ШІ в українській школі: МАН представила результати найбільшого національного дослідження

Штучний інтелект стрімко став частиною повсякденного життя української школи. Ще три роки тому педагоги й учні лише придивлялися до нових інструментів, а сьогодні вони активно використовують їх у навчанні та роботі. Водночас темпи поширення ШІ випереджають появу чітких правил його застосування. Саме такі висновки містить нове масштабне дослідження Малої академії наук України.

Мала академія наук України спільно з освітнім проєктом «На Урок» та ГС «Освіторія» презентували результати найбільшого в Україні дослідження використання штучного інтелекту в освіті.

Як проводили опитування

В опитуванні взяли участь понад 27 тисяч респондентів:

• 18 711 учнів,
• 8 474 педагоги

із закладів освіти всіх регіонів України. Найбільше відповідей надійшло із Сумської, Дніпропетровської та Закарпатської областей.

Дослідження продовжує системний моніторинг впливу цифрових технологій на українську освіту, який МАН започаткувала у 2023 році. Авторкою дослідження є завідувачка лабораторії ГІС та ДЗЗ МАН, докторка педагогічних наук Світлана Бабійчук.

«МАН провела перший етап довготривалого національного дослідження щодо використання штучного інтелекту в освіті у 2023 році. Тоді його результати стали підґрунтям для наукової публікації у міжнародному фаховому виданні Information Technologies and Learning Tools.

Нова хвиля дослідження дала змогу простежити, як за три роки змінилися практики використання ШІ в українській освіті, ставлення до цих технологій та запити освітньої спільноти», — зазначив президент Малої академії наук України, академік НАН України Станіслав Довгий.

Учителі дедалі активніше використовують ШІ, але стали обережнішими

За три роки штучний інтелект став звичним робочим інструментом для педагогів. Майже 60% опитаних використовують сервіси ШІ щотижня, а 16,62% — щодня.

Водночас готовність рекомендувати такі інструменти іншим суттєво знизилася. Індекс лояльності (NPS) щодо рекомендацій учням упав із –6 у 2023 році до –51,2, а щодо рекомендацій колегам — із +1 до –28,67.

Ці результати свідчать: учителі дедалі більше інтегрують штучний інтелект у власну професійну діяльність, однак значно стриманіше ставляться до його використання школярами.

Для школярів ChatGPT уже став звичним навчальним помічником

Серед учнів рівень поширення інструментів штучного інтелекту ще вищий.

• 90,1% знають про ChatGPT;
• 81,2% уже користувалися ним;
• майже половина регулярно застосовує сервіси ШІ під час навчання.

Водночас змінилися і цілі використання технологій. Якщо у 2023 році школярі найчастіше зверталися до ШІ для виконання домашніх завдань, то сьогодні головною причиною стало пояснення та пошук інформації для навчання (68,9%).

Також учні використовують ШІ для:

• допомоги з домашніми завданнями — 50,9%;
• роботи над власними проєктами — 43,4%;
• створення зображень — 37,4%;
• вивчення іноземних мов — 36,9%.

Популярність сервісів змінюється

За три роки змінився і перелік найпоширеніших інструментів.

Якщо у 2023 році другим після ChatGPT за популярністю був український сервіс «На Урок», то нині його випередили міжнародні рішення.

Про Gemini знають понад 70% учнів і 75% педагогів, а Canva AI знайома більш ніж половині освітян.

Правил досі бракує

Попри активне використання штучного інтелекту, більшість українських шкіл ще не мають чітких політик його застосування.

Майже 58% учнів не знають про жодні офіційні правила використання ШІ у своїх закладах освіти.

Серед педагогів лише 10,04% працюють у школах, де існують письмово затверджені політики щодо використання штучного інтелекту. Ще 58,19% зазначили, що орієнтуються лише на усні домовленості.

Війна залишається важливим фактором цифрової трансформації

Дослідження також демонструє, що впровадження цифрових технологій відбувається в умовах повномасштабної війни.

За словами педагогів:

• 20,84% працюють у школах, які зазнали пошкоджень через бойові дії;
• у 92,09% закладів освіти навчаються внутрішньо переміщені учні;
• 67,87% зазначили, що у їхніх школах є діти, які були вимушені евакуюватися за кордон.

Серед учнів 15,01% повідомили, що після 24 лютого 2022 року змінили школу, а 14,65% навчаються у закладах, які постраждали внаслідок війни.

Найбільші виклики — не методики, а час і ресурси

Попри зростання цифрової компетентності, педагоги продовжують стикатися з практичними труднощами впровадження ШІ.

Найчастіше вони називали:

• нестачу часу для опанування нових інструментів — 43,1%;
• питання академічної доброчесності — 30,7%;
• недостатню технічну забезпеченість закладів освіти — 27,1%.

Лише 13,4% вважають головною проблемою недостатню методичну підтримку.

Наступний виклик — сформувати культуру відповідального використання ШІ

Дослідники наголошують: за три роки українська освіта пройшла шлях від знайомства зі штучним інтелектом до його повсякденного використання. Тепер головним завданням є формування спільної культури їх відповідального застосування.

Йдеться про розвиток академічної доброчесності, критичного мислення, педагогічної автономії, створення зрозумілих шкільних політик та системне професійне навчання вчителів.

Наступний, третій етап довготривалого дослідження Мала академія наук України планує провести у 2029–2030 роках. Він дасть змогу відстежити нові тенденції, виклики та практики використання штучного інтелекту в українській освіті.

Читайте також: Хто для вас ШІ: яку роль виконує штучний інтелект у житті українських вчителів.