будинок?

Клас: 10 клас
Математичні теми: відсотки, пропорції, множення десяткових дробів, функціональна залежність, математичне моделювання, середні значення.
Як виникла ідея? Один із цікавих STEAM-досвідів у моїй практиці — відвідування домогосподарства, обладнаного сонячною електростанцією, разом із випускниками та учнями 10 класу. Ми хотіли показати дітям, що альтернативна енергетика — це не лише тема з новин чи фізики, а цілком реальна технологія, яка може забезпечувати потреби домогосподарства. Особливо актуальною ця тема стала для наших учнів через регулярні відключення електроенергії. Я почала з простого запитання:
«Чи можна за допомогою математики визначити, скільки електроенергії потрібно родині та чи вистачить їй сонячної станції для забезпечення власних потреб?»
Що потрібно вчителю для проведення такого уроку?
- калькулятори, смартфони, інтернет, таблиці характеристик обладнання;
- для повноцінного виїзного формату — можливість відвідати домогосподарство із сонячною електростанцією.
Умова завдання:
Родина хоче забезпечити автономне електроживлення будинку. Для цього встановлено сонячні панелі та акумуляторну систему.
- Визначте, скільки електроенергії споживає родина протягом доби.
- Розрахуйте, скільки енергії можуть виробити сонячні панелі за день.
- Визначте, чи вистачить виробленої електроенергії для покриття потреб будинку.
- Обчисліть, на скільки годин вистачить акумулятора під час відключення електроенергії.
- Дослідіть, як зміниться результат у похмурий день, коли генерація сонячних панелей зменшиться на 50 %.
Навчальний числовий приклад для відтворення кейсу
Для розрахунків можна запропонувати учням такі вихідні дані (це модельні умови, а не характеристики відвіданої нами станції):
- Потужність однієї сонячної панелі — 400 Вт.
- Кількість панелей — 10.
- Еквівалентна тривалість ефективного сонячного освітлення — 4 години на добу.
- Коефіцієнт ефективності системи з урахуванням втрат — 0,8.
- Ємність акумулятора — 5 кВт·год.
- Корисна частина заряду акумулятора для розрахунку — 80 %.
Дії учнів (наприклад):
- Обчислюють загальну встановлену потужність панелей:
10 × 400 = 4000 Вт = 4 кВт.
- Визначають добову генерацію: 4 × 4 × 0,8 = 12,8 кВт·год.
- Обчислюють доступну енергію акумулятора: 5 × 0,8 = 4 кВт·год.
- Якщо середня потужність критично важливих приладів становить 500 Вт, визначають час автономної роботи: 4 ÷ 0,5 = 8 годин.
- Зменшують генерацію на 50 % і порівнюють результати.
Які дані потрібні: характеристики сонячних панелей, інвертора й акумулятора; показники споживання побутових приладів; дані про сонячну активність.
Результат: таблиця добового споживання та генерації, математична модель, графік залежності виробництва електроенергії від тривалості сонячного освітлення.
Що відкривають для себе діти?
Учні розуміють, що встановлена потужність сонячної електростанції не дорівнює кількості енергії, яку вона виробляє протягом доби. На результат впливають погода, сезон, кут нахилу панелей, втрати в системі. Також з’ясовують, що наявність сонячних панелей не означає автоматичної енергетичної незалежності: потрібно враховувати накопичення енергії та реальне споживання.
Кейс 2. Енергетичний детектив: скільки електроенергії споживає наш дім?

Клас: 8–10 класи
Математичні теми: множення десяткових дробів, відсотки, пропорції, середнє значення, обчислення вартості.
Реальна ситуація: Під час відключень електроенергії родина починає по-іншому користуватися побутовими приладами. Але чи знаємо ми, скільки електроенергії насправді споживає кожен із них?
Умова завдання:
Родина хоче оптимізувати використання електроенергії. Допоможіть визначити добове та місячне споживання електроприладів і знайти можливості для економії.
Використайте такі умовні характеристики:
| Прилад | Потужність | Час роботи за добу |
|---|---|---|
| Холодильник | 150 Вт | 8 год |
| Телевізор | 100 Вт | 4 год |
| Ноутбук | 65 Вт | 6 год |
| Електрочайник | 2000 Вт | 0,3 год |
| Освітлення | 60 Вт | 5 год |
Що роблять учні:
- Переводять потужність приладів із ватів у кіловати.
- Обчислюють споживання кожного приладу за добу за формулою:
E = P × t.
- Знаходять сумарне добове споживання.
- Обчислюють споживання за 30 днів.
- Визначають вартість електроенергії за тарифом, який учитель пропонує для розрахунку або який учні беруть із чинних офіційних джерел.
- Пропонують три способи зменшення споживання.
Які дані потрібні: паспорти електроприладів, показники лічильника, рахунки за електроенергію, інформація про тарифи.
Результат: таблиця споживання, діаграма найбільш енергоємних приладів, рекомендації для родини.
Що відкривають діти?
Найбільша потужність приладу не завжди означає найбільше споживання за добу. Важливо враховувати не тільки потужність, а й час роботи. Наприклад, електрочайник має велику потужність, але працює короткий час. А прилад із меншою потужністю, який працює постійно, може споживати більше електроенергії.
Кейс 3. Блекаут: як розрахувати енергетичну автономність родини?

Клас: 9–10 класи
Математичні теми: пропорції, відсотки, рівняння, середні значення, математичне моделювання.
Реальна ситуація: Під час тривалих відключень електроенергії родини використовують зарядні станції, павербанки та генератори. Але як правильно оцінити їхні можливості?
Умова завдання:
Родина має зарядну станцію ємністю 1000 Вт·год. Для розрахунку приймемо, що корисна енергія становить 80 % від номінальної ємності.
До станції планують підключити:
- ноутбук потужністю 65 Вт;
- роутер потужністю 12 Вт;
- освітлення потужністю 20 Вт;
- телефон із зарядним пристроєм потужністю 10 Вт.
Усі прилади працюють одночасно.
- Скільки енергії доступно для використання?
- Яку сумарну потужність споживають прилади?
- На скільки годин вистачить зарядної станції?
- Як зміниться час автономної роботи, якщо вимкнути освітлення?
- Які прилади потрібно залишити підключеними, щоб продовжити автономну роботу?
Що роблять учні:
- Обчислюють корисну ємність: 1000 × 0,8 = 800 Вт·год.
- Знаходять сумарну потужність: 65 + 12 + 20 + 10 = 107 Вт.
- Обчислюють час роботи: 800 ÷ 107 ≈ 7,48 години.
- Повторюють розрахунки для різних комбінацій приладів.
- Порівнюють сценарії та створюють власний алгоритм раціонального використання зарядної станції.
Які дані потрібні: характеристики зарядної станції, потужність електроприладів, калькулятор.
Результат: порівняльна таблиця, розрахунок часу автономної роботи, рекомендації для родини.
Що відкривають діти?
Енергетична автономність — це не просто наявність зарядної станції. Це вміння планувати споживання, визначати пріоритети та раціонально розподіляти обмежений ресурс.

Кейс 4. Математика у військовій справі: як геометрія допомагає визначати висоту об’єктів?

Клас: 8 клас
Математичні теми: подібність трикутників, пропорції, масштаб, геометричні вимірювання.
Реальна ситуація: Під час вивчення подібності трикутників ми розглядали практичні ситуації, пов’язані з військовою справою. Ідея полягала в тому, щоб показати: геометричні знання можуть допомагати розв’язувати прикладні задачі, зокрема визначати висоту недоступних об’єктів.
Умова завдання:
Потрібно визначити висоту дерева або будівлі, не вимірюючи її безпосередньо.
Відомо, що вертикальна палиця заввишки 1,5 м утворює тінь завдовжки 2 м. Тінь досліджуваного об’єкта становить 12 м. Визначте висоту об’єкта.
Що роблять учні:
- Будують схематичний рисунок.
- Виділяють два подібні прямокутні трикутники.
- Складають пропорцію:
h / 12 = 1,5 / 2.
- Розв’язують пропорцію.
- Пояснюють, за яких умов такий спосіб вимірювання буде точним.
Результат: креслення, математична модель, розрахунок висоти.
Що відкривають діти?
Для розв’язання практичної задачі не завжди потрібні складні прилади. Іноді достатньо правильно застосувати математичні закономірності та зробити коректні вимір.
Олена Юрченко
Журналістка із 17-річним стажем, співавторка книги «Як не збожеволіти від батьківства». Маю глибоку експертизу в темах освіти, культури, шоубізнесу і займаюсь smm-менторством.
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.