МОН оновило державні стандарти освіти: що зміниться для українських шкіл

Кабінет Міністрів України затвердив зміни до державних стандартів загальної середньої освіти, повідомили на сайті МОН. Вони стосуються одразу чотирьох стандартів, ухвалених у 2011, 2018, 2020 та 2024 роках, і мають підготувати систему освіти до впровадження профільної старшої школи з 1 вересня 2027 року.

Оновлення також узгоджують нормативну базу із чинним законодавством, розширюють автономію закладів освіти та враховують сучасні підходи до інклюзії.

Учні завершуватимуть навчання за тим стандартом, за яким його розпочали

Одне з ключових рішень — гарантія безперервності навчання для школярів, які почали здобувати освіту ще до впровадження Нової української школи.

Учні, які розпочали навчання за Державним стандартом 2011 року, зможуть завершити його без переходу на нові вимоги. Це має убезпечити школи від необхідності змінювати освітні програми посеред навчання. Йдеться про тих учнів, які нині переходять до 10 класу.

Для українських дітей за кордоном і на ТОТ закріпили українознавчий компонент

У державних стандартах початкової, базової та профільної середньої освіти вперше передбачили окремі базові навчальні плани для класів і груп з українознавчим компонентом.

Йдеться про дітей, які перебувають за кордоном або на тимчасово окупованих територіях. Вони зможуть навчатися за скороченими програмами, що містять українознавчі предмети, не поєднуючи одночасно дві повні шкільні програми.

У МОН наголошують, що це допоможе дітям підтримувати зв’язок з українською освітою без надмірного навчального навантаження.

У 7–9 класах стане більше історії та громадянської освіти

Ще одна зміна стосується базової школи.

У навчальному плані для 7–9 класів збільшено сумарну кількість годин на громадянську та історичну освітню галузь — загалом на дві години протягом циклу навчання.

Рішення пов’язане з посиленням громадянської освіти та історичної компетентності школярів.

В інклюзивній освіті змінюють підхід і термінологію

Державний стандарт базової середньої освіти також привели у відповідність до сучасного законодавства про інклюзивну освіту та безбар’єрність.

Замість медичних формулювань у документах використовуватимуть опис функціональних труднощів дитини та рівня необхідної підтримки.

Наприклад, замість поняття «діти з порушенням слуху» застосовуватимуть визначення «учні із функціональними сенсорними труднощами, що передбачають обмеження слухової функції». Аналогічно оновлено визначення щодо труднощів, пов’язаних із зором, мовленням, опорно-руховим апаратом, інтелектуальним розвитком та інших освітніх потреб.

У МОН пояснюють, що такий підхід дозволяє зосередитися не на діагнозі, а на необхідній підтримці конкретної дитини.

Єдині навчальні плани для різних типів закладів освіти

Державний стандарт профільної середньої освіти встановлює спільні базові навчальні плани для:

• академічних ліцеїв;
• закладів професійної освіти;
• закладів фахової передвищої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти.

Очікується, що це забезпечить єдині підходи до організації навчання незалежно від типу закладу.

Для спеціалізованих шкіл запровадять окремий навчальний план

Ще одна новація — окремий базовий навчальний план для закладів спеціалізованої освіти.

Він передбачає більше можливостей для поглибленого вивчення окремих предметів, профільних курсів, курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

Типові освітні програми оновлять уже в серпні

У Міністерстві освіти і науки повідомили, що протягом серпня внесуть необхідні уточнення до типових освітніх програм. Це має допомогти школам організувати освітній процес відповідно до нових державних стандартів.

Проєкт постанови пройшов громадське обговорення навесні 2026 року: пропозиції до документа ухвалювали з 25 березня до 9 квітня.

Джерело: чайт МОН.

Читайте також: Що має змінитися в школах до 1 вересня 2027 року?