Забудьте про покарання у школі — це щось із позаминулого століття! Сучасні педагоги відходять від «культури покарання», адже такі методи, як ізоляція чи відсторонення від уроків, неефективні. То чи існують альтернативи покаранням? Що таке «церемонія закриття покарання» та як працює практика «Коло відновного правосуддя»? Як трансформувати помилки учнів та чому дітям із поганою поведінкою потрібен «план охолодження»? У матеріалі зібрали 7 секретних способів не карати учнів, а спонукати нести відповідальність.
Передусім варто розібратись, які саме види поганої чи неналежної поведінки учнів вимагають адміністративного втручання та нагляду. До прикладу, коли учні влаштовують бійку або порушують закон — це критична ситуація, яку відразу треба брати під контроль, іноді навіть із залученням поліції.
Багато шкіл мають власний перелік правил, за порушення яких учні мають нести відповідальність: списування, знищення шкільного майна, образлива лексика. І в таких випадках справою займатиметься одразу шкільна адміністрація.
А що робити з порушеннями поведінки, які найчастіше трапляються у школі: систематичні запізнення, бешкетування, побутові суперечки дітей? Тут точно варто не карати, а спонукати школярів рефлексувати щодо своєї поведінки та нести відповідальність за неї.
7 неочевидних альтернатив покаранню в школі
❋
Долучіть учня до суспільних робіт
Негативним побічним ефектом покарання є помітний вплив на самооцінку: діти можуть почати сприймати себе як поганих людей або схильних до поганої поведінки. Щоб протидіяти цій тенденції, варто зобов’язати учня з провиною брати участь у суспільних роботах:
- виступати наставником для молодших учнів;
- читати вголос однолітку з порушеннями розвитку.
Мета — підкріпити самооцінку учнів, які інакше могли б засумніватися у власному характері. Часто, після завершення терміну покарання, учні просили дозволити їм продовжувати громадські роботи під час обідньої перерви, і це прохання задовольнялося з усмішкою!
❋
«Церемонія закриття покарання»: що це та для чого?
У британських школах практикують «церемонію закриття покарання». Після того як дисциплінарні заходи щодо учня добігали кінця, він, а також учитель (тьютор), директор і навіть батьки збираються у шкільній залі для нарад. Замість нудних настанов і «Ніколи більше так не чини, бо тебе виженуть зі школи!» дорослі відзначають позитивні риси дитини й висловлюють їй свої надії і любов. Дитина теж має змогу порефлексувати й розповісти, які уроки вона винесла із цього випадку (за бажанням). Символічно церемонію починають із запалення електронної свічки і завершують її гасінням — така от метафора закритого гештальту, що символізує рух уперед. Головна мета церемонії — показати дітям, що шкільна спільнота залишить минуле там, де йому і належить бути — у минулому.
❋
Зрівняти рахунок і застосувати «План охолодження»
Щоб уникнути ескалації конфліктів у майбутньому, учневі пропонують спершу «зрівняти рахунок» — виправити заподіяну шкоду, якщо це можливо тут і зараз: прибрати безлад, перепросити, поремонтувати ту чи ту річ, якщо вона підлягає ремонту і є необхідні інструменти.
До цього додаємо «План охолодження». Після інциденту і «зрівняння рахунку» учневі пропонують зробити щось із цього на вибір:
- полити вазони;
- трохи прогулятися на свіжому повітрі;
- послухати спокійну музику в навушниках;
- побути в сенсорному куточку.
❋
Замість криків і присоромлення — відновлювальна розмова
Так, це може бути складно — миттєво опанувати емоції, якщо учень вчинив негарно або попсував шкільне майно. Недивно, що дорослі можуть «зриватись» у такі моменти на того, хто завинив: «Як ти міг таке зробити?!», «У тебе в голові все в порядку?», «Викликаю батьків негайно!!!»
Замість криків і присоромлення скористайтеся простою технікою «відновлювальна розмова». Знайдіть тихе й затишне місце без свідків. Запитайте спокійно і без докору: «Що сталось? Чому так сталось? Розкажи детальніше, я не буду засуджувати». І уважно слухайте дитину. Активне слухання може допомогти краще зрозуміти учня, який має проблеми з поведінкою. А ще має додаткову перевагу: допомагає дитині заспокоїтися. Це може спонукати до більшої саморефлексії та відкритості у вирішенні проблеми.
❋
«Коло відновного правосуддя»
Традиційне покарання псує відносини учня з учителями. Натомість можна спробувати практику відновлення стосунків, які не «розділяють» тих, між ким трапився конфлікт, а, навпаки, дають змогу налагодити й поновити зв’язок.
Як працює практика «Коло відновного правосуддя»?
У колі відновного правосуддя учні сидять разом з учителем і однокласниками, яких стосується подія. Іноді в коло «допускають» представників адміністрації школи чи батьків. Розмова відбувається за структурованим форматом, де кожен може безпечно висловити свою точку зору. Учень, який заподіяв шкоду…
… пояснює, що сталося;
… слухає, як його дії вплинули на інших;
… разом із групою розробляє план виправлення ситуації.
Цей підхід допомагає дітям розвивати важливі соціально-емоційні навички: зокрема емпатію, відповідальність та вміння вирішувати проблеми. Замість того, щоб просто мовчки відбувати покарання, учні активно беруть участь у відновленні стосунків та усвідомленні наслідків своїх рішень.
Як впровадити практику «відновних кіл» у вашому класі?
Почніть з малого. Використовуйте «відновні кола правосуддя» для вирішення дрібних конфліктів між учнями. Створіть спокійний, нейтральний простір, де всі сидять на одному рівні. Використовуйте речення на кшталт «Я відчував…» або «Мені було потрібно…», щоб скерувати спілкування у бік чесності. Пам’ятайте, що мета полягає не в тому, щоб когось присоромити, а в тому, щоб допомогти всім зрозуміти різні точки зору та разом знайти рішення.
❋
Трансформуємо помилки учня у значущий внесок
Негативну ситуацію можна перетворити на позитивний внесок у шкільне життя! Беручи участь у таких проєктах «трансформації помилок», діти розвивають відчуття мети та приналежності до шкільного співтовариства і паралельно набувають цінних життєвих навичок.
Важливо, щоб кожен «проєкт трансформації» узгоджувався як з інтересами конкретного учня, так і з потребами школи.
Приклади проєктів трансформації
Учню важко дається організація? Часто спізнюється на уроки?
Протягом тижня такий учень отримує завдання допомагати бібліотекарю сортувати та розставляти книги на полицях.
Учень раз у раз показує погану поведінку на майданчику для ігор?
Протягом тижня такий учень отримує місію: допомагати молодшим учням під час перерви. Це навчатиме терпіння і прокачає лідерські навички. Ось у такий спосіб п’ятикласник, який допомагає вчителям першачків, відкриває для себе радість наставництва, а учень, який допомагає прибиральникам, починає цінувати роботу, яка забезпечує безперебійне функціонування школи.
Важливо! Презентуйте ці проєкти своїм учням як значущі місії, а не як вид покарання: «Ви зробите позитивний внесок у шкільну спільноту». Ця ледь помітна зміна формулювань допомагає учням сприймати цей досвід як такий, що надає сили, а не як щось ганебне.
❋
Організуйте регулярні «Учнівські семінари з розвитку навичок»
Працюючи над психоедукацією дітей і розвиваючи їхню емпатію й навички соціальної взаємодії, часто можна усунути чи значно пом’якшити першопричини поведінкових проблем. Адже багато проблем з поведінкою зумовлені саме браком розвитку соціально-емоційних навичок, а не навмисною непокорою.
Семінари з розвитку навичок спрямовані на усунення цих глибинних причин і навчають дітей конкретних стратегій управління емоціями, вирішення конфліктів та ухвалення найкращих рішень.
То на яких навичках варто зосередитись?
Окресліть навички, які, на вашу думку, найбільше потрібно прокачати саме вашим учням.
- Заняття з управління гнівом допомагають дітям визначити тригери та відпрацювати стратегії заспокоєння.
- Семінари із соціальних навичок навчають правильних способів долучатися до ігор, вирішувати суперечки та просити про допомогу.
- Заняття з виконавчих функцій допомагають учням організовувати матеріали, навчатися тайм-менеджменту й виконувати багатоетапні завдання в шкільних проєктах.
Зробіть ці семінари інтерактивними та цікавими. Використовуйте рольові ігри та сценарії з реального життя. Коли учні відпрацьовують нові навички в дружньому середовищі, вони з більшою ймовірністю зможуть застосувати вміння у складних ситуаціях.
Авжеж, окремі семінари рідко призводять до тривалих змін. Створіть системи постійної підтримки, де учні зможуть продовжувати відпрацьовувати нові навички. Це може включати регулярні зустрічі із психологом, системи наставництва або заняття в малих групах, що закріплюють раніше вивчене. Варто подумати про створення наочних нагадувань про стратегії, пройдені й вивчені дітьми на семінарах. Це можуть бути плакати, на яких зображені техніки заспокоєння, або покрокові інструкції з вирішення конфліктів. Так учні швидше згадають вивчене, коли емоції зашкалюватимуть.
