Проти нових обов’язків для вчителів: Надія Лещик розкритикувала законопроєкти про «деструктивні інтернет-тренди»

Пані освітній омбудсмен Надія Лещик не підтримала два законопроєкти, які мають на меті захистити дітей від небезпечних інтернет-челенджів та ігор. На її думку, документи перекладають відповідальність за онлайн-поведінку дітей на педагогів і директорів шкіл, хоча ключову роль у цьому мають відігравати батьки.

Що пропонують законопроєкти

Надія Лещик оприлюднила висновок щодо двох законопроєктів — №15395 та №15396, зареєстрованих у Верховній Раді 10 липня 2026 року. Їхня мета — протидія небезпечним інтернет-челенджам, іграм та іншим явищам, які можуть загрожувати життю чи здоров’ю дітей.

Перший законопроєкт пропонує внести до Закону «Про освіту» новий термін — «деструктивний інтернет-тренд (гра) в освітньому середовищі». Він також визначає обов’язки керівників закладів освіти та педагогів щодо виявлення і запобігання участі учнів у таких явищах.

Другий документ передбачає зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, він пропонує запровадити відповідальність для директорів шкіл, якщо вони не повідомлять поліцію про виявлені випадки участі учнів у таких «деструктивних інтернет-трендах».

Чому пані освітній омбудсмен не погоджується із запропонованими нормами

Насамперед Надія Лещик звернула увагу на саму назву нового поняття.

На її думку, використання слова «тренд» навіть із уточненням про його деструктивність може ненавмисно створити враження, що йдеться про популярне або соціально схвалене явище.

«Ми не можемо підмінювати поняття і називати такі речі «трендом», навіть якщо додаємо до цього терміну уточнення про його деструктивність», — зазначає Надія Лещик.

Чи повинні вчителі контролювати соцмережі дітей?

Найбільше зауважень у Лещик викликали нові обов’язки, які законопроєкт покладає на директорів шкіл і освітян.

Документ пропонує, щоб керівники закладів освіти організовували заходи з виявлення, запобігання та припинення участі дітей у небезпечних інтернет-іграх і челенджах, зокрема під час дистанційного навчання або з використанням ресурсів школи.

Водночас від педагогів пропонується вимагати:

• проводити роз’яснювальну роботу про небезпеку таких явищ;
• невідкладно повідомляти адміністрацію школи, якщо їм стало відомо про участь учнів у подібних активностях.

Пані освітній омбудсмен наголошує, що чинний Закон «Про освіту» вже покладає на педагогів обов’язок дбати про фізичне й психічне здоров’я дітей, створювати безпечне освітнє середовище та захищати учнів від різних форм насильства й шкідливих впливів. На її думку, нові положення дублюють чинні норми й одночасно розширюють коло обов’язків, які не належать до посадових функцій учителя.

За неповідомлення поліції — штраф або виправні роботи

Окремо законопроєкт №15396 пропонує встановити адміністративну відповідальність для директорів шкіл.

Якщо керівник закладу освіти не повідомить Національну поліцію про виявлений факт участі учня в небезпечному інтернет-челенджі чи грі, йому може загрожувати:

• штраф;
• або виправні роботи строком до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

Також документ передбачає відповідальність за пропагування, залучення чи примушування дітей до участі в таких активностях.

«Контроль соцмереж дітей — не робота школи»

Надія Лещик наголошує, що педагоги не повинні виконувати функції моніторингу особистих сторінок дітей у соцмережах.

За її словами, правила закладу освіти можуть регулювати лише поведінку під час освітнього процесу, але не діяльність учасників освітнього процесу у власних акаунтах.

Вона вважає, що покладання таких функцій на школи лише збільшить навантаження на педагогів, не вирішуючи саму проблему.

Освітній омбудсмен: цифрова безпека дітей починається в родині

Ще один принциповий аргумент пані освітнього омбудсмена — законопроєкти майже не визначають відповідальності батьків.

На її переконання, саме батьки повинні навчати дітей безпечної поведінки в інтернеті, контролювати контент, який вони споживають і створюють, а також допомагати формувати цифрову грамотність.

Надія Лещик посилається на результати дослідження медіаспоживання українців, презентованого Міністерством культури у квітні 2026 року. Згідно з ним, молодь проводить перед екранами від 6 до 16 годин на добу, тоді як батьківський контроль часто майже відсутній.

На думку пані освітнього омбудсмена, ефективною може бути лише спільна робота школи, сім’ї та суспільства, яка включає розвиток критичного мислення, медіаграмотності, цифрової безпеки та правової культури.

Саме тому Надія Лещик заявила, що не підтримує законопроєкти №15395 та №15396 в їхній нинішній редакції.

Джерела: сайт освітнього омбудсмена, Facebook Надії Лещик.

Читайте також: Безпечне літо в мережі: як уберегти дітей від онлайн-загроз під час канікул.