Люксембург — зовсім невелика за площею (2 586 км²) країна, де живе близько півмільйона людей. Однак має дуже чітку та структуровану освітню систему. А починається все ще з дошкільних закладів. Як там все влаштовано ми розпитали в українки Катерини Фоменко, що переїхала туди близько півроку тому. Пані Катерина — педагог за освітою, у Києві працювала вчителькою математики. Виховує двох дітей-дошкільнят — сина та доньку.
Структура та вікові обмеження
Загальної структури дотримуються і державні, і приватні навчальні заклади.
Для дітей від народження і до 4 років існує Crèche — це, власне, і є дитячий садочок у нашому розумінні. Його відвідування — за бажанням батьків.
Трирічні діти, знову-таки за бажанням, можуть відвідувати Précoce, який не має аналогів в Україні. Це щось середнє між школою та садком.
Із 4 до 5 років триває обов’язкова для всіх програма Préscolaire — це підготовка до школи.
До першого класу дитина може йти лише тоді, коли має повні 6 років. При цьому всі державні дошкільні заклади працюють лише люксембурзькою мовою.
Пріоритет батьків, які працюють
«Щоб влаштувати дитину до державного Crèche, потрібно пройти чергу. Їх тут дві. Перша — пріоритетна. До неї потрапляють сім’ї, де обоє батьків працюють. Зазвичай, у цьому випадку місце для дитини в садку знаходять відразу.
Друга черга — для тих родин, де працює лише один з батьків. Отримати місце в садку в цьому випадку набагато важче», — пояснює пані Фоменко.
Державних садочків тут дуже мало, фактично — один на житловий район. Тому в чергу жінки записуються ще під час вагітності.
Є також варіант з приватними дитсадками, які в Люксембурзі за якістю не поступаються державним. Однак і там місць часто бракує.
Ще одна істотна відмінність між державними та приватними закладами — ціна, що може бути значно вищою.
Загалом на вартість дитсадків — і державних, і приватних — впливає розмір доходу сім’ї. Стандартна сума оплати для державних закладів — 6 євро за годину. Але оскільки далеко не кожен сімейний бюджет може витримати таке навантаження, діє система державного регулювання цін.
Тобто батьки платять стільки, скільки можуть, а решту за них сплачує держава.
Мінімальна сума оплати — 0,5 євро за годину. Але таку ціну держава встановлює лише для тих, хто, за місцевими мірками, знаходиться на межі бідності. Коли ж обоє батьків отримують хоча б мінімальну зарплату, що становить тут трохи більше 2000 євро, ціна на садок вже буде вищою — 1,5 євро/год.
Система державних доплат працює і в приватних закладах, але там з бюджету доплачують лише до 6 євро. Якщо вартість вища, решту сплачують батьки, що може сягати 7,5 євро/год.
До речі, приватні заклади можуть працювати французькою, німецькою чи англійською мовою.
Катерина зараз у пошуках роботи викладачем. Каже, із цим тут доволі складно. Адже щоб влаштуватися вчителем у державну школу, здебільшого потрібно знати відразу три національні мови — люксембурзьку, французьку та німецьку на достатньо високому рівні. Хоча є шанс отримати місце в міжнародній школі, де достатньо володіння англійською.
Crèche: коли декретна відпустка надто коротка
Черги до дитсадків можна пояснити короткою декретною відпусткою, яку мають жінки в Люксембурзі. Лише нещодавно її тривалість збільшили з 8 до 12 тижнів. Тому звична справа, коли в Crèche приносять діток, яким ледь виповнилося півроку.
Тут усе, як в українських садках: діти проводять увесь день, сплять, їдять та граються. Садки гарантують для малюків біохарчування. Єдине — не скрізь готують саме на власних кухнях, а часто замовляють їжу через спеціальні компанії.
Із Crèche Катерина знайома лише теоретично, адже її діти після переїзду до Люксембургу потрапили відразу на вищі рівні дошкільної освіти.
Précoce: іменні речі та 200 наклейок
Донька Катерини — Марія — у повні 3 роки пішла до Précoce. Заклад функціонує при школі. У групі зараз 13 дітей. Максимально дозволена кількість — 18.
Графік відвідування такий: з понеділка по п’ятницю з 08:00 до 11:40. По понеділках, середах та п’ятницях садок працює ще дві години після обіду — з 14:00 до 16:00.
На обід батьки повинні забирати дітей із садка. Тому, якщо працюють, наймають няню або віддають дітей у групу подовженого дня.
У Précoce зберігають речі дітей. Загубити чи переплутати навряд чи вийде, бо абсолютно все — підписане. Для цього батьки зазвичай замовляють набір наклейок, який коштує 30 євро. У наборі — близько 200 наклейок.
«На кожній наклейці написано ім’я та прізвище доньки. У наборі є наклейки для одягу, взуття, ручок, олівців і всього, що мають діти. Наклейки якісні, можна не хвилюватися за прання чи миття», — пояснює Катерина.
Список речей, які мають бути в дитини, за кілька днів до старту навчального року батькам надсилають у листі звичайною поштою.
Для Précoce це: змінне взуття, фартух з довгими рукавами або стара сорочка для творчості, запасний комплект одягу, стакан для води, костюм на випадок дощу (штани і куртка, які одягають поверх одягу, і гумові чоботи), спортивна форма та кросівки з білою підошвою, дві коробки серветок-носовичків, а також рюкзак, з яким дитина щодня ходить до садка.
У ньому має бути тканинна серветка. Її стелять, коли дитина їсть перекус. Ланч, до речі, також треба брати з дому: бутерброд, йогурт, фрукти, воду.
Préscolaire: оцінки в конвертах
Останній етап дошкільної освіти вже обов’язковий для всіх дітей — Préscolaire. У такому закладі вчиться син Катерини — Олексій. Туди він потрапив у 5 років. У класі — 18 дітей, а графік відвідування такий самий, як і в Précoce: з 08:00 до 11:40, а тричі на тиждень — ще дві післяобідні години.
Решту часу працює щось на зразок групи продовженого дня — Foyer. Це платно — за такими самим тарифами, що й садок. Однак загалом виходить дешевше, бо обов’язкові навчальні години — безкоштовні.
У Préscolaire вже оцінюють успіхи дітей, з якими працює одна вчителька.
Після того, як вона з’ясувала, що Олексій розуміє англійську, за потреби звертається до нього цією мовою. Хоча загалом спілкування відбувається люксембурзькою.
Звичні нам оцінки діти тут не отримують, однак є система умовних позначень та заохочень. Наприклад, коли дитина добре поводилася впродовж дня, вчителька ставить у щоденник овечку, якщо погано — свинку.
«Якщо назбираєш 10 овець, можна отримати приз зі скрині скарбів, що є у вчителя. Єдина умова: коли отримуєш позначку свинки, усі успішні вівці, які були до цього, «згорають», — пояснює Катерина. — Це може бути невеличка іграшка чи, наприклад, підстругачка для олівців. Діти дуже пишаються, коли отримують нарешті бонус».
Щоденник, запакований у конверт, кладуть у рюкзак дитини. Відкривати його мають право лише батьки.
Обов’язковий список речей для старших дітей у Préscolaire трохи відрізняється від того, що необхідний для молодших у Précoce. Вже не потрібен змінний одяг, однак треба мати рушник та плавки для басейну, куди возять дошкільнят.
Навчальний рік та академічна частина
Навчальний рік у Люксембурзі починається 15 вересня і триває до 15 липня. Шість тижнів навчання чергуються з канікулами. Календар спланований наперед на кілька навчальних років. Його надають батькам, ознайомитися можна також на сайті. У календарі відмічені канікули та державні вихідні.
Навчання у звичному нам сенсі в Préscolaire не відбувається. Наприклад, діти не пишуть букви, не читають. Їх хіба що вчать писати власне ім’я та рахувати, тобто вивчають цифри люксембурзькою мовою.
Решту часу діти працюють за проектною системою.
«Наприклад, під час теми «Яблука» діти робили все, що з цим пов’язано: малювали яблука, готували яблучні чіпси, пюре. Робили поробки, вчили слова з цієї теми та їздили на екскурсію на яблучну ферму. Дуже повно розкривають тему», — розповідає Катерина.
Комунікація з вчителями та батьківські збори
Дошкільні заклади комунікують з батьками через листи в конвертах, які кладуть до дитячих рюкзачків. Наприклад, на початку зими Катерина отримала таку записку:
«Розпочався грудень, тому якщо ваша дитина не прийде через погодні умови, будь ласка, з 8-ї до 9-ї ранку повідомте за номером телефону, що вказаний нижче».
Батьківські збори теж відрізняються від українських. Це індивідуальні зустрічі з учителем у конкретно призначений час, який можна обрати з кількох варіантів.
Спеціально до такої зустрічі вчитель готує індивідуальну характеристику дошкільняти за певними пунктами: поведінка, мова, математика, спорт, комунікація з іншими дітьми тощо. Згодом характеристику вклеюють до особової справи, з якою дитина піде до школи.
Небажані пропуски та підготовка до школи
У Préscolaire без пояснення причини дитина може пропустити лише два дні.
«Більше двох днів — потрібна довідка.
До того ж більш тривалі пропуски без причини записують в особову справу, яка зберігається аж до закінчення вишу.
Це може мати значення навіть під час вступу до університету. За однакової кількості балів та решти показників перевагу нададуть тому абітурієнту, який не має пропусків без вагомих причин», — пояснює пані Катерина.
Українська мама вже трохи дізналася про те, що чекає її сина в першому класі.
«Діти починають вчитися німецькою мовою, згодом до неї підключають французьку. Я цікавилася програмою з математики: учні рахують у межах 20, додають та віднімають. Нудно при цьому не буде, бо дитина щотижня отримує стандартний аркуш паперу зі списком слів німецькою, які треба вивчити».
