20 приголомшливих результатів PISA 2025, які здивували весь світ
Дослідження PISA 2025 наочно демонструє, наскільки по-різному країни світу проходять через світову освітню кризу. Ми бачимо не лише глобальне падіння результатів з математики й читання, а й шалені відмінності у самих траєкторіях освітніх систем. Поки середній результат країн ОЕСР з математики за 2022–2025 роки впав на додаткові 9 балів, а читання залишається на найнижчому рівні за всю історію PISA, Узбекистан продемонстрував рекордний стрибок у науках: +83 бали за три роки. Камбоджа додала 35 балів із природничих наук і 29 — з математики. Водночас Іспанія втратила за один цикл 23 бали з читання, 16 — з математики і 8 — з природничих наук. Найсильніші освітні систему світу — Китай і Сінгапур, а Велика Британія вперше увійшла до топ-10 PISA у всіх трьох дисциплінах, які досліджувались. Зібрали короткі підсумки PISA 2025, глобальні тенденції цього циклу та результати, які здивували весь світ.
Короткі підсумки PISA 2025
Дослідження PISA 2025 оцінювало знання з природничих наук, читання, математики та вирішення обчислювальних задач.
👩💼 У рамках PISA 2025 зафіксовано найнижчий середній показник ОЕСР, який коли-небудь спостерігався у природничих науках, читанні та математиці. Рівень читацької грамотності знизився після досягнення свого піку приблизно у 2012 році, тоді як результати з природничих наук знижувалися поступово протягом останнього десятиліття, а з математики — особливо різко після 2018 року.
🔝 Китай і Сінгапур продемонстрували найвищі результати з природничих наук, математики та читання у 2025 році. Крім того, Естонія, Японія, Корея, Макао (Китай), Китайський Тайбей та Велика Британія увійшли до десятки найкращих освітніх систем за всіма трьома напрямками.
🤖 У сфері читання дослідження PISA зафіксувало зниження саме тих навичок, які мають найбільше значення в епоху ШІ: оцінка інформації, встановлення зв’язків між різними джерелами та критичне осмислення прочитаного. У свою чергу, частка «читачів-поспішайок» — учнів, які поверхнево пробігають тексти очима й дають швидкі, але неправильні відповіді — майже подвоїлася в період з 2018 по 2025 рік.
🌏 Проте в Коста-Риці, Словаччині, Туреччині та Великій Британії з 2022 року спостерігається зростання результатів із природничих наук. Серед інших країн та економік покращення результатів спостерігалося в Камбоджі, Сальвадорі, Грузії, Йорданії, Монголії, Чорногорії, на Філіппінах, у Саудівській Аравії, Таїланді, Об’єднаних Арабських Еміратах, Уругваї та Узбекистані.
💲 Світ більше не поділяється на «багаті й добре освічені» країни та «бідні й погано освічені»: рівень національного добробуту пояснює лише половину розбіжностей у результатах країн. Саме ефективна політика та розумні рішення щодо витрат є значно вагомішими факторами, що визначають результати в PISA, ніж просто обсяг витрат країни на одного учня: з показником 288 521 доларів США на одного учня Люксембург є країною, яка витрачає на освіту набагато більше за інші, але його середні результати з природничих наук виявилися нижчими, ніж в Ірландії, Франції та Італії, кожна з яких інвестувала менше половини цієї суми на одного учня.
Спікерка:
Ганна Кітчен
ОЕСР, старша аналітикиня з питань освітньої політики
Глобальні тенденції PISA 2025
Ганна Кітчен представила у відеозверненні глобальні тенденції PISA 2025 під час національної презентації результатів України. У цій статті ми висвітлюємо ключові тези про те, що особливого, а часом і безпрецедентного було в нинішньому циклі PISA.
91 країну та понад 760 тис. учнів охоплено дослідженням PISA 2025. І це наразі найбільше охоплення за всю історію дослідження! У всіх системах, зокрема й в Україні, учні проходили комп’ютеризоване адаптивне тестування. Запитання, які вони отримували, адаптувалися залежно від того, на які попередні запитання підлітки відповідали правильно чи неправильно.
PISA-2025 була зосереджена на природничо-науковій грамотності. Оцінювалася здатність 15-річних учнів працювати з науковими питаннями, розуміти наукові ідеї та використовувати це розуміння для ухвалення обґрунтованих рішень на основі наукових знань.
Традиційно оцінювали також читання й математику. Проте з’явились і абсолютно нові напрямки у PISA-2025:
— навчання в цифровому світі, зокрема обчислювальне мислення та здатність застосовувати його для розв’язання проблем;
— оцінювання рівня володіння іноземною мовою (англійською) — уперше для окремих освітніх систем.
Україна була однією з країн, де проводилося оцінювання англійської мови. Але ці результати доведеться ще трохи зачекати: вони будуть доступні у 2027 році.
Країни-лідери в природничих науках — Китай і Сінгапур
Подивімося на верхню частину рейтингу з природничих наук. Там традиційно опинилося багато країн Східної Азії, які демонстрували високі результати і в попередніх циклах PISA. Серед лідерів — окремі регіони Китаю, Сінгапур та Японія. За ними розташувалися Естонія, Корея, Велика Британія, Нова Зеландія та Австралія.
Не менш цікаво звертати увагу на країни, які покращили свої результати, адже це може свідчити про те, що в їхніх освітніх системах відбувається прогрес.
Серед країн, які продемонстрували найбільше покращення результатів із природничих наук:
Велика Британія (+12 балів порівняно з 2022 роком)
Туреччина (+18 балів)
Словацька Республіка
Чорногорія
Об’єднані Арабські Емірати
Філіппіни
Камбоджа
Які навички демонструють 15-річні учні в природничих науках?
А тепер будемо розбиратися, що ці результати означають з погляду навичок 15-річних учнів в усьому світі. У середньому в країнах OECD чверть учнів не досягають навіть другого рівня з природничих наук. А саме рівень 2 є орієнтиром базового рівня сформованості компетентності.
Учні, які досягають цього рівня, можуть, зокрема:
розрізняти наукові та ненаукові пояснення;
оцінювати достовірність джерел.
Якщо ж подивитися на учнів з більш розвиненими навичками (позначені на графіку зеленим кольором), картина суттєво відрізняється. У деяких регіонах материкового Китаю, зокрема в Шанхаї та Пекіні, а також у Сінгапурі, приблизно чверть або більше учнів демонструють результати на 5–6 рівнях: це найвищі рівні шкали PISA. Це означає, що учень здатен працювати зі складними науковими концепціями, оцінювати докази та виявляти недоліки в наукових аргументах.
Хто формує майбутній науковий кадровий потенціал світу?
Цікаве питання полягає в тому, що такі результати можуть означати для науковців майбутнього. На першій діаграмі ліворуч показано, де зосереджені учні з найвищими результатами з природничих наук. Тут важливо враховувати не лише частку 15-річних учнів із високими результатами, а й чисельність населення відповідних освітніх систем.
Великі за чисельністю населення системи, зокрема Китай та США, разом представляють приблизно 50 % найкращих учнів світу з природничих наук. Але коли йдеться про глобальний кадровий потенціал, недостатньо мати інформацію, хто добре знається на природничих науках. Важливо також розуміти, хто хоче пов’язати своє майбутнє професійне життя з наукою.
І тут картина змінюється. Ми бачимо Сполучені Штати, а також європейські країни, де більше 15-річних учнів зацікавлені в тому, щоб стати науковцями. Знань недостатньо — важливо плекати інтерес до науки. Виникає цікаве питання: чому в одних країнах більше молодих людей зацікавлені в кар’єрі у сфері науки, ніж в інших?
Відповідь виходить за межі самих лише знань і навичок. Ми бачимо, що навіть якщо учні добре навчаються з природничих наук, але їм це не подобається, вони не обов’язково уявляють себе майбутніми представниками STEM-професій.
І це надважливо для тих, хто розробляє освітні державні політики. Ідеться не лише про те, щоб сьогоднішні учні добре вивчали природничі науки. Необхідно також плекати їхній інтерес до науки та допомагати перетворювати цей інтерес на готовність пов’язати з нею майбутнє.
Обчислювальне мислення — ще одна нова компетентність PISA
Обчислювальне мислення — це не просто «комп’ютерна грамотність». Учні мають уміти формулювати проблеми, визначати способи їх розв’язання, отримувати зворотний зв’язок і вдосконалювати свої рішення. У сучасному світі це надзвичайно важливі навички.
Результати PISA-2025 показують, що в деяких країнах учні мають дуже сильні навички обчислювального мислення. Серед них Малайзія та Філіппіни. Україна також представлена в цьому порівнянні (шукайте на слайді «Регіони України).
Цікава тенденція: у деяких освітніх системах результати з обчислювального мислення є нижчими, ніж з інших галузей. Для розробників державної політики це важливий напрям, адже обчислювальне мислення передбачає здатність розбивати складні завдання на простіші компоненти та знаходити способи їх розв’язання.
Якщо порівняти результати PISA-2025 із попереднім циклом, ми бачимо певні зміни в обчислювальному мисленні, адже результати 2025 року дещо нижчі, ніж у 2022.
Як змінилося читання і світові результати з читання?
Читання — це базова компетентністю для опанування інших навчальних предметів, тому результати з читання важливі не лише самі по собі. Адже Якщо ви подивитеся на діаграму — на результати суттєво вплинула пандемія COVID-19, особливо у 2022 році. Але важливо пам’ятати, що тенденції до погіршення результатів були помітні ще до пандемії.
Особливо складними для учнів виявляються завдання, пов’язані з:
— довшими та складнішими текстами;
— рефлексією та оцінюванням інформації;
— інтегруванням інформації з кількох різних джерел.
Поспішне читання стає новим викликом
Ще одна тенденція, на яку варто звернути увагу, — зростання частки «поспішних читачів». Ідеться про учнів, які читають швидко, але менш уважно і не можуть достеменно відтворити зміст прочитаного. Їхня частка майже подвоїлася порівняно з 2018 роком. Ми не можемо точно сказати, чому це відбувається. Однак варто враховувати зміни в інформаційному середовищі: ми дедалі більше користуємося мобільними телефонами, споживаємо короткі повідомлення та інший швидкий цифровий контент. Це може бути пов’язано з тим, що учні менше часу приділяють глибокому читанню, розмірковуванню та аналізу інформації. Водночас важливими для читання залишаються не лише навички, а й допитливість та залученість учнів. А от допитливість підлітків помітно зросла з 2022 до 2025 року, чимало з них сказали, що школа не була для них «марною тратою часу».
Що характеризує компетентного учня?
У PISA намагаються визначити, що саме означає бути компетентним учнем, бо ж компетентність — це не лише відповідні знання та навички.
Компетентні учні:
- досягають щонайменше рівня 2 з природничо-наукової освіти;
- досягають щонайменше рівня 3 з обчислювального мислення;
- виявляють допитливість;
- є залученим до навчання;
- наполегливо долають труднощі;
- бачать цінність навчання;
- змінюють стратегію, якщо попередня виявилася неефективною.
Якщо об’єднати ці характеристики, то бачимо, що 22,6 % учнів демонструють залученість. А частка учнів, які одночасно є і компетентним, і залученим, становить 14 %. Це важливий показник, адже високий рівень компетентності сам по собі ще не гарантує готовності учня застосовувати ці знання та продовжувати навчання.
Як учні використовують цифрові пристрої вдома та в закладах освіти?
Окремо варто подивитися на те, як цифрові пристрої впливають на навчання. Технології можуть бути корисними в освітньому процесі, однак існує певна межа: коли використання цифрових пристроїв починає домінувати, результати учнів знижуються.
За даними PISA, приблизно після п’яти годин користування гаджетами на день уже видно негативну тенденцію. У такому разі цифрові пристрої дедалі більше використовуються для розваг, а не для навчання, і це пов’язано зі значним зниженням освітніх результатів.
Особливо важливо, що йдеться не просто про кількість часу, а про характер взаємодії з цифровими пристроями. Учні активно використовують соціальні мережі, зокрема TikTok та Instagram. Це характерно, звичайно, не лише для дітей, але саме такий тип споживання інформації може бути одним із чинників зростання частки поспішних читачів.
Яким є середній бал із природничо-наукових дисциплін залежно від частоти використання ШІ для навчання?
Ще один важливий аспект дослідження — використання штучного інтелекту. Понад 15 % учнів використовують інструменти штучного інтелекту у своєму шкільному навчанні. Зокрема, вони можуть використовувати їх для підсумовування текстів та виконання інших навчальних завдань.
Але є й частина учнів, які поки взагалі не використовують такі інструменти. Водночас тут є і потенційно позитивний аспект: штучний інтелект може допомагати в навчанні, наприклад, підтримувати роботу з новою інформацією і впроваджувати нові, більш позитивні моделі успішності. Важливо також, щоб учні вміли оцінювати якість і достовірність отриманої інформації та використовували ШІ таким чином, щоб він підтримував навчання, а не замінював їхню роботу.
Як учителі можуть допомогти учням підтримувати компетентне навчання?
Дуже добре, якщо у вчителя є можливість супроводжувати і підтримувати учнів на їхньому шляху навчання. Адже дані PISA показують зв’язок між відчуттям підтримки з боку вчителя та навчальними результатами: учні, які відчувають більшу підтримку вчителів, демонструють кращі результати.
Підтримка сім’ї: прямий і сильний зв’язок із результатами
Якщо говорити про підтримку з боку сім’ї, то в більшості країн цей показник знизився порівняно з 2022 роком. 15-річні учні повідомляють про нижчий рівень підтримки сім’ї у 2025 році. Та ця ситуація відрізняється між країнами. Наприклад, в Естонії показник підтримки сім’ї є вищим. Цікавий факт: що підтримка з боку батьків пов’язана і з навчальними результатами. Учні, які повідомляють, що батьки щонайменше раз на тиждень підтримують їх у навчанні, демонструють вищі результати з природничих наук. Різниця становить близько 25 балів.
Топ-20 цифр і фактів про PISA-2025, що справді вражають
🇺🇿Узбекистан: +83 бали з природничих наук
Це, мабуть, найпотужніший прорив у дослідженні PISA-2025. Між 2022 і 2025 роками результат Узбекистану з природничих наук зріс приблизно на 83 бали — це найбільше зростання серед систем, для яких доступне порівняння. У 2025 році країна отримала 438 балів на противагу 355 балам у 2022 році.
Але є тут і підводне каміння: OECD виявила проблеми з відповідями узбецьких учнів у математиці та читанні, через які ці результати не можна коректно порівнювати з іншими країнами та попередніми роками. І ще один неймовірний факт: частка учнів із низькими результатами з природничих наук в Узбекистані впала більше ніж на 42 %.
🇰🇭Камбоджа: +35 науки, +30 математика, +18 читання
Крутий освітній прорив демонструє Камбоджа. За останній цикл PISA країна додала:
Причому це не випадкове зростання: OECD пише, що покращення продовжує позитивну довгострокову тенденцію. Камбоджійці також можуть пишатися тим, що кількість 15-річних, які отримали середню освіту, суттєво зросла, хоча кількість дітей цього віку в країні скорочувалася. OECD говорить, що це свідчить про розширення охоплення населення середньою освітою.
🇹🇷Туреччина перейшла до результатів «вище середнього» з природничих наук
Це один з найцікавіших довгострокових кейсів: генсек OECD Матіас Корманн окремо звернув увагу на Туреччину: за два десятиліття країна перейшла від результатів нижче середнього OECD з природничих наук до результатів вище середнього. А в останньому циклі Туреччина знову зросла з природничих наук на 18 балів порівняно з 2022 роком. OECD також відносить Туреччину до країн, які одночасно зменшили частку слабких учнів і збільшили частку найсильніших. Це історія про довгострокове й послідовне реформування системи.
🇬🇧Велика Британія: на тлі глобального падіння потрапила у топ-10 з усіх трьох предметів
Велика Британія вперше опинилася в глобальному топ-10 одночасно з читання, математики та природничих наук. Усі чотири частини Об'єднаного Королівства при цьому показують дуже різну картину: Англія тримається в топі, тоді як Шотландія та Уельс суттєво просіли. Чому Англія стала винятком на тлі глобального падіння? Освітні британські ЗМІ пов’язують цей результат із довгостроковими реформами, зокрема із переходом до knowledge-rich curriculum та змінами й посиленими освітніми реформами 2010–2014 років.
Шотландія: –32 бали з математики
У Шотландії середній результат з математики впав на 32 бали — це приблизно 19 місяців навчання за умовною шкалою PISA. Із природничих наук падіння відповідає приблизно 14 місяцям, із читання — близько 8. Це питання якості всієї освітньої системи.
🇱🇺Люксембург: країна з високими ресурсами втратила 25 балів з математики і 27 із читання
🇫🇷Франція: –30 балів з математики з 2018 року
Франція отримала один з найбільш помітних ударів серед розвинених систем. Її математична успішність впала майже на 30 балів від 2018 року, а читання просіло більш ніж на 40 балів за десятиліття. Освітні експерти кажуть про те, що Франція втратила значну частину найсильніших учнів.
🇪🇸Іспанія: –23 бали з читання за три роки
Іспанія отримала найгірші результати у своїй історії одразу з трьох основних галузей.
Причому близько третини учнів не досягають мінімального рівня з математики та читання. Це той самий приклад країни, де падіння не можна пояснити лише одним COVID, адже ці результати тісно пов’язані з проблемами з мотивацією, концентрацією та використанням цифрових пристроїв.
🇦🇺Австралія: досі в світовому топі, але її 15-річні — приблизно на два роки позаду однолітків 2000 року з читання
Австралія демонструє парадокс: залишається 11-ою у світі з читання та природничих наук і 17-ою з математики, але довгострокова динаміка тривожна: сучасні 15-річні з читання демонструють результат приблизно на два роки навчання нижчий, ніж учні 2000 року.
🌍Ресурси і багатство країни вже не пояснюють освітні результати
В OECD зазначають: світ більше не ділиться на «багаті та добре освічені» й «бідні та погано освічені» країни. Національне багатство пояснює лише близько половини варіації результатів між системами. PISA-2025 ставить цікаве питання: що саме країна робить із ресурсами, а не лише скільки вона витрачає на освіту своїх дітей.
У середньому 57 % учнів не вважають вивчення нового нудним. Однак із 2022 року цей показник знизився у 60 системах освіти, причому у 30 системах зниження становило понад 10 процентних пунктів. Жодна система не продемонструвала протилежної тенденції.
У середньому 60 % учнів повідомили, що докладають додаткових зусиль, коли завдання стають складними. Із 2022 року ця частка зменшилася в 32 системах, але зросла в 17, причому найбільше зростання спостерігалося в Малайзії та Індонезії.
Дівчата загалом демонстрували вищий рівень цікавості, наполегливості, звернення по допомогу, постановки цілей та налаштованості на розвиток. Водночас хлопці, як правило, демонстрували вищу когнітивну адаптивність.
Учні із соціально-економічно привілейованих сімей демонстрували вищий рівень залученості за всіма досліджуваними вимірами, ніж учні з менш привілейованих сімей.
Із 2022 року покращилося відчуття приналежності учнів до школи. У 39 системах освіти більша частка учнів повідомили, що відчувають приналежність до школи, а в 48 системах менше учнів зазначили, що відчувають себе самотніми в школі.
Дисциплінарний клімат на уроках природничих наук покращився у період з 2015 по 2025 рік у 37 системах освіти, що особливо помітно в Кореї та Хорватії. Це пов’язано зі стабільними або покращеними результатами з природничих наук.
Булінг пов’язаний з гіршими навчальними результатами учнів та зниженим почуттям приналежності. Кібербулінг є відносно рідкісним явищем (3 %), але пов’язаний з найбільшими розривами в навчальних результатах.
У середньому учні повідомляли про дещо більшу кількість прогулів та запізнень порівняно з 2018 роком, що демонструє відхід від позитивних тенденцій, які ми спостерігали у 2022 році.
У середньому 28 % учнів повідомили, що їхні однолітки відволікаються на використання цифрових пристроїв під час більшості або всіх уроків природничих наук. У Китаї, Японії та Кореї менше ніж 10 % учнів повідомили про таке відволікання. У школах із чіткими правилами щодо використання мобільних телефонів — чи то у формі заборон, чи то у формі чітко визначених рекомендацій — менше учнів відволікаються на цифрові пристрої.
Взаємозв’язок між використанням штучного інтелекту та навчальними результатами є складним. Учні, які не використовують штучний інтелект для виконання конкретних шкільних завдань, демонструють кращі результати, ніж ті, хто це робить. Але учні, як правило, демонструють дещо кращі результати, коли часте використання штучного інтелекту поєднується з можливостями розвитку навичок роботи зі штучним інтелектом. Однак ця особливість частіше трапляється серед учнів із більш заможних сімей, що створює ризик поглиблення цифрового розриву у сфері штучного інтелекту.
Теги
Підписуйтесь на щомісячний дайджест від Освіторії
Статті, новини, можливості щомісяця та без спаму.
Натискаючи кнопку «Підписатися», ви підтверджуєте, що погоджуєтеся з нашими Умовами використання.
