Іран активно створює новітні розробки в галузях штучного інтелекту, робототехніки та нанотехнологіях. Значного прогресу в науці й технологіях країна досягла завдяки освіті і цілеспрямованому зрощуванню потужних наукових кадрів. Водночас, в Ірані повністю відсутня академічна свобода, а значну частину викладачів і вчених переслідують через активізм, переконання чи дослідницькі інтереси. Попри це іранські учні займають перші місця на світових олімпіадах зі STEM, математики та фізики. Як їм це вдається та кому ці учні завдячують успіхом? Що мотивує молодь Ірану до успіхів у STEM і що ховається за лаштунками іранської освіти? Зібрали вражаючі факти про освіту Ірану.
Олена Юрченко
Журналістка із 17-річним стажем, співавторка книги «Як не збожеволіти від батьківства». Маю глибоку експертизу в темах освіти, культури, шоубізнесу і займаюсь smm-менторством
Через 10 хвилин після того, як я закінчу писати цей текст, уламки іранського дрона Shahed, викупленого сусідньою країною-вбивцею, впадуть на мій будинок посеред білого дня. Тож згадки про Ісламську Республіку Іран (а це друга за розмірами країна Близького Сходу з населенням понад 80 млн) у нашій країні пов’язані передусім з нашестям дронів, із продажу яких наживається влада авторитарної держави. Водночас, Україна в лютому 2026 року висловила підтримку іранцям в їхній боротьбі проти режиму, який вчиняв репресії і масово вбивав протестувальників — під час останньої хвилі протестів кількість жертв могла сягнути 30 тис. осію.
І якщо ви запитаєте, як Іран попри санкції та обмеження світу залишається технологічно конкурентним, та ще й вважається сильним світовим гравцем у нанотехнологіях і посідає 72-ге місце із 166 країн у загальному рівні технологій за UNCTAD — відповідь буде однозначною: ця авторитарна країна робить велику ставку на освіту та науку. В іранських школах полюють за талантами ще змалечку. Тут створили справжній культ олімпіад у сфері STEM, математики і фізики — їхні переможці отримують народне визнання і карт-бланш для вступу в омріяні університети. А для пошуку «золотих мізків» навіть працює Національна організація розвитку виняткових талантів (NODET).
Системні успіхи учнів Ірану в олімпіадах вражають світ
Окрім військових перипетій навколо Ірану, у центрі уваги — вражаючі й системні успіхи іранських учнів на міжнародних змаганнях зі STEM, математики, фізики, хімії.
⮕ На початку 2026 року Іран збільшив присутність своїх учасників на наукових олімпіадах на 40 % (з 87 тис. до 121 тис.), досягши рекордного рівня за останнє десятиліття.
⮕ У 2026 році Іран здобув 8-ме місце у світі за сукупними результатами STEM-олімпіад. Країна стабільно присутня в глобальному топі не в одній дисципліні, а одночасно у 4–5 STEM-напрямках.
⮕ У 2025 році іранські учні посіли 12-те місце на Міжнародній математичній олімпіаді (International Mathematical Olympiad, IMO), залишивши далеко позаду учнів з Великої Британії, Канади, Австралії. Цікавий факт: хоча Україна минулого року посіла 24-те місце на IMO, наші учасники змогли привезти зі змагання одну золоту, дві срібні й три бронзові медалі.
⮕ На 55-й Міжнародній олімпіаді з фізики (IPhO 2025) у Франції команда Ірану здобула п’ять медалей, що допомогло країні посісти 11-те місце серед 94 країн-учасників. Ці досягнення ставлять Іран на 13-те місце серед країн світу, і він випереджає Японію і такі європейські країни, як Німеччину, Францію, Велику Британію, Італію.
⮕ На 36-й Міжнародній олімпіаді з біології (IBO 2025), що проходила на Філіппінах, іранські студенти здобули чотири медалі, включаючи три золоті та одну срібну. Завдяки цьому досягненню Іран посів друге місце в загальному заліку серед 81 країни-учасника.
⮕ Іранські студенти-винахідники досягли приголомшливого успіху на Міжнародному ярмарку науки та винаходів (ISIF) 2025, отримавши три золоті медалі та спеціальну нагороду. Позаду залишились навіть студенти США і Китаю.
Геніальні іранські учні: кому ці діти завдячують блискучим успіхом?
1. Талановиту молодь в Ірані «вербують» мало не з пелюшок. Пошуком, підбором і подальшим розвитком талантів для міжнародних змагань займається Національна організація розвитку виняткових талантів (NODET) та Клуб молодих вчених. Як пишуть іранські ЗМІ, саме ці установи «відіграють ключову роль у виявленні та розвитку талантів з раннього віку, забезпечуючи процвітання іранських традицій досконалості».
2. Гадаємо, вас теж цікавить, що ще приховують «іранські традиції досконалості». Країна створює систему, де талант — важливий ресурс держави. І в перспективі — запорука економічного виживання цілої нації, реалізована через освіту. Держава, яка десятиліттями перебуває під жорсткими санкціями США, ЄС та ООН, мислить довгостроково. Фізики потрібні для реалізації ядерної програми Ірану, кмітливі математики й інженери — для розвитку ракетних технологій, енергетичних систем, створення нових моделей безпілотників, посилення кібербезпеки країни. Сильна STEM-освіта — запорука того, що через 5–7 років прийдуть нові сильні кадри, які розвиватимуть інженерний сектор і створюватимуть складні технології (включно з оборонними). Авжеж, сьогоднішні іранські олімпіадники не створюють ракет, які летять на Ізраїль чи Україну, але вони точно створюють середовище, в якому нові інженерні винаходи — тільки питання часу й інвестицій.
3. Іранські ЗМІ, описуючи перемоги іранських учнів і студентів на міжнародних змаганнях, пишуть про «величезні жертви», якими вимощений шлях молодих людей до перемог. Адже для підготовки до змагань учні часто змушені відкладати стандартні навчальні програми і навчатися за просунутим рівнем університетських.
4. Постійна підтримка наукової еліти країни і розвинена культура наукового наставництва. Таланти, попередньо визначені організацією NODET і Клубом молодих вчених, у подальшому «кують» не лише вчителі, а й університетські викладачі, вчені й науковці Ірану. Разом із ними «претенденти на світове золото» опановують провідні університетські концепції та відточують практичні навички у виїзних наукових таборах. Часто тренери та голови наукових комітетів, які навчають майбутніх переможців, теж є колишніми медалістами різних олімпіад, які набирають і готують усе нові й нові команди.
5. Опора на вітчизняні таланти. Якщо інші країни запрошують і переманюють для участі в міжнародних змаганнях «золоті мізки» з інших країн, аби ті посилили і просунули команду в рейтингу, то Іран робить ставку лише на «своїх» і розвиває вміння обдарованих дітей з ранньої юності.
Що мотивує молодь Ірану йти до перемог у світових олімпіадах?
Мрія будь-якого учня в Ірані — стати медалістом міжнародних олімпіад або інших змагань. І не лише через славу — тут є й цілком практична мотивація. Володарі золотих медалей звільняються від складання національних вступних іспитів (Конкур) до університетів і мають право продовжувати навчання в галузях, пов’язаних з їхньою спеціалізацією, в іранських університетах.
«Золоті» медалісти з біології зараховуються на програми медичних наук та наук про життя, а переможці з математики чи фізики — на інженерні й технічні спеціальності омріяних університетів.
Висока мотивація учнів Ірану до перемог на олімпіадах також пов’язана з кар’єрними амбіціями й можливістю працювати в провідних міжнародних компаніях. Адже найзатребуваніші університети й найвпливовіші технологічні компанії, такі як Google, OpenAI та Huawei, співпрацюють напряму з переможцями світових олімпіад та охоче залучають їх до стажування чи навчання.
Що ховається за лаштунками освіти й науки Ірану?
🟥 Повний контроль держави над соціальними науками
Іранська система освіти встановила тотальний контроль над змістом гуманітарних і соціальних дисциплін. Протягом останніх двох десятиліть влада Ірану неодноразово називала соціальні науки «провідниками іноземного впливу». Цілі галузі досліджень залишаються функціонально закритими. Різні іранські міністерства залякують «кризами», пропагують «ісламізовані» навчальні програми та спонукають університети узгоджувати дослідницькі програми з державними пріоритетами. Ці зусилля супроводжуються академічними чистками, ідеологічною перевіркою та виключенням політично активних студентів з університетського навчання.
🟥 Цензурована навчальна література і жодних дебатів у школах та університетах
Під час навчання у школах та університетах іранським учням пропонують обмежені й жорстко цензуровані списки літератури. В офіційних навчальних програмах немає дебатів — державі не потрібні громадяни, які вміють відстоювати свої переконання. Розвиток навичок критичного мислення, роботи в команді, управління кризами також систематично послаблюються або ігноруються іранською системою освіти.
🟥 Постійні утиски академічної свободи викладачів
Іран робив численні спроби криміналізувати інтелектуальну діяльність, яка відбувається «повністю поза юрисдикцією іранського уряду» і в освітньому середовищі, яке працює в онлайн-режимі.
Одна з відповідей на утиски — «Академія Ірану». Її заснували в 2012 році іранські вчені у вигнанні у відповідь на скорочення простору для академічної свободи в Ірані. Із самого початку вона пропонувала те, що офіційна система забороняла: надійне та нецензуроване навчання в галузях, за якими держава пильно стежить: соціологія, політологія, філософія та гендерні дослідження.
Платформа стала прихистком для тих, кого витіснили з вищої освіти через їхній активізм, переконання чи дослідницькі інтереси. Відтоді тут сформувався сильний викладацький склад, а студенти навчаються онлайн.
Дедалі більше студентів обирають онлайн-навчання
Бум онлайн-навчання та створення транснаціональних академічних мереж створює для волелюбних іранців можливості для уникнення урядового контролю. Студенти, яким заборонили навчатися у вітчизняних університетах, тепер можуть навчатися у професорів у США чи Європі лише за допомогою інтернет-з’єднання. Науковці, які змушені були емігрувати, тепер можуть навчати сотні студентів в Ірані, не перетинаючи кордон. Для політичної системи, яка значною мірою покладалася на керованість університетського середовища, це стає неабияким тригером.
🟥 Відтік талантів
Сьогоднішні студенти досягли повноліття під час тривалої економічної кризи. Навіть високі академічні досягнення — більше не запорука гарантованого працевлаштування. Дедалі більше людей бачать обмежені перспективи всередині країни, і це сприяє постійному відтоку талантів. Уряд болісно усвідомлює, що студенти були центральною частиною майже кожної великої громадянської мобілізації останніми роками: багато молодих людей були свідками того, як однокласників заарештовували або забороняли навчатися в результаті «непокори».
Але для уряду, який звик обмежувати можливості для революції, визначаючи умови інтелектуального життя, вже буде не по зубах покоління з альтернативними джерелами освіти. Ним буде особливо важко керувати, а отже, держава стикається з межами своєї влади щодо того, як поширюються знання.
🟥 Нестача кваліфікованих вчителів
Однією з головних проблем іранської системи освіти є брак професійних і кваліфікованих учителів. Через примусовий вихід на пенсію або звільнення кількість учителів скоротилася, а на ці місця прийшли… представники поліції «Басидж» та семінаристи. На посади вчителів масово влаштовують військовослужбовців-строковиків. Повторно працевлаштовують на вчительські посади й пенсіонерів «не вчительських» спеціальностей, а керівниками шкіл нав’язують обов’язкове викладання того чи того предмета: обов’язкові 6 годин на тиждень.
Що думають про іранську освіту українські викладачі?
Микола Тарасюк
Ліцей № 17 Житомира, викладає предмет «Інформатика», заснував і веде гурток з інформаційних технологій «ТехЛаб»
Чим продиктований цей шалений інтерес іранської молоді до STEM та суміжних галузей? Іранці зараз у війні, а тому є «запит на мізки». Вони очікувано роблять акцент на STEM-освіті й експериментальній фізиці. І використовують усі можливі засоби задля того, щоб їхня економіка трималась на плаву, і навчання талановитої молоді — пріоритет.
Але я б не сказав, що іранці та їхні успіхи в олімпіадах — це «феномен». Скоріше, це результат цілеспрямованого фінансування наукової галузі, коли добре навчені за кордоном кадри навчають, своєю чергою, «своїх» всередині країни і так формується гарний штат науковців. Ну а зацікавлена «бонусами» й добре намуштрована в точних науках молодь звертає гори на міжнародних змаганнях. До речі, і серед моїх знайомих є ті, кого «захантив» Близький Схід як перспективних педагогів. Кошти за «імпорт мізків» платять хороші, тому люди залишаються працювати й навчати інші нації надовго.
В Україні є достатній інтерес до STEM-напрямку. Талановиті діти презентують щороку свої розробки і винаходи: від роботів-розміновувальників і лазерних 3D-сканерів для архітекторів та будівельників до спеціальних корсетів для хребта й пристроїв, які витискають таблетки і формують правильні дози ліків для виживання. Наше головне завдання — щоб закордон не забирав усіх цих розумничків і розумничок. Потрібно втримати цих талановитих дітей в Україні і дати їм фінансові стимули й простір для розвитку.
