Нові правила для дитсадків і батьків: що змінює Закон «Про дошкільну освіту» — МОН пояснює у відео

Нові правила для дитсадків і батьків: що змінює Закон «Про дошкільну освіту» — МОН пояснює у відео

Міністерство освіти і науки України спільно з UNICEF Ukraine запустило серію роз’яснювальних відео «ПРОдошкілля». У них пояснюють, як працювати за новим Законом України «Про дошкільну освіту» та які можливості він відкриває для громад, дитсадків і батьків.

У першому відео МОН розповідає про ключові зміни:

  • нові форми й типи організації дошкільної освіти,
  • автономію закладів,
  • розширення ролі батьків,
  • правила зарахування дітей та нові механізми підтримки сімей.

Дошкільна освіта має стати більш дитиноцентричною

Одна з ключових змін, на яких наголошує МОН, — закріплення дитиноцентричного підходу. Управлінські рішення у сфері дошкільної освіти мають орієнтуватися передусім на потреби, інтереси, здібності та індивідуальні особливості дитини.

Закон також уперше на рівні законодавства визначає автономію закладу дошкільної освіти — організаційну, академічну, кадрову та фінансову.

Водночас заклади мають забезпечувати якість і прозорість своєї роботи. Керівник повинен організувати внутрішню систему забезпечення якості дошкільної освіти та регулярно оприлюднювати на офіційному сайті інформацію про освітню і фінансову діяльність, бюджет та витрати.

Якими можуть бути дитсадки

Закон передбачає вісім типів організації освітньої діяльності. Серед них традиційні:

  • ясла;
  • дитячий садок;
  • спеціальний дитячий садок;
  • центр розвитку дитини.

А також нові формати:

  • мобільний дитячий садок;
  • сімейний (родинний) садок;
  • міні-садок;
  • центр педагогічного партнерства.

Дошкільну освіту можна здобувати у різних формах

Закон передбачає, що дошкільну освіту можна здобувати в

  • очній,
  • мережевій,
  • дистанційній,
  • сімейній формі,
  • а також у формі педагогічного патронажу.

Очна форма залишається основною для закладу дошкільної освіти. Інші форми можуть запроваджуватися за домовленістю з батьками. Водночас сімейну форму батьки можуть обрати незалежно від рішення закладу.

Ще одна можливість — організовувати дошкільну освіту за місцем роботи батьків: на підприємствах, в установах та організаціях.

Частину роботи дитсадки зможуть передавати на аутсорсинг

Новий закон дозволяє закладам дошкільної освіти передавати на аутсорсинг непрофільні функції.

Йдеться, зокрема, про:

  • харчування;
  • прання;
  • цифрове забезпечення;
  • охорону;
  • бухгалтерський;
  • юридичний супровід.

У МОН пояснюють, що це має дати змогу закладам не витрачати ресурси на господарські та адміністративні питання, а більше зосереджуватися на розвитку дітей.

Що має зробити засновник дитсадка

Закон розширює відповідальність засновників — держави, територіальних громад, місцевих рад, а також приватних осіб чи організацій.

Засновники державних і комунальних закладів мають забезпечувати, зокрема, доступність дошкільної освіти та територіальну доступність, визначати територію обслуговування, режим роботи закладу з урахуванням запитів батьків, які працюють.

Також ідеться про ресурсне забезпечення дитсадка: матеріально-технічні та навчально-методичні ресурси, ігрове обладнання, фінансування, засоби колективного та індивідуального захисту, захисні споруди.

Засновник також може встановлювати власну систему оплати праці, якщо її складові перевищують державний рівень — зокрема щодо посадових окладів, доплат і надбавок.

Батьки стають партнерами дитсадка

Новий закон посилює роль батьків: їх визначають партнерами в освітньому процесі та управлінні закладом.

Серед прав батьків:

  • територіальна доступність закладів дошкільної освіти,
  • можливість формувати індивідуальну освітню траєкторію дитини, зокрема індивідуальну програму розвитку, 
  • а також отримувати педагогічну підтримку.

У кожній громаді має бути організована така підтримка. Вона може включати педагогічні, методичні, психологічні та інформаційні консультації, а також програми неформальної освіти — курси, семінари й тренінги.

Водночас батьки мають дотримуватися установчих документів і правил внутрішнього розпорядку дитсадка, а також вимог щодо безпечного, здорового та інклюзивного освітнього середовища.

«єЯсла» та «єСадок»: яку підтримку можуть отримувати батьки

У відео МОН також пояснює нові механізми державної та місцевої підтримки батьків.

Зокрема, з осені 2025 року діє програма «єЯсла». Батьки або опікуни дітей віком від одного до трьох років, які вийшли на роботу на повний робочий день, можуть отримувати щомісячну державну виплату.

Кошти можна використовувати, зокрема, для оплати:

  • приватного дитячого садка;
  • послуг няні;
  • центру догляду за дитиною;
  • персонального асистента для дитини з особливими освітніми потребами під час навчання у комунальному садочку;
  • окремих платних послуг у комунальному садку, зокрема чергових груп.

З 2028 року має запрацювати програма «єСадок». За інформацією з відео МОН, батьки дітей від трьох років зможуть отримувати щомісячну виплату з місцевого бюджету, якщо громада не зможе забезпечити дитині місце в комунальному дитсадку або іншим способом організувати здобуття дошкільної освіти.

Механізм працюватиме за принципом «кошти йдуть за дитиною».

Які права гарантують дітям

У центрі нової системи, наголошує МОН, мають залишатися саме діти.

Кожній дитині гарантується право на безоплатну дошкільну освіту. У дитсадку вихованці мають отримувати безпеку, догляд, психолого-педагогічний супровід та, за потреби, домедичну допомогу.

Дошкільна освіта має здобуватися у безпечному, здоровому, інклюзивному та розвивальному середовищі.

Як змінюється зарахування до дитсадків

Закон уперше визначає правила черговості зарахування дітей за встановленими категоріями та в порядку надходження заяв у межах кожної категорії.

У першу чергу зараховують дітей, які проживають на території обслуговування закладу.

Пріоритет також мають:

  • діти військовослужбовців;
  • діти внутрішньо переміщених осіб;
  • діти працівників закладу освіти;
  • рідні брати та сестри дітей, які вже відвідують цей заклад.

Окрема гарантія передбачена для дітей п’ятирічного віку — для них встановлене першочергове зарахування для здобуття обов’язкової дошкільної освіти.

Закон також визначає особливості зарахування дітей з особливими освітніми потребами для організації інклюзивного навчання або здобуття дошкільної освіти у спеціальних групах. Для цього необхідні висновок інклюзивно-ресурсного центру та відповідна заява батьків.

Що ще мають зробити керівники дитсадків

МОН окремо звертає увагу керівників закладів на необхідність привести локальні документи у відповідність до нового законодавства.

Йдеться, зокрема, про

  • статут або положення про провадження освітньої діяльності дошкільного підрозділу,
  • засновницький договір для корпоративного закладу,
  • правила внутрішнього розпорядку,
  • колективний договір,
  • штатний розпис,
  • тарифікацію.

Також мають бути актуалізовані положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти, посадові інструкції, інструкції з охорони праці, рішення щодо формування мережі груп, режиму перебування дітей, освітніх програм, платних послуг, атестації педагогічних працівників та підвищення їхньої кваліфікації.

Крім того, заклади дошкільної освіти, юридичні особи з дошкільними підрозділами та фізичні особи-підприємці повинні мати ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері дошкільної освіти.

Навіщо потрібна серія «ПРОдошкілля»

У МОН зазначають, що серія відео має допомогти освітнім управлінцям, засновникам і керівникам закладів розібратися не лише в нових нормах, а й у практичному застосуванні закону.

У наступних відео планують детальніше пояснювати різні типи організації освітньої діяльності, повноваження та відповідальність засновників і керівників, а також практичні рішення, які громади можуть запроваджувати для створення доступної та безпечної дошкільної освіти.

Джерело: Facebook МОН.

Читайте також: «Вмінню радіти треба вчити і вчитися» — класик дитячої поезії Григорій Фалькович.