У школах змінюють правила реагування на булінг: на повідомлення про нього — 1 доба

У закладах освіти України оновлюють порядок реагування на випадки насильства та булінгу. Серед ключових змін — чіткі строки розгляду повідомлень, обов’язкове інформування поліції та служби у справах дітей у разі виявлення ознак насильства, а також нові повноваження шкільної комісії.

Про зміни повідомила заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Коновалова. Вони затверджені наказом МОН від 18 червня 2026 року №961, яким у новій редакції викладений Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) та Порядок застосування заходів виховного впливу. Документ зареєстрували в Міністерстві юстиції України 24 липня 2026 року за №1078/46472.

Повідомлення про можливе насильство мають розглянути протягом доби

Новий порядок передбачає, що кожне повідомлення про можливий випадок насильства має бути зареєстроване в день його надходження. Якщо воно надійшло у вихідний, святковий або неробочий день чи в позаробочий час, його реєструють у перший наступний робочий день.

Після реєстрації керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби.

Повідомити про можливе насильство може будь-який працівник закладу освіти, учень чи інший учасник освітнього процесу, який помітив відповідні прояви або ознаки. Повідомлення можна подати усно чи письмово, зокрема анонімно.

Керівник школи має забезпечити кілька способів отримання таких повідомлень — наприклад, телефоном, електронною поштою чи через скриньку для письмових повідомлень. Анонімне повідомлення також має бути можливим за бажанням заявника.

Якщо є ознаки насильства — поліцію та службу у справах дітей повідомляють протягом трьох годин

Якщо під час розгляду повідомлення виявлені ознаки насильства, керівник закладу освіти має діяти невідкладно — не пізніше ніж протягом трьох годин із моменту виявлення таких ознак.

Зокрема, він має:

• вжити заходів, щоб припинити насильство та не допустити його повторення;
• повідомити батьків дитини, за винятком ситуації, коли саме вони є кривдниками;
• письмово повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції та службу у справах дітей;
• одночасно поінформувати територіальний орган Національної соціальної сервісної служби України та Державну службу у справах дітей;
• за потреби викликати швидку медичну допомогу.

Не пізніше ніж впродовж трьох робочих днів із дня отримання повідомлення керівник має скликати комісію з розгляду випадків насильства та/або жорстокого поводження з дітьми.

Факт булінгу встановлює суд, а не шкільна комісія

Одна з принципових змін стосується ролі комісії.

За новим порядком факт вчинення булінгу встановлюється виключно рішенням суду, яке набрало законної сили. Встановлення факту булінгу не є метою чи завданням шкільної комісії.

Натомість комісія має оцінювати ситуацію та визначати необхідні заходи підтримки. Її рішення мають ухвалюватися з обов’язковим дотриманням принципу найкращих інтересів дитини.

Також дитина має право бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. За загальним правилом це відбувається в присутності батьків або їхніх представників та за участю практичного психолога чи соціального педагога. Батьки можуть надати письмову згоду на вислуховування дитини без їхньої участі.

Новий порядок стосується не лише учасників освітнього процесу

Зміни також розширюють коло людей, на яких поширюється порядок реагування.

У документі використовується поняття «учасники колективу». До них належать здобувачі освіти, працівники закладу освіти та інші особи, залучені до освітнього процесу.

Водночас порядок визначає булінг як систематичне психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, зокрема із застосуванням електронних комунікацій, яке вчиняється щодо дитини або іншого учасника колективу та порушує його права й законні інтереси.

Систематичним насильство вважається, якщо воно вчиняється два і більше разів протягом 12 місяців від дня реєстрації повідомлення про перший випадок або від дня першого насильства — незалежно від того, чи було повідомлення про перший і чи його зареєстрували.

Школа має реагувати не лише на вже скоєне насильство

Оновлений порядок передбачає також роботу із ризиками. Якщо ознак насильства не виявили, інформацію з повідомлення мають проаналізувати на предмет можливих ризиків, після чого школа повинна вжити заходів, щоб не допустити насильства в майбутньому.

Загалом система запобігання та протидії насильству в закладі освіти має бути постійним процесом. Вона передбачає виявлення проявів насильства та ризиків їх виникнення, визначення заходів для запобігання їм і реагування на вже виявлені випадки.

Серед принципів такої роботи:

• пріоритет найкращих інтересів дитини,
• недискримінація,
• ненасильницька поведінка,
• партнерство педагогів і батьків,
• особистісно орієнтований підхід,
• участь учасників освітнього процесу в ухваленні рішень.

За словами Анастасії Коновалової, оновлення правил має допомогти закладам освіти перейти до єдиного та зрозумілого алгоритму запобігання насильству і захисту дітей.

Джерела: Facebook Анастасії Коновалової, наказ МОН від 18 червня 2026 року №961.

Читайте також: Цькують не тільки учнів: як учителю захистити себе від мобінгу і булінгу — поради юриста.