Для уроку 3 Жовтня 2026

Подолання освітніх втрат: Які навчальні матеріали є у вчителя?

Українські школярі за роки повномасштабної війни накопичили чимало освітніх втрат. Які матеріали для подолання освітніх втрат є у вчителя? Чому надолуження прогалин — це не просто додаткові вправи чи більше часу на опанування теми? Які три маршрути вчитель може запропонувати дитині для ефективного надолуження освітніх втрат? У матеріалі докладно пояснюємо, як учителю працювати з зошитами для надолуження, які були створені Освіторією у партнерстві з Finn Church Aid (FCA).

Подолання освітніх втрат вимагає глибших рішень, ніж просто збільшення кількості вправ. Якщо дитина пропустила важливі теми або не встигла сформувати базові вміння, їй потрібен не хаотичний набір завдань, а зрозумілий маршрут:

що я вже знаю
що мені потрібно підтягнути?
як я можу потренуватися і як побачу власний прогрес?

Саме за такою логікою в межах проєкту «Підтримка безпечної освіти: подолання освітніх втрат», який реалізує громадська спілка «Освіторія» у партнерстві з Finn Church Aid (FCA) за фінансової підтримки Європейського Союзу, створюються навчальні матеріали для учнів. Це не просто зошити з вправами. Кожен навчальний проєкт має цілісний маршрут: від проблемного запитання до конкретного результату. В його основі — проєктний підхід. Він допомагає виявити прогалини, підібрати потрібний рівень складності та бачити реальний прогрес дитини.

Починаємо не з правила, а з запитання

Кожен проєкт починається не з правила, яке потрібно вивчити, а з проблемного запитання, зрозумілого дитині. Наприклад, не «вивчіть алфавіт», а «як нам стати справжньою командою для створення Каталогу класу та іменних бейджів?».

Такий підхід одразу вмикає інтерес дитини. Вона не просто виконує вправи, а поступово бачить, навіщо їй потрібні нові знання й уміння.

На старті дитина працює з Картою знань: визначає, що вже знає, що може пригадати, а чого хоче навчитися. Це допомагає побачити власну точку відліку й налаштуватися на рух уперед.

Даємо підтримку, яка поступово зменшується

Одна з ключових особливостей зошита — це принцип поступового виходу з-під опіки вчителя: «Виконую разом з учителем» — «Ми робимо» — «Я роблю» — «Перевіряю себе». Для подолання освітніх втрат такий підхід є вирішальним. Дитина не опиняється безпорадною перед складним матеріалом, але й не звикає до виконання завдань чужими руками. Педагог поступово передає ініціативу учневі, м’яко переводячи його від спільного розбору до впевненої самостійної практики та самоконтролю.

Три маршрути замість одного темпу для всіх

Коли дитина вже спробувала виконати завдання разом із учителем і в парі, на етапі «Я роблю» вона може обрати один із трьох маршрутів. Вони спрямовані на одну навичку, але передбачають різний рівень підтримки та складності: від завдань із додатковими опорами до самостійного застосування вміння в новій ситуації. Для учня це можливість рухатися у власному темпі. Для вчителя — зручний інструмент диференціації без потреби щоразу створювати окремі завдання для кожної дитини.

Маленький результат на кожному етапі

Кожен етап проєкту завершується невеликим результатом. Це може бути частина спільного продукту, виконане завдання, власне спостереження або коротка рефлексія.

Так дитина бачить зв’язок:

навчаюся — пробую — застосовую — створюю — бачу результат.

Це важливо в умовах подолання освітніх втрат, адже діти мають не просто «доробити пропущене», а й знову відчути: «у мене виходить», «я можу рухатися далі».

Прогрес, який бачить дитина і вчитель

У кінці кожного етапу є розділ «Мій шлях у проєкті». Тут дитина фіксує, що вже вміє, а над чим ще потрібно попрацювати. Це перетворює абстрактне «я навчаюся» на конкретне: «Я це вже можу», «Мені ще потрібна практика» або ж «Це буде мій наступний крок». Вчителю ця інформація допомагає побачити, кому потрібна додаткова підтримка, які теми варто повторити, а де дитина вже готова рухатися далі.

Діагностика як частина навчального циклу

Наприкінці кожного проєкту дитина виконує підсумкову діагностичну роботу. Вона потрібна не для оцінки заради оцінки, а щоб чітко побачити: що учень вже робить самостійно, де ще потрібна допомога та куди рухатися далі. Так діагностика стає не просто фіналом, а містком до наступного витка навчання:

діагностика ➔ опрацювання ➔ практика ➔ рефлексія ➔ новий крок.

Як розробляють зошити для подолання освітніх втрат?

Розробка кожного зошита — це кілька послідовних етапів. Методисти визначають ключові навчальні результати, обирають завдання, вибудовують їх від простого до складнішого, закладають можливості для диференціації та самоперевірки.

Текст обов’язково перевіряють експерти та редактори. Окремо для вчителів готуються методичні рекомендації, щоб зошит не був просто набором сторінок, а працював як частина продуманого освітнього маршруту.

До матеріалів також додаються інструменти для відстеження прогресу, елементи соціально-емоційної підтримки та інтерактивні вправи, які допомагають зробити навчання більш залученим і видимим для дитини.

Зараз за цими зошитами вже навчаються близько 1500 дітей у 15 школах Чернігівської, Харківської та Полтавської областей.