Дослідження «НУШ у класі»: що це, для кого і навіщо?
Міністерство освіти і науки України та Офіс впровадження НУШ, що підтримується Світовим банком у межах програми LEARN, розпочинають дослідження «НУШ у класі». Його завдання — побачити, що насправді відбувається в навчанні: які педагогічні практики застосовують учителі, як працюють учні на уроці і як це змінюється впродовж пілотування старшої профільної школи. Для цього використовують інструмент спостереження Teach Secondary, розроблений Світовим банком й адаптований до українського контексту. Чому реформі потрібні саме такі дані? Як це повʼязано з результатами PISA та інших досліджень? Де й коли стартують спостереження, хто їх проводитиме і як використовуватимуть результати? В ексклюзивному інтерв’ю Освіторія.Медіа розповідають Ігор Хворостяний та Ірина Унгурян.
Дослідження «НУШ у класі»: що це, для кого і коли його впровадять?
Ігор Хворостяний,
керівник Офісу впровадження НУШ, що підтримується Світовим банком у межах програми LEARN
— Будь-яка освітня реформа зрештою відбувається не в документах і не в міністерстві, а на уроці. Ми маємо державні стандарти освіти, модельні навчальні програми, підручники… Утім, підтвердженої якісними даними відповіді на головне запитання — що саме змінилося в навчанні — у нас досі немає, — розповів Ігор Хворостяний в інтерв’ю Освіторія.Медіа. — Щоб чесно сказати, що в реформі працює добре, а що не працює, потрібні не враження, не звіти, не поодинокі історії успіху чи провалу, а систематична інформація з класної кімнати. Саме її і має дати дослідження «НУШ у класі», яке ми розпочинаємо в листопаді.
«НУШ у класі»: що це?
«НУШ у класі» — це структуроване спостереження за уроками за допомогою інструменту Teach Secondary, який Світовий банк розробив для вивчення педагогічних практик у школі і який уже застосовують у багатьох країнах. Ми адаптували його до українського контексту.
Інструмент фіксує не те, що заплановано в програмі чи написано в конспекті, а те, що відбувається на уроці: чи є перевірка розуміння, змістовний зворотний зв’язок, чи є місце завданням, що розвивають мислення, чи має учнівство змогу пояснювати власні міркування, співпрацювати, робити вибір. Тобто саме ті речі, з яких складається компетентнісний підхід — не як декларація, а як щоденна практика.
На які запитання має відповісти це дослідження?
Передусім, чи стала НУШ частиною щоденної практики в академічних ліцеях, чи вона існує здебільшого на рівні документів.
Друге: чи реалізується на уроці компетентнісний підхід — ключовий принцип Нової української школи.
Третє: як результати мають вплинути на освітню політику, що варто зберегти й масштабувати, що посилити, а що змінити.
Принципово важливо: дослідження не має на меті підтвердити, що реформа вдалася. Воно має показати реальну картину. І висновок «це працює» тут так само цінний, як і висновок «це не працює». Перший дає підстави масштабувати вдалі рішення, другий — їх виправити. Без даних ми не можемо впевнено зробити ні того, ні іншого.
Як побудовано дослідження?
Сьогодні вчительство має більше можливостей обирати курси, програми та вебінари, зокрема й на платформі «Вектор». За підтримки Світового банку в межах програми LEARN триває навчання вчителів, керівників академічних ліцеїв і їхніх заступників, однак досі бракує даних, які дали б змогу порівняти вчительські практики до і після такого навчання.
Тому дослідження орієнтоване на академічні ліцеї та передбачає такі кроки:
➡ на старті фіксуємо, які практики вчителі застосовують у класі;
➡ вчителі та керівники й заступники пілотних ліцеїв проходять підвищення кваліфікації та отримують методичний супровід;
➡ навесні проводимо повторний замір за тією самою методикою.
Порівняння двох замірів покаже динаміку: що змінилося, де і в чому, а де змін немає. Саме це й дасть підстави коригувати заходи з упровадження реформи.
Як використовуватимуть результати?
Дослідження вивчає практики, а не окремих людей. Результати аналізуватимуть лише в узагальненому вигляді — за предметами, компонентами педагогічної практики тощо. Їх не використовуватимуть для рейтингів, кадрових рішень чи оцінювання роботи конкретних учителів.
Це не лише етичний принцип, а й методологічна умова. Якісні дані можна отримати тільки зі звичайного, а не показового уроку. Нам потрібна реальна картина, а не ідеальна, — інакше ми ухвалюватимемо рішення наосліп.
Отримані дані покажуть, які практики вже дають результат і де вчителям та пілотним ліцеям потрібна додаткова підтримка, а також допоможуть удосконалювати рішення в процесі пілотування старшої профільної школи.
Якщо в майбутньому поєднати дані PISA, які покажуть результати навчання учнів, з даними дослідження, проведеного за допомогою адаптованого інструменту Teach Secondary, ми отримаємо багатовимірну картину того, що відбувається в освіті. Адже реальні зміни зрештою відбуваються в класній кімнаті, а не лише в документах чи управлінських рішеннях. І саме дані про те, що насправді відбувається в класі, дають державі можливість коригувати заходи з упровадження реформи.
PISA та «НУШ у класі»: який тут зв’язок?
— PISA показує, що вміють п’ятнадцятирічні учні, але вона прямо не показує, чому вони це вміють або не вміють, — пояснює Ігор Хворостяний. — Між рішеннями освітньої політики і результатами учнів є ланка, яку тестування не бачить: урок. Саме там політика або перетворюється на нові практики, або ні. «НУШ у класі» дає дані саме про цю ланку.
Є й інша причина. Часто чую: є ж свіжі результати PISA, сотні сторінок аналітики. Але PISA не тестувала «дітей НУШ», тож нинішні результати не можна вважати результатами Нової української школи. Скажу більше: не варто тішити себе думкою, що наступна PISA автоматично покаже кращі результати лише тому, що тестуватимуть уже учнів НУШ. На них впливатимуть багато чинників: наслідки пандемії COVID-19, війна. Пов’язати зміни в результатах PISA саме з реформою буде складно, якщо ми не матимемо власних національних даних.
А таких даних сьогодні бракує з різних боків. Системним джерелом інформації про результати навчання мала би бути державна підсумкова атестація після початкової, базової та профільної школи, але в умовах воєнного стану її щороку скасовують. Пілот ДПА для четвертих класів за підтримки Світового банку в межах програми LEARN охоплює окремих дітей і не дає картини всієї системи. Тобто кілька років поспіль ми фактично не маємо системних даних ані про результати навчання, ані про сам освітній процес.
Коли поєднаємо дані про результати учнів — PISA, національні вимірювання — з даними про те, що відбувається на уроці, ми отримаємо багатовимірну картину: не лише що вміють учні, а і які педагогічні практики стоять за цими результатами. Саме така картина дає державі змогу коригувати реформу на основі фактів.
Ірина Унгурян,
координаторка напряму професійного розвитку в Офісі впровадження НУШ при МОН, що підтримується Світовим банком у межах програми LEARN
5 речей, які варто знати про дослідження «НУШ у класі»
1.
Коли фактично стартує дослідження «НУШ у класі» у 150 пілотних академічних ліцеях? І як цей графік синхронізований із пілотуванням реформи в старшій профільній школі, яке розпочалося 1 вересня 2026 року?
Масштабне пілотування реформи НУШ у старшій профільній школі почалося 1 вересня 2026 року, однак спостереження з використанням інструменту Teach Secondary стартує дещо пізніше.
На першому етапі нам потрібно адаптувати інструмент до українського контексту, провести навчання кандидатів та сертифікаційний іспит, після чого сформувати команду експертів-спостерігачів. Очікуємо, що спостереження в пілотних ліцеях розпочнуться у другій половині листопада. Базовий етап спостережень плануємо завершити до кінця грудня 2026 року.
Перший етап спостережень відбудеться вже під час реалізації пілоту. Він дасть нам змогу зафіксувати, які педагогічні практики застосовують учителі на ранньому етапі впровадження реформи. Другий етап запланований на весну 2027 року і завершиться до кінця навчального року.
Порівняння результатів двох етапів спостереження допоможе побачити, як змінювалися педагогічні практики вчителів упродовж пілотного навчального року.
2.
А хто саме сидітиме в класі й проводитиме ці спостереження? Це працівники Офісу НУШ, представники МОН, незалежні експерти чи спеціально сформована команда? Як їх відбиратимуть і які вимоги до них висуватимуть?
Для проведення спостережень буде сформована спеціальна команда — планується підготувати приблизно 70 експертів і 5–7 супервізорів. До команди експертів долучаться педагогічні працівники та керівники закладів загальної середньої освіти, тренери, методисти, науковці, дослідники, державні службовці та інші фахівці у сфері освіти.
Кандидати пройдуть відповідне навчання та сертифікацію. Це потрібно, щоб усі спостерігачі застосовували інструмент однаково — надійно, послідовно й неупереджено. Від цього безпосередньо залежить якість даних: результати з різних ліцеїв і предметів можна порівнювати лише тоді, коли їх зібрано за однаковими правилами.
3.
Скільки саме вчителів буде охоплено спостереженнями щодо ефективності педагогічної практик і скільки разів один учитель може потрапити під спостереження? Чи йдеться про одноразовий «знімок» уроку, чи ви спостерігатимете за змінами в часі?
Спостереження охоплять вибірку вчителів із пілотних ліцеїв, які викладають різні предмети. Вибірку буде сформовано так, щоб отримати достатньо повне уявлення про педагогічні практики в закладах освіти.
У кожному закладі працюватиме пара експертів. Один урок вони спостерігатимуть разом. Після цього кожен з них окремо відвідає ще по два уроки. Отже, за один візит до школи буде охоплено орієнтовно п’ять уроків.
Дослідження передбачає два етапи — перший наприкінці 2026 року та другий навесні 2027. Тому йдеться не лише про одноразовий «знімок» уроків, а й про можливість простежити зміни в педагогічних практиках у часі. Конкретний порядок відбору вчителів та їх повторного залучення визначатиметься відповідно до методології дослідження.
4.
Які конкретні рішення МОН зможе ухвалити на основі зібраних даних?
Зібрані дані допоможуть МОН та Офісу впровадження НУШ спільно оцінити, як ключові компоненти реформи реалізуються безпосередньо в освітньому процесі, які практики вже працюють ефективно, а які потребують додаткової підтримки або доопрацювання.
На основі результатів можуть бути ухвалені рішення щодо:
— коригування змісту та форматів підвищення кваліфікації педагогів;
— визначення пріоритетних напрямів методичної підтримки;
— удосконалення навчальних програм, методичних рекомендацій і матеріалів;
— посилення практичної спрямованості підготовки педагогів;
— розвитку супервізії, наставництва та інших моделей професійної взаємодії;
— розроблення методичних рекомендацій для керівників академічних ліцеїв;
— уточнення індикаторів і підходів до подальшого моніторингу реформи;
— визначення компонентів пілотування, які можна масштабувати, а також тих, які потребують доопрацювання.
Отже, результати спостережень стануть одним із джерел даних для ухвалення управлінських рішень і формування освітньої політики. Ці рішення допоможуть удосконалювати реформу та посилювати підтримку педагогів.
5.
Ви отримаєте два масиви даних: на старті й наприкінці пілотування. Який результат ви вважатимете сигналом, що реформа справді змінює педагогічну практику в класі? І як ці дані вплинуть на рішення перед національним запуском старшої профільної школи у 2027 році?
Ми не зводитимемо успіх реформи до одного середнього бала. Переконливим сигналом стане стійка позитивна динаміка за сукупністю показників. Ми очікуємо побачити активніше використання відкритих запитань і завдань на розвиток мислення, якісніший зворотний зв’язок, системнішу перевірку розуміння, більше можливостей для учнів пояснювати власні міркування, співпрацювати, робити вибір і проявляти ініціативу.
Якщо побачимо стійку позитивну динаміку в різних ліцеях і предметах, це стане аргументом на користь масштабування перевірених підходів до підготовки та підтримки вчителів. Якщо зміни будуть нерівномірними, можна буде визначити, де саме потрібна додаткова підтримка: у певних предметах, регіонах, типах закладів або окремих компонентах педагогічної практики.
Якщо ж помітних змін не буде, це стане сигналом переглянути: строки й зміст підготовки педагогів, методичний супровід, доступність матеріалів, роль керівників ліцеїв, ресурсне забезпечення та умови роботи вчителів. Краще побачити це на етапі пілоту, ніж після масштабування.
Таким чином, результати дослідження дадуть змогу відповісти не лише на запитання «чи відбулися зміни», а й на практичніше: що потрібно зберегти, посилити або змінити до масштабного впровадження НУШ у профільній школі.
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
