Блекаути в школах: як працюватимуть рекомендації МОН?

1. Хто вирішуватиме, який режим роботи запровадити в школі?

Для шкіл МОН пропонує орієнтуватися насамперед на тривалість відключення електроенергії. Але фактичний режим роботи залежатиме не тільки від кількості годин без електрики.

Для закладів загальної середньої освіти МОН наголошує на автономії шкіл: вони можуть самостійно визначати структуру і тривалість навчального року, тижня, дня, занять та відпочинку між ними, а також форми організації освітнього процесу.

Тому п’ять рівнів — це модель реагування, яку школа має адаптувати до своїх умов.

Наприклад, дві школи можуть мати однакове за тривалістю відключення, але різні можливості щодо резервного живлення, укриття, води, опалення та організації навчання.

2. Що буде, якщо світла немає до двох годин?

Це зелений рівень.

У такому разі навчання не зупиняється: заняття мають завершуватися за встановленим розкладом. Водночас школа обмежує ті види діяльності, які потребують спеціального електрообладнання, додаткового освітлення або вентиляції.

Наприклад, можуть бути обмежені окремі

• практичні роботи,
• досліди,
• заняття в майстернях, якщо без електрики вони стають небезпечними.

Натомість рекомендується використовувати форми роботи, які не потребують електроенергії — усні та письмові завдання.

Тобто коротке відключення саме по собі не означає скасування уроків.

3. Чи скорочуватимуть уроки, якщо світла немає 2–6 годин?

Так, така можливість прямо передбачена для жовтого рівня.

У документі зазначається: «Рішенням керівника закладу запроваджуються скорочені уроки, перерви».

Отже, це не правило про те, що всі школи за будь-якого відключення переходять на певну тривалість уроку. Рішення ухвалює керівник школи з урахуванням конкретної ситуації.

Окремо МОН пропонує розглядати скорочення академічної години до 30 або 40 хвилин під час навчання в укритті — залежно від його місткості.

4. Чи можуть уроки тривати 30 або 40 хвилин?

Так, але це не означає загального переходу всіх шкіл на 30- чи 40-хвилинні уроки.

МОН говорить про таку можливість саме для організації навчання в укриттях під час тривалих повітряних тривог. У рекомендаціях вказується: «залежно від місткості укриттів академічна година може бути скорочена до 30 або 40 хвилин».

Тобто конкретна тривалість залежатиме від того, як школа організовує навчання в укритті.

5. Чи може школа перейти на шестиденний навчальний тиждень?

Так. МОН рекомендує школам розглянути таку можливість у разі тривалих повітряних тривог та інших обставин, які ускладнюють організацію навчання.

У документі також пропонується розглянути навчання у дві зміни.

Важливе слово тут — «розглянути». Це не загальна вимога для всіх шкіл.

Школа може використовувати такі варіанти, якщо вони допомагають забезпечити безперервність навчання та відповідають її конкретним умовам.

6. Навіщо потрібні дві зміни?

Дві зміни можуть використовуватися як спосіб організувати навчання тоді, коли одночасно немає достатньо місця в укритті або енергостійкому приміщенні для всіх учнів.

Для помаранчевого рівня МОН прямо передбачає можливість двозмінного навчання зі скороченою тривалістю занять і перерв.

У рекомендаціях щодо навчання в укриттях також йдеться про ротацію різних паралелей та можливість тимчасового переведення початкових класів до сусідніх закладів, якщо там є достатнє за місткістю укриття.

7. Що буде з учнями 5–11 класів під час відключення на 2–6 годин?

За жовтого рівня для них рекомендують асинхронне навчання, а за можливості — синхронне.

Тобто дитина може отримувати завдання для самостійного виконання, а якщо технічні умови дозволяють — долучатися до онлайн-занять.

Водночас рекомендації передбачають, що школа має завчасно подбати про доступ учнів до навчальних платформ та підготувати паперові матеріали на випадок тривалого відключення електроенергії або інтернету.

8. А що буде з молодшими школярами?

Для початкової школи передбачений окремий алгоритм.

Якщо школа за жовтого рівня не може забезпечити повноцінну роботу, учнів початкових класів можуть передати батькам.

Але якщо батьки не можуть забрати дитину вчасно, вона не залишається сама. У рекомендаціях зазначено, що для таких дітей мають бути створені тимчасові умови перебування у школі або укритті під наглядом педагогічного працівника.

Тобто рішення «забрати дітей» не означає, що дитина може просто залишитися без нагляду, якщо батьки не встигли приїхати.

9. Чи можуть під час блекауту скасувати гуртки та масові заходи?

Так.

За жовтого рівня керівник може скасувати гуртки, заплановані масові заходи та заняття з предметів варіативної складової.

Це пов’язано з необхідністю зменшити навантаження на школу та зосередитися на основному освітньому процесі й безпеці дітей.

10. Що буде з контрольними роботами?

За помаранчевого рівня контрольні оцінювання рекомендують переносити до стабілізації ситуації.

Документ формулює це так: «Проведення контрольних оцінювань переноситься до стабілізації ситуації з електропостачанням / відновлення роботи закладу освіти в штатному режимі».

Причина — забезпечити дітям більш рівні умови доступу до навчання та оцінювання.

Отже, тривалий блекаут не має означати, що учень, який не мав електроенергії чи стабільного зв’язку, опиниться у гірших умовах під час контрольної.

11. Що відбуватиметься, якщо електроенергії немає 6–24 години?

Це помаранчевий рівень.

Очне навчання в такому випадку рекомендують залишати лише в енергонезалежних закладах.

Для інших шкіл передбачені синхронний формат — якщо це технічно можливо — або асинхронне навчання, а також короткі консультації.

На базі енергостійких закладів можуть відкриватися освітні хаби.

Також за можливості може запроваджуватися навчання у дві зміни.

12. Що таке освітній хаб?

Освітній хаб у рекомендаціях — це місце, де можуть продовжити організоване навчання учні, чиї школи не мають можливості нормально працювати через тривале відключення.

За червоного рівня, тобто якщо електроенергії немає 24–72 години, засновник або орган місцевого самоврядування має організувати роботу освітніх хабів.

Пріоритет для очного навчання надається учням початкової школи, а також 5, 9 та 11 класів.

Для інших учнів передбачені змінні графіки, асинхронне навчання та короткі консультації.

13. Як дитина добиратиметься до освітнього хабу?

За червоного рівня засновник закладу освіти має забезпечити організоване підвезення дітей та педагогічних працівників до енергостійких закладів освіти.

Тобто в разі реалізації такого сценарію питання транспортування не має автоматично перекладатися на батьків.

Водночас конкретний маршрут, місце хабу, графік та механізм підвезення у рекомендаціях не прописані — їх має організувати засновник або орган місцевого самоврядування.

14. Чому пріоритет надають 1–4, 5, 9 та 11 класам?

За червоного рівня документ визначає саме ці категорії учнів як пріоритетні для організації освітнього процесу.

Для інших класів передбачені змінні графіки, асинхронне навчання та короткі консультації.

Водночас рекомендації не встановлюють для всіх шкіл єдиного розкладу ротації класів. Це має визначатися на місцевому рівні залежно від можливостей конкретного освітнього хабу.

15. Що буде, якщо електроенергії немає понад 72 години?

Це критичний рівень.

Тоді засновник затверджує тимчасову мережу освітніх хабів, а орган місцевого самоврядування має забезпечити закріплення дітей за хабами або закладами, які продовжують функціонувати.

Школи, які втратили можливість працювати через відключення, мають відновити роботу лише після усунення факторів, що не дозволяли створити належні умови для навчання.

Тобто за такого сценарію йдеться вже не просто про «перечекати відключення», а про організацію територіальної системи безперервності освіти.

16. Чи має школа запас води на випадок блекауту?

Так.

МОН рекомендує забезпечити школи запасом питної та технічної води щонайменше на 48 годин для безпечного перебування учнів.

Обсяг має розраховуватися залежно від кількості учнів і працівників.

Також у разі проблем із централізованим опаленням школи та їхні засновники мають заздалегідь подбати про альтернативні джерела обігріву.

17. Що діти їстимуть під час тривалого відключення?

Харчування має бути організоване навіть у кризовій ситуації, але лише за умови безпечності.

Школи мають бути забезпечені продуктами, зокрема тривалого зберігання, щоб забезпечити безпечне перебування учнів щонайменше протягом 48 годин.

Якщо гаряче харчування неможливо приготувати через відсутність електроенергії, води або через перебування дітей в укритті, допускається тимчасове використання заздалегідь сформованих сухих пайків, які відповідають санітарним нормам.

Окремо передбачено можливість організації харчування безпосередньо в укритті.

18. Чи можна вимагати від дитини постійно бути онлайн під час блекауту?

Рекомендації МОН виходять із необхідності враховувати реальні можливості дітей.

Для шкіл передбачено асинхронне навчання та підготовку паперових матеріалів на випадок відключення електроенергії або інтернету.

Тому модель не зводиться до того, що дитина просто має підключатися до відеоуроків за будь-яких обставин.

Для професійної та фахової передвищої освіти документ навіть прямо формулює принцип: «Не слід вимагати постійної онлайн-присутності за відсутності електроенергії чи зв’язку».

Для шкіл рекомендації також передбачають асинхронний формат і офлайн-матеріали.

19. Як батьки дізнаватимуться, що школа переходить на інший режим?

Школа має визначити канал комунікації з батьками, учнями та педагогами.

МОН рекомендує створити єдиний канал зв’язку — наприклад, месенджер або Google Classroom. Якщо мобільного зв’язку немає, актуальну інформацію можуть розміщувати на стендах біля входу до школи.

Для помаранчевого рівня керівник або засновник має повідомити учасників освітнього процесу про формат роботи на наступний навчальний день.

Тобто батькам варто заздалегідь знати, який саме канал є офіційним для їхньої школи, а не чекати інформації з різних чатів та соцмереж.

20. Що робити школі, якщо одночасно немає світла, води й тепла?

Тривалість відключення — важливий, але не єдиний критерій.

Для школи принципово важливі базові умови безпеки: вода, санітарні умови, температура, освітлення, укриття, харчування та можливість забезпечити нормальне перебування дітей.

МОН прямо зазначає, що школи мають адаптувати запропонований алгоритм до своїх особливостей і безпекової ситуації.

Тому навіть коротке відключення не означає автоматично, що діти залишаються у школі за будь-яких умов. І навпаки — тривале відключення не означає автоматичного припинення очного навчання, якщо заклад має необхідну автономність та може безпечно працювати.

Що найважливіше мають зробити школи вже зараз?

Рекомендації МОН передбачають не лише реакцію на вже наявний блекаут, а й попередню підготовку.

Школам рекомендують:

• перевірити доступ учнів до навчальних платформ;
• підготувати паперові матеріали;
• передбачити асинхронне навчання;
• продумати можливість шестиденного тижня;
• розглянути навчання у дві зміни;
• підготувати укриття до повноцінної організації освітнього процесу;
• забезпечити запас питної та технічної води на 48 годин;
• подбати про альтернативне опалення;
• підготувати адаптивні алгоритми харчування;
• визначити єдиний канал комунікації;
• заздалегідь обговорити з педагогами, учнями та батьками алгоритми дій у кризових ситуаціях.