На Книжковому Арсеналі презентували перші результати національного дослідження читацьких звичок українців. Головний висновок дослідників — найбільшою перешкодою для читання виявився не брак часу і не висока вартість книжок, а відсутність сформованої читацької звички.
Про це під час дискусії «Як залучати до читання більше українців? Розмова про результати національного дослідження читання» розповіла директорка дослідницької компанії Gradus Владлена Балдинюк. Подія відбулася в межах професійної програми Книжкового Арсеналу.
Національне дослідження читацьких звичок реалізують Міністерство культури України спільно з благодійним фондом «Повір у себе» та дослідницькою компанією Gradus. Його мета — з’ясувати, що мотивує українців читати та які бар’єри заважають формуванню регулярної читацької практики.
Головний бар’єр — відсутність звички
За словами Владлени Балдинюк, дослідники виявили три основні чинники, які заважають українцям читати.
«Людина просто не звикла використовувати для читання свій вільний час — у транспорті, на вихідних чи під час відпочинку», — зазначила вона.
Саме цей бар’єр, за словами дослідниці, найскладніше подолати, адже йдеться не про зовнішні обставини, а про поведінкові моделі.
Другим бар’єром стали цифрові платформи. Водночас їхня роль виявилася неоднозначною. З одного боку, соціальні мережі конкурують із книжками за увагу та час користувачів. З іншого — саме через книжкові спільноти у соцмережах та рекомендації у них часто відкриваються нові книжки й українці повертаються до читання.
Третім чинником стала ціна книжок. В умовах війни та інфляції вона справді впливає на рішення про купівлю. Водночас дослідження показало, що для людей зі сформованою читацькою звичкою фінансовий фактор не завжди стає визначальним: вони знаходять альтернативи через бібліотеки, обмін книжками або сертифікати.
Молодь найбільше ризикує втратити зв’язок із читанням
Окрему увагу дослідники звернули на молодшу аудиторію.
За словами Владлени Балдинюк, саме молоді люди мають найбільший ризик втрати інтересу до читання через конкуренцію за увагу з боку цифрового контенту. Водночас ця аудиторія залишається однією з найвідкритіших до нових книжкових практик і рекомендацій.
«Це водночас аудиторія найбільшого ризику і найбільшого потенціалу», — додала дослідниця.
Що повертає людей до книжок
Під час дослідження команда також вивчала, що допомагає людям почати читати або повернутися до читання після тривалої перерви.
Найважливішим чинником виявилося оточення.
Рекомендації друзів, колег і знайомих працюють значно ефективніше за нав’язування конкретних книжок. Люди охочіше читають тоді, коли бачать позитивний приклад навколо себе і можуть обговорювати прочитане з іншими.
Ще одним важливим фактором стало подолання стресу. Для частини українців читання стало способом заспокоїтися, переключитися та впоратися з тривогою. Водночас інші респонденти зазначали, що в стресових ситуаціях їм складно зосередитися навіть на улюблених книжках.
Також серед тригерів повернення до читання знову фігурували соціальні мережі. Попри конкуренцію за увагу, вони дедалі частіше працюють як інструмент популяризації книжок і читання.
Дослідження для всієї книжкової екосистеми
Національне дослідження стартувало навесні 2026 року. Його перший етап передбачав глибинні інтерв’ю з представниками книжкової сфери та людьми, які нещодавно повернулися до читання. Наступним кроком стане масштабне кількісне опитування читачів по всій Україні.
Раніше віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна наголошувала, що культура читання безпосередньо впливає на якість суспільного мислення, а результати дослідження мають допомогти державі виробити ефективні механізми популяризації читання.
Перші результати дослідження були представлені під час Книжкового Арсеналу в Києві.
Джерело: перші результати національного дослідження читацьких звичок українців, озвучені на Книжковому Арсеналі.
Читайте також: Дослідження: 45% українців прочитали у 2025 році понад три книжки.
