Чи потрібні школярам обов’язкові списки літнього читання? Огляд досліджень

Чи справді списки книжок на літо допомагають дітям краще навчатися? Питання щороку викликає дискусії серед учителів, батьків і самих школярів. Одні переконані, що літні завдання не дають дітям забути набуті навички, інші ж вважають, що примус лише відбиває бажання читати.

Новий огляд досліджень, опублікований американським виданням Education Week, свідчить: наука впевнено підтверджує користь літнього читання, але не знаходить доказів того, що саме обов’язкові списки книжок є найефективнішим способом підтримати читацькі навички дітей.

Літнє читання справді працює

Дослідники давно говорять про явище, яке часто називають «літнім спадом» (summer slide). Під час тривалих канікул діти можуть втрачати частину навичок, особливо якщо майже не читають.

Саме тому багато шкіл пропонують учням списки книжок або навіть задають прочитати конкретний твір до початку нового навчального року. Іноді після канікул школярів чекають тестування, творчі роботи чи обговорення прочитаного.

Однак питанням лишається, чи потрібно змушувати всіх дітей читати однакові книжки.

Доказів на користь обов’язкових списків майже немає

За словами дослідника літніх читацьких програм Джордана Ділла (Weber State University), саме тут існує одна з найбільших прогалин сучасної науки.

Наразі майже немає якісних досліджень, які б безпосередньо порівнювали дві моделі:

• учні читають книжки, призначені школою;
• учні самостійно обирають літературу відповідно до власних інтересів.

Через це школи часто продовжують використовувати однакову практику десятиліттями не тому, що вона довела свою ефективність, а тому, що «так було завжди».

На думку дослідника, освіті бракує відповідей ще на кілька важливих запитань:

• чи мотивують дітей винагороди за читання;
• скільки має тривати літня читацька програма;
• який рівень контролю є справді корисним;
• чи достатньо рекомендацій замість обов’язкових завдань.

Найважливіше — щоб дитина читала

Водночас науковці одностайні в іншому: регулярне читання під час канікул приносить реальну користь.

За словами професорки педагогіки Лорен Капотосто (College of the Holy Cross), кількість прочитаних книжок безпосередньо пов’язана з розвитком:

• словникового запасу;
• швидкості та впевненості читання;
• загальної ерудиції;
• розуміння складних текстів.

Саме ці навички допомагають школярам успішніше навчатися після повернення до школи.

Однак більшість досліджень не розрізняє, чи читали діти книжки за власним бажанням, чи виконували обов’язкове завдання. Тому говорити, що саме списки літнього читання забезпечують цей ефект, науковці поки що не можуть.

Мотивація може бути важливішою за контроль

На думку Джордана Ділла, дослідження читацької грамотності вже давно показують одну закономірність: діти більше читають тоді, коли книжка їм справді цікава.

Учні, які самі обирають літературу:

• читають частіше;
• рідше кидають книжку недочитаною;
• краще занурюються у зміст;
• отримують більше задоволення від самого процесу.

Інтерес запускає практику, а саме практика, а не примус, допомагає покращувати читацькі навички.

Дослідник навіть формулює просту думку: якщо головна мета — не допустити літніх втрат у навчанні, то краще, щоб дитина із задоволенням прочитала три книжки, які сама обрала, ніж неохоче долала одну обов’язкову.

Чи варто тоді повністю відмовитися від єдиної книжки?

На думку Лорен Капотосто, спільне читання може бути цінним, якщо школа чітко розуміє його мету.

Наприклад, одна книжка для всього класу може допомогти:

• сформувати спільний читацький досвід;
• обговорити важливі суспільні теми;
• розвивати емпатію та вміння бачити різні точки зору;
• створити підґрунтя для навчання вже восени.

Втім, для цього варто дотримуватися кількох умов.

• Обирати книжку, яку діти здатні прочитати самостійно

Текст має відповідати віку й рівню читацької підготовки учнів. Якщо для його розуміння потрібні постійні пояснення вчителя, навряд чи він стане хорошим вибором для літніх канікул.

• Підготувати дітей ще до початку літа

Дослідниця радить присвятити наприкінці навчального року кілька уроків знайомству з книжкою, її темами та героями. Це допоможе школярам легше зануритися в читання вже вдома.

• Подбати про доступність книжок

Не всі родини можуть легко придбати потрібне видання. Тому школи можуть видавати книжки учням або співпрацювати з бібліотеками, щоб забезпечити кожній дитині доступ до літератури.

Якщо дитина не прочитала саме цю книжку — це ще не поразка

На думку Джордана Ділла, значно більша проблема виникає тоді, коли дитина не читає зовсім.

Саме тому дослідники закликають дивитися на літні читацькі програми ширше.

Мета школи — не перевірити виконане завдання, а зберегти звичку читати протягом літа, щоб восени учні повернулися до навчання без втрати навичок і з готовністю рухатися далі.

Що це означає для українських шкіл?

У багатьох школах традиція літніх списків читання зберігається десятиліттями, хоча сучасні дослідження рекомендують інший підхід.

Зокрема поступ від принципу «прочитай саме цю книжку» до моделі «прочитай якомога більше того, що тобі цікаво».

Самі списки не є обов’язковою вимогою Міністерства освіти і науки. Рішення про використання чи відсутність списків ухвалюють самі заклади освіти або вчителі. Із розвитком Нової української школи дедалі більше педагогів переходять від принципу «прочитати визначений перелік творів» до заохочення дітей самостійно обирати книжки за інтересами.

Адже якщо головна мета — сформувати читача на все життя, то любов до книжок може виявитися значно довшою за довгий літній список.

Джерело: Education Week.

Читайте також: Готовність до першого класу: 17 навичок, які можна підтягти за літо.