Школі потрібне укриття, нове обладнання або генератор — але рішення про фінансування немає. І, найімовірніше, найближчим часом не буде. У цей момент директори і вчителі залишаються сам на сам із запитом, який не можна відкласти. Бюджети обмежені, а потреби тільки зростають: від STEM-лабораторій до психологічної підтримки й оновлення навчальних просторів. Але це не завжди означає, що потрібно чекати. Частину таких потреб уже сьогодні можна закривати через гранти, партнерства, бізнес і міжнародні програми.
7 травня відбудеться безоплатний вебінар від Мрії «Позабюджетне фінансування школи: де брати гроші та як звітувати без помилок». Долучитися можуть усі охочі директори шкіл. На вебінарі ви навчитеся формулювати свої ідеї, отримаєте шаблон заявки на гранти, дізнаєтеся, де шукати можливості та що насправді впливає на рішення про фінансування.
Реєструйтеся за цим посиланням.
Не виняток, а підхід: як будують сильні школи в Україні
Юлія Степанюк, директорка та експертка з упровадження Мрії, яка буде однією зі спікерок вебінару, залучила за допомогою фандрейзингу понад 40 млн грн для розвитку.
В її ліцеї на Волині з’явилися речі, які часто здаються недосяжними навіть для великих міських шкіл: сучасний STEM-кабінет, оновлені навчальні простори, цифрові інструменти в щоденному навчанні, нові освітні можливості для учнів. Це не разові проєкти, а системна трансформація школи.
Завдяки співпраці з програмою EGAP її ліцей ще 5 років тому перейшов на цифрові інструменти, у навчальній програмі з’явилася робототехніка, а школярі отримали доступ до сучасного технічного обладнання. Важливо, що розроблена в цьому партнерстві методика виявилася настільки ефективною, що її масштабували ще на 600 шкіл по всій Україні. Тобто це не історія «виняткової» школи — це підхід, який можна відтворити.
Схожу логіку розвитку використовують і школи мережі ЮНЕСКО. Вони будують міжнародні партнерства, відкривають учням доступ до глобальних ініціатив і міжнародних програм. Це не лише про престиж, а й про реальні можливості — досвід, контакти і нові горизонти для дітей.
Показовий приклад — Катерина Рябченко, заступниця директора ліцею №176 імені Мігеля де Сервантеса Сааведри в Києві. За останні роки вона посприяла тому, щоб у ліцеї провели понад 100 подій — від міжнародних ініціатив до власних освітніх проєктів на кшталт онлайн-фестивалю «Живі картини найвідоміших музеїв світу» — і створили власну галерею ЮНЕСКО. Це результат системної роботи з партнерствами, а не окремих активностей.
Саме тому цей досвід важливий: він показує, як школа може не просто шукати ресурси, а будувати можливості — послідовно і з довгостроковим ефектом. Практичними підходами до цього спікерки поділяться на вебінарі.
Як запустити фандрейзинг у школі
Фандрейзинг починається зі зміни запитання: не «де взяти», а «що ми можемо створити і кого до цього залучити». Це означає, що школа спочатку формулює ідею: що саме вона хоче змінити, для кого це важливо і який результат дасть. І вже під це шукає ресурси.
Шукаючи можливості, корисно і нормально починати з нематеріальних. Наприклад, бізнеси часто готові передати техніку, меблі чи обладнання для класів закладам освіти, які мають у цьому потребу і шукають відповідних партнерів.
IT-фахівці, психологи і тренери можуть проводити заняття і навчання у вашій школі. Так учні не лише набудуть практичних навичок, а й подивляться на професію очима експертів, зможуть поставити практичні запитання й отримати чесні відповіді.
Волонтери теж можуть розвантажити педколектив і дати свіжу перспективу школярам. Серед них можуть бути студенти, батьки чи громадські організації. Також для будь-якого закладу освіти важливо укладати партнерства. Довгострокова співпраця із соціально відповідальними бізнесами, місцевими ініціативами чи просто гарними фахівцями відкриє нові можливості.
Фандрейзинг можна зрозуміло структурувати і користуватися універсальною «формулою». На вебінарі досвідчені практикині розкладуть його на конкретні етапи.
❍
Перший — ідея. Насамперед потрібно чітко сформулювати відповіді на 4 запитання. Яка проблема стоїть перед закладом освіти? Яке конкретне рішення ви пропонуєте? Кому це потрібно? Який результат ви хочете отримати? Після цього значно легше планувати подальші кроки й орієнтуватися серед наявних можливостей. Саме така конкретика уможливлює перехід до наступного етапу.
✱
Другий — ресурси. Із розумінням проблеми, проєктом рішення і візією результату можна починати думати, скільки і яких ресурсів потрібно, щоб реалізувати план. Не варто обмежувати себе чимось одним — важливі і гроші, і потенційні партнерства, і співпраця з волонтерами та бізнесами, які можуть надати потрібні матеріали.
❉
Третій — команда. Перед початком роботи потрібно чітко визначити, хто відповідатиме за реалізацію. Коли маєте відповідь, яку частину плану беруть на себе вчителі, де підключається адміністрація і що роблять партнери, можна починати шукати можливості.
✺
Четвертий — пошук донорів і подання проєктних заявок. Часто після роботи над усіма попередніми етапами залишається купа питань. Де шукати проєкти і людей, які готові долучитися? Як правильно про них розповідати педколективу і як зацікавити потенційних партнерів у співпраці? Якщо вам складно відповісти, наш вебінар точно допоможе.
Долучайтеся 7 травня о 16:00, щоб почути досвід колег.
