Яку інформацію школярі сприймають краще — ту, що надрукована на папері, чи ту, яку можна читати з екрана гаджета? Захисники та противники «цифри» для учнів знову сперечаються на сторінках англомовної преси. Переклали найцікавіші думки з цього приводу.
Швидкість чи якість засвоєння
Електронні підручники — це, звісно, зручно. Замість купи книжок у рюкзаку достатньо одного гаджета, який зберігає всю необхідну інформацію. У світі є країни, які вже повністю перейшли на такий формат.
Наприклад, у багатьох штатах США ще 5-10 років тому прийняли закони: усі навчальні посібники мають бути доступні в електронній формі до 2020 року.
У більшості країн, де про вибір запитували самих учнів, діти відповідали, що хочуть використовувати електронні книги — повідомляє Business Insider.
Але низка дослідників вважає, що учні краще сприймають інформацію, коли читають друковані підручники.
Фахівці Мерілендського університету опублікували результати багаторічних досліджень на цю тему. З’ясувалося, що на електронному носії учасники експерименту читали текст набагато швидше, ніж у паперовому варіанті. Розуміння змісту прочитаного при цьому приблизно однакове. Але згадати деталі, відповісти на конкретні запитання значно простіше було тим, хто читав друкований текст.
Утім, річ не в особливостях сприйняття тексту з гаджета, а радше в нашому ставленні до нього, пояснюють дослідники в The Conversation. Учасники експерименту, які не бігали очима по екрану, а читали з тією ж швидкістю, що й традиційні книги, зрозуміли цифровий текст так само добре, як і друкований.
Дослідники вважають, що користувачі гаджетів звикають економити час і читати «по діагоналі» — щоб впоратися з напливом інформації. Їх просто слід навчити завжди вдумливо читати навчальні тексти. І тоді носій інформації не матиме значення.
Або ж читачі — і вчителі, і учні — повинні розуміти, для якої мети підходить певний спосіб читання. Наприклад, інформацію, яку необхідно засвоїти в цілому, корисніше подавати в цифровому вигляді. А те, що потрібно детально вивчити і запам’ятати, — у формі паперових роздруківок.
До того ж електронні підручники вимагають удосконалення, за якого легко буде писати власні примітки і питання «на полях».
Що думають книговидавці
Нещодавно у WINK з’явилися такі результати досліджень: дошкільнят корисніше привчати до читання за допомогою «цифри».
Вивчали поведінку 102 малюків віком 1,5-2 роки, яким батьки читали ідентичні книги у друкованому або електронному форматі.
Виявилося, що книга в гаджеті довше утримувала увагу дитини, викликала більше зацікавлених запитань, а найважливіше — малюк отримував навички, а не тільки знання.
Скажімо, діти після прочитання книги про тварину набагато краще могли впізнати її після відеоряду на екрані гаджета, ніж після друкованої картинки.
Вчені вважають, що та сама тенденція може проявитися і в школярів, але для цього потрібні підручники нового покоління. «Оцифровані» книги для школярів просто поки що не настільки якісні, як для малюків, не задіяні всі можливості для навчання.
Книговидавці згодні з вченими. Так, керівник одного з найбільших у світі видавництв Hachette Арно Нуррі вважає, що «електронна книга — це дурість, і в неї навряд чи є майбутнє». Однак захисникам паперових книг не варто зараховувати його до своїх лав. Адже експерт засуджує лише формальне перенесення тексту в гаджети без використання цифрових ноу-хау.
Редактори звикли вибирати рукопис і дизайн на площині, вони не усвідомлюють потенціал тривимірності. Тому книги майбутнього видавництво вирішило створювати спільно з компаніями з виробництва комп’ютерних ігор.
Такий варіант засновник Інституту майбутнього книг Роберт Штейн передбачав ще 10 років тому, згадує BBC. Збулися і його прогнози з приводу так званого соціального читання, коли всі читачі можуть вставляти коментарі і запитання в основний текст, обговорювати й голосувати з приводу кожного незрозумілого рядка.
У просунутих американських школах використовують саме такі електронні підручники, що дають змогу командно працювати над розумінням тексту. Це підвищує усвідомленість і запам’ятовування.
Не книга, а тривимірне мистецтво
Однак вчені кажуть, що ставити крапку в цій дискусії зарано.
Результати досліджень суперечать один одному залежно від того, як читають електронні книги: на рідері, смартфоні, ноутбуці.
Також різні результати демонструють різні вікові групи. На кінцеві дані впливає те, як ставляться до цифрового чи друкованого тексту читачі, з якого предмета підручник та які мультимедійні «фішки» до нього додані. Наприклад, звуки, рух по екрану, а то й повноцінна вбудована гра.
До речі, Хізер Шугар, викладач з британського Університету Західного Честера, визначила, що саме на ігри діти витрачають 43% часу, проведеного за електронною книгою. Це порушує безперервність читання і концентрацію уваги, повідомляє Mental Floss. А далі все залежить від видавців: якщо ігри допомагають засвоїти матеріал, то ефективність читання підвищується, а якщо націлені тільки на розвагу, то користі в цілому менше, ніж від друкованих книг.
Професор Анне Манген з норвезького Університету Ставангера попросила старшокласників прочитати 28-сторінковий текст (в електронній та друкованій формі), а потім 14 моментів описаної там історії розставити в хронологічному порядку. Це краще вдалося читачам паперових книг.
Очевидно, усвідомлювати послідовність легше, коли буквально обмацуєш книгу і бачиш, як зростає кількість сторінок зліва і зменшується справа. Тому, якщо для тексту важливі причинно-наслідкові зв’язки, добре б мати його у формі брошури чи книги.
А якщо це фрагментація, відсилання, нелінійне оповідання та інші такі особливості сучасного тексту, тоді краще електронний варіант.
А ось Тім Уотерстоун, власник відомої у Великій Британії мережі книжкових магазинів, вважає, що сперечатися взагалі рано, тому що цифрова революція ще не почалася, розповідає Telegraph. Видавці повинні перестати думати про свої цифрові продукти як про «книги». Варто почати розмірковувати про ширші способи передання інформації.
На його думку, існує так багато матеріалу (візуального, історичного, музичного, вокального), який може оживити цифровий текст і перетворити цей мікс у небачене раніше мистецтво.
За матеріалами Business Insider, The Conversation, WINK News, The Guardian, BBC, Mental Floss, Telegraph.
