Група народних депутатів пропонує змінити формат національного мультипредметного тесту: залишити два обов’язкові предмети та один на вибір вступника.

Альтернативний до урядового законопроєкт № 15254-1 від 2 червня 2026 року пропонує змінити формат національного мультипредметного тесту на період воєнного стану.

Про реєстрацію документа повідомила народна депутатка Юлія Гришина. За її словами, законодавчу ініціативу підтримали 50 парламентарів із різних фракцій.

Які зміни пропонують депутати

Автори законопроєкту пропонують із 2027 року запровадити для вступу до закладів вищої освіти два обов’язкові предмети — українську мову та історію України — та один предмет на вибір вступника.

Математика, яка нині входить до переліку обов’язкових дисциплін НМТ, залишатиметься необхідною для вступу на відповідні спеціальності, але не буде обов’язковою для всіх абітурієнтів.

Чому, на думку авторів, потрібні зміни

Депутати пояснюють свою позицію кількома аргументами. Зокрема, вони наголошують на необхідності зберегти молодь в українській системі освіти в умовах значного відтоку молодих людей за кордон.

Також автори ініціативи звертають увагу на освітні втрати, яких зазнали школярі через повномасштабну війну, тривале дистанційне навчання та психологічний стрес. На їхню думку, наслідки цих викликів не повинні ставати додатковим бар’єром для вступу до українських закладів вищої освіти.

Питання безпеки під час тестування

Окремо парламентарі вказують на складність, на їхню думку, нинішнього формату НМТ, який передбачає складання чотирьох предметів протягом одного тестування.

На думку ініціаторів законопроєкту, 4-годинне тестування поспіль створює додаткове психологічне навантаження. Це може становити безпекові ризики через можливі повітряні тривоги й необхідність перебування в укриттях.

Що пропонують для підтримки технічних спеціальностей

Водночас депутати наголошують, що розвиток технічних та інженерних спеціальностей потребує не обов’язкового іспиту з математики для всіх вступників, а комплексних стимулів.

Серед можливих інструментів вони називають

  • підвищені стипендії для студентів технічних напрямів,
  • збільшення державного замовлення,
  • розширення грантової підтримки,
  • програми стажування та
  • кращу комунікацію щодо перспектив працевлаштування за такими спеціальностями.

Позиція директорки УЦОЯО

Водночас раніше директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко висловлювалася за збереження математики серед обов’язкових предметів НМТ.

В інтерв’ю «УП. Життя» вона зазначала, що математика разом з українською мовою є одним із найкращих показників готовності вступника до навчання у закладі вищої освіти незалежно від обраної спеціальності.

За словами Вакуленко, математика — це не лише про формули чи розв’язання задач, а насамперед про здатність мислити, аналізувати інформацію та працювати з даними. Вона наголошувала, що сучасний фахівець має вміти працювати з таблицями, графіками й діаграмами, а також розрізняти достовірну інформацію та маніпуляції.

Очільниця УЦОЯО також звертала увагу, що для вступників на гуманітарні, мистецькі та філологічні спеціальності результат з математики вже має меншу вагу завдяки галузевим коефіцієнтам. Водночас для спеціальностей, де математична підготовка є важливою, цей показник має більший вплив на конкурсний бал.

Крім того, Вакуленко наголошувала, що завдання НМТ з математики розраховані таким чином, щоб вступники, які опанували шкільну програму щонайменше на базовому рівні, могли подолати поріг «склав/не склав».

Текст законопроєкту ще не оприлюднили

Наразі текст законопроєкту на сайті Верховної Ради ще не оприлюднений, тому деталі запропонованих змін поки що залишаються невідомими.

Скріншот з сайту Верховної Ради

Зараз майбутні вступники складають національний мультипредметний тест із чотирьох предметів: трьох обов’язкових — української мови, математики та історії України — і одного предмета на вибір.

Джерела: Facebook Юлії Гришиної, сайт Верховної Ради, «УП. Життя».

Читайте також: Кілька днів до НМТ: 4 мнемонічні техніки, щоб згадати все.

Поділитися цією статтею
Автор: Кричковська Галина