Прогули більше не пояснюють лінощами: британське дослідження назвало причину, чому діти пропускають школу
Після пандемії COVID-19 проблема хронічної відсутності учнів у школах Англії залишається значно гострішою, ніж до 2020 року. Нове дослідження британського National Foundation for Educational Research (NFER), оприлюднене 23 липня, пов’язує це насамперед із погіршенням добробуту (wellbeing) дітей. Дослідники також звертають увагу на зв’язок між зростанням використання соціальних мереж, онлайн-булінгом і відвідуваністю школи.
Дослідження провели фахівці NFER за фінансової підтримки Nuffield Foundation. Воно охопило 10 звичайних середніх шкіл Англії: дослідники працювали з адміністраціями закладів, а також опитали батьків і опікунів учнів.
Після пандемії кількість учнів із хронічними пропусками різко зросла
За даними дослідження, у 2018/2019 навчальному році хронічно відсутніми вважалися 13,7% учнів англійських середніх шкіл. Уже в 2021/2022 році цей показник зріс удвічі — до 27,7%.
Попри те, що школи витрачають дедалі більше часу й ресурсів на покращення відвідуваності:
- запроваджують індивідуальний супровід учнів,
- змінюють розклади,
- адаптують навчальні програми,
- розширюють систему психологічної підтримки,
у 2024/2025 навчальному році майже чверть школярів (23,4%) усе ще залишалися серед тих, хто систематично пропускає навчання.
Що дослідники вкладають у поняття «добробут»
У дослідженні використали визначення добробуту (wellbeing), яке застосовується в міжнародному дослідженні PISA. Воно охоплює не лише психічне здоров’я, а й те, як дитина почувається у повсякденному житті: чи відчуває себе у безпеці, чи є щасливою, чи має підтримку з боку дорослих та однолітків.
Працівники шкіл повідомили, що після пандемії дедалі частіше спостерігають погіршення саме добробуту учнів. Такої ж думки дотримуються й родини: понад половина (51%) опитаних батьків і опікунів назвали саме поганий добробут дітей одним із головних чинників зростання кількості пропусків.
Соцмережі, булінг і проблеми з доступом до допомоги
Батьки та опікуни пов’язують погіршення добробуту дітей із кількома чинниками. Найчастіше вони називали:
- збільшення використання мобільних телефонів і соціальних мереж — 66%;
- зростання уваги до симптомів психічного здоров’я — 41%;
- труднощі з отриманням психологічної та іншої допомоги — 37%;
- булінг — 35%.
Самі учні також розповідали дослідникам, що онлайн-булінг негативно впливає не лише на їхнє самопочуття, а й на бажання відвідувати школу.
Крім того, автори дослідження зазначають, що на відвідуваність майже ніколи не впливає одна причина. Найчастіше вона є результатом поєднання особистих обставин дитини, сімейної ситуації, особливостей школи та місцевої громади.
Чому прогули можуть перетворитися на замкнене коло
Автори дослідження звертають увагу, що деякі учні сприймають відсутність у школі як спосіб тимчасово зменшити психологічний дискомфорт.
Втім, тривалі пропуски, за їхніми висновками, лише поглиблюють проблему.
«Поліпшення відвідуваності — це не просто питання того, як привести учнів до шкільних воріт. Наше дослідження показує тісний взаємозв’язок між добробутом і відвідуваністю. Поганий добробут може ускладнювати відвідування школи, а тривала відсутність, своєю чергою, ще більше ускладнює повернення дітей до навчання. Це складне коло, яке непросто розірвати», — сказала старша менеджерка дослідницьких проєктів NFER докторка Емма Мур.
Вона також наголосила, що школи вже вкладають значні ресурси в підтримку дітей, однак багато причин прогулів лежать поза межами їхнього впливу.
«Підтримка відвідуваності потребує скоординованого підходу, який об’єднує школи, сім’ї та ширшу систему державних служб, щоб комплексно відповідати на потреби дітей», — зазначила дослідниця.
Найважливіше — довірливі стосунки
Одним із найцікавіших висновків дослідження стало те, що батьки, опікуни й самі учні значно вище оцінювали якість взаємин зі школою, ніж окремі адміністративні заходи.
Вони послідовно називали відкриту комунікацію, підтримку та доброзичливі стосунки найефективнішими чинниками, які допомагають повертати дітей до навчання.
Натомість керівниця програм Nuffield Foundation Рут Мейсі звернула увагу на ефективність штрафів.
«Показово, що сім’ї послідовно називали підтримку та якісну комунікацію тим, що найбільше допомагає зменшити кількість пропусків. Натомість штрафи вони вважали контрпродуктивними у випадках, коли відсутність пов’язана зі здоров’ям або добробутом дитини, адже вони створюють додаткову напругу у відносинах, які школи намагаються вибудувати», — зазначила вона.
За словами Мейсі, уряду варто переглянути політику застосування штрафів, оскільки, на думку учасників дослідження, вони також недостатньо ефективні для стримування пропусків, пов’язаних із сімейними подорожами.
Які рекомендації дали дослідники
Автори дослідження рекомендують уряду паралельно зі шкільними заходами забезпечити належне фінансування служб психічного здоров’я, сімейної підтримки, місцевих органів влади та інших державних сервісів, які працюють разом зі школами.
Окремою рекомендацією стало відстеження впливу можливих обмежень використання соціальних мереж для дітей до 16 років на рівень відвідуваності шкіл.
Для самих шкіл дослідники радять насамперед застосовувати підтримувальний підхід до дітей, які часто пропускають навчання: намагатися зрозуміти причини їхньої відсутності, будувати довірливі стосунки з родинами та приділяти особливу увагу боротьбі з булінгом, зокрема в онлайн-середовищі.
Які покарання передбачені за прогули у школах Англії
В Англії відповідальність за регулярне відвідування школи покладають передусім на батьків або опікунів. Якщо дитина пропускає заняття без дозволу школи або без поважної причини, місцева влада може застосувати кілька заходів: від штрафів до юридичних процедур.
Найпоширеніший захід — Penalty Notice (штраф за порушення правил відвідування). Згідно з національними правилами, школи можуть звернутися до місцевої влади щодо штрафу, якщо учень має щонайменше 10 навчальних сесій (зазвичай п’ять навчальних днів) невиправданої відсутності протягом 10 навчальних тижнів.
Штраф сплачує кожен із батьків окремо за кожну дитину: за перше порушення сума становить 80 фунтів стерлінгів, якщо її сплатити протягом 21 дня, або 160 фунтів, якщо оплату здійснити пізніше (до 28 днів). За повторне порушення протягом трьох років штраф становить 160 фунтів за дитину для кожного з батьків.
Якщо штрафи не сплачуються або проблема з відвідуванням не вирішується, справа може перейти до суду. Серед інших заходів, які можуть застосовувати місцеві органи влади, — Parenting Order (обов’язкові батьківські курси та виконання вимог суду щодо покращення відвідування), Education Supervision Order (призначення спеціального нагляду для допомоги сім’ї) та School Attendance Order, якщо влада вважає, що дитина не отримує належної освіти. У разі судового розгляду батькам може загрожувати штраф до 2500 фунтів стерлінгів.