ШІ в освіті у 2026 році — це вже не просто інструмент, а частина освітнього фону. В ексклюзивному матеріалі для Освіторія.Медіа експерт Дмитро Чумаченко розповідає про те, як використовують ШІ в різних країнах світу та які головні ризики несе ШІ для школи. А ще — коли в Україні запустять національну мовну мовну модель ШІ та коли ухвалять Закон про ШІ.
Спікер:
Дмитро Чумаченко,
доцент кафедри математичного моделювання та штучного інтелекту Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», голова підкомітету «ШІ+Освіта і наука» Експертно-консультаційного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту в Україні при Міністерстві цифрової трансформації України, голова правління Українського науково-освітнього ІТ товариства
ШІ в освіті 2026 — не просто інструмент, а частина освітнього фону
ШІ як сервіс дав змогу кожному з нас доторкнутись до нових прогресивних інструментів, і технологія набула стрімкого розвитку: у 2025 році кількість користувачів ChatGPT за тиждень сягнула 400 млн. Взаємодія користувачів зі штучним інтелектом постійно змінюється, і 2026 теж буде ШІ-турбулентним.
Хоча статистичних даних про використання ШІ в шкільній обмаль, є чимало гучних цифр зі статистики використання ШІ у вищій освіті:
- 86% студентів використовують ШІ для навчання (Digital Education Service);
- 92% студентів Великої Британії пробували ШІ-інструменти (Higher Education Policy Institute);
- 85% студентів США використовували ШІ для навчання впродовж останнього року (Inside Higher Ed);
- 73% студентів Канади покладаються на ШІ в навчанні (KPMG).
Якщо в попередні роки учні, студенти й учителі точково використовували інструменти ШІ, то в 2026 році це використання стане більш системним і обслуговуватиме ширший спектр запитів учасників освітнього процесу. ШІ — вже не просто інструмент. Це частина освітнього фону, як wi-fi чи інтернет, які є скрізь за замовчуванням. Тому не варто думати, що це «тимчасова забавка». Насправді ШІ з нами на наступні роки й десятиліття. Та й просто «думати, що із цим робити» вже запізно — час на роздуми минув. Потрібно визначатись, як Україна змінюватиме дизайн освітнього процесу, враховуючи ШІ, і як робитиме цей інструмент офіційним помічником освітян. Також настав час остаточно відмовитися від думки, що ШІ — деструктивний елемент освітнього процесу.
«У 2026 році вчителі використовують ШІ
як партнера в роботі, а не для економії часу»
Днями я відвідав найбільшу освітню виставку Bett 2026 (подія відбувалася в Лондоні 21-23 січня) і занотував кілька тез спікера Дена Фіцпатріка. Під час свого виступу він змістив фокус з інструментів ШІ на педагогічну зрілість системи. Експерт каже, що у 2024 всі питали, чи варто користуватися ШІ, у 2025 — як саме застосовувати ШІ, а у 2026 дедалі частіше звучатиме: «Чому ми досі не користуємося ШІ?» Але ключова думка — не про темп упровадження, а про якість підходу. Вчителям потрібна окрема навичка оцінювати вихідні дані моделі, робити крок назад і перевіряти логіку розмови з нею. Фактично, це метакогнітивна грамотність, яку не вшити в предмет мимохідь.
Ден Фіцпатрік описує, як змінилася практика вчителів у використанні ШІ-інструментів: від захоплення «натиснув кнопку — отримав план уроку» до розуміння, що без контексту та правильно поставленої розмови з моделлю результат слабкий. Тому ШІ в освіті починають використовувати як партнера в роботі, щоб отримувати кращий результат, а не просто економити час. Ще один бар’єр, який підсвічує Ден Фіцпатрік: не брак тренінгів про ШІ, а брак рішень. Багато шкіл уже чимало зрозуміли про ризики та вигоди, які несе штучний інтелект, але досі чекають дозволу рухатися, бо відповідальність лякає. Проте бездіяльність — це теж рішення, що має свої наслідки.
ШІ посилює освітні розриви
Студент із сучасним ноутбуком, платною передплатою на «просунутий» ШI, швидким інтернетом і хорошою англійською отримує кратну перевагу над тим, у кого є тільки базовий смартфон і нестабільний зв’язок. Викладач, який уміє працювати із ШI, може перетворити його на потужний освітній інструмент. А викладач, який боїться й не розуміє, або забороняє все, або просто «заплющує очі». Тому посилення освітніх розривів через застосування ШІ — ще один виклик, з яким освітнім системам доведеться працювати в озорому майбутньому.
Як використовують ШІ в школах різних країн світу?
Окрім розроблення політик впровадження ШІ, низка країн імплементують у навчальний процес уроки і курси зі штучного інтелекту.
🇫🇮 Фінляндія
Із кейсів з міжнародного досвіду про освіту і ШІ, до яких варто придивитися уважніше, я б виокремив Фінляндію. Вони не розробляли чогось нового, а просто навчають дітей грамотності в користуванні ШІ — починаючи від розуміння, які дані збирає ШІ, яким чином, які упередження має і до тонкощів застосування в освіті. Ще задовго до проникнення ШІ у Фінляндії була дисципліна про основи медіаграмотності, де вагомий акцент робили саме на навичках критичного мислення. Коли з’явився ШІ, вони просто додали модуль про штучний інтелект у дисципліну. Це правильний і ефективний підхід.
🇦🇪 ОАЕ
В ОАЕ є окремий предмет про ШІ в школах і дошкільних закладах освіти. Базових знань про ШІ навчають дітей з 4 років.
🇸🇬 Сінгапур
Офіційна позиція держави в освіті — навчайся використання штучного інтелекту, навчайся зі штучним інтелектом і навчайся поза штучним інтелектом. У школах є окремі гайди (методичні рекомендації) для освітян про застосування генеративного ШІ в процесі навчання — це така візійна історія на рівні держави.
🇦🇺 Австралія
Австралія чи не першою серед інших країн світу встановила рамки й правила користуванні ШІ в освіті. Також у них є окрема рамка відповідального й етичного впровадження інструментів ШІ в шкільну освіту.
🇨🇳 Китай
Ми не можемо розуміти до кінця, що відбувається із ШІ у школах Китаю, це закрита інформація. Але державна стратегія — перемогти в гонці ШІ із США. Тому інструменти ШІ впроваджуються в освіті не лише для окремих уроків, як от інформатика, а інтегровані в різні дисципліни.
Детальні рамки й гайди про використання ШІ в освіті є у провідних міжнародних організацій
ЮНЕСКО
Керівництво з використання генеративного ШІ в освіті та наукових дослідженнях
Усі вони окреслюють один найбільший ризик ШІ — приватність даних громадян.
ТОП-5 ризиків ШІ для освіти
▶︎ Академічна недоброчесність
Учні й студенти роблять ШІ виконавцем домашніх робіт, делегують творчі завдання. Генеративний ШI створює безпрецедентні можливості для академічної недоброчесності — від автоматизованого «ghost-writing» до підміни всього процесу написання роботи. Лише за один рік в університетах Великої Британії сталося 7 000 доведених випадків шахрайства із ШІ. У Шотландії університети звітують про зростання випадків ШI-списування на 700% за рік.
Багато вчителів в Україні говорять про те, що учні перестають мислити і делегують цей скіл штучному інтелекту. Дорослі вже сформували нейронні зв’язки і знають, як працювати з текстами й великими обсягами даних, тому можуть завдяки ШІ підсилювати свої навички. На відміну від них у дітей такі навички тільки формуються — і в цьому головна небезпека. Просити в чатботів готові рішення — це не про навчання, а про здобутки артефактів навчання.
Як запобігати й вирішувати?
Зміна дизайну домашніх завдань та оцінювання. Замість традиційних домашок — усне опитування.
Чітка атрибуція використання ШІ.
Ось приклад таблиці, як пропонується виконувати атрибуцію в розрізі вищої освіти:
Прибрати зі шкільної програми так звані артефакти навчання (реферати, твори чи есе як домашнє завдання, певні види тестів).
Зміна дизайну оцінювання. Згодом учителі прийдуть до того, що в епоху ШІ потрібно оцінювати не так кінцевий продукт (завдання), як логіку мислення учнів і студентів. На перший план вийде бажання вчителя зрозуміти, як мислить учень і як поводить себе на шляху до отримання результату: які промпти складає для ШІ, як працює з достовірністю інформації і багато інших нюансів. Із цією метою я вимагаю від своїх студентів посилання на діалог з чатботом.
Розвиток критичного мислення учнів і студентів. Цікава вправа — дати ідентичні завдання двом різним чатботам, а потім організувати їхній спільний діалог і спостерігати, як вони один одного виправляють, які аргументи наводять.
Що точно не допоможе
🙅♂️ Детектори текстів ШІ
Програмне забезпечення, мета якого — оцінити, чи згенерований текст чатботом. Це погана практика. Дослідження свідчать, що ці інструменти не тільки не працюють, а й видають подекуди хибно-позитивні результати. І навіть якщо текст написала людина — детектор може сказати, що це «з високою ймовірністю ШІ». Закликаю освітян відмовитися від ШІ-детекторів, бо вони руйнують довіру між учителем і учнем/студентом.
Зациклення на контролі: вчителі підозрюють учнів, а учні підозрюють учителів
Окрім запитання, як розпізнати, чи виконав це завдання ШІ, варто замислитися ще над тим, чи варто взагалі це розпізнавати? Якщо є підозра у використанні ШІ, її потрібно довести. Як ми говорили вище, наразі неможливо довести юридично генерування текстів штучним інтелектом. І якщо вчитель звинуватить дитину у використанні ШІ, але це не відповідатиме дійсності, — наслідки будуть кепські: учень чи студент перестане довіряти вчителю. До того ж якщо учень старшої школи навчився якісно генерувати завдання за допомогою ШІ, перевіряє джерела, слідкує за стилем подання — висока ймовірність, що вчитель узагалі не розпізнає ШІ в таких завданнях.
За останні роки у сфері вищої освіти вже було кілька супергучних скандалів про використання ШІ педагогами. Студенти вимагали від університетів повернути кошти за навчання, бо їхній професор згенерував свої лекції за допомогою ШІ і читає їм згенерований контент. Як бачимо, вчителі підозрюють учнів, учні підозрюють вчителів, а батьки взагалі перестають довіряти освітній системі. Освітня система переходить у режим контролю. А якщо система побудована на контролі — учні й студенти будуть сфокусовані на маскуванні використання ШІ.
Зациклення на контролі призводить до витрати наших ресурсів. А це не має сенсу: контроль породжує приховування. Що справді потрібно, так це пошук шляхів співіснування і рішень для трансформації освітнього процесу. А ще — і це, напевно, найголовніше — підвищення грамотності вчителів у сфері ШІ, профільне навчання для освітян із ШІ. Без інвестицій у методики й підготовку викладачів усі ці проблеми так і залишаться «латанням дірок», а не стратегічною трансформацією.
▶︎ Недостовірність даних і галюцинації ШІ
Чатботи часто галюцинують і видають відверту дезінформацію. Вони створені не для того, щоб видавати нам достовірні факти про все на світі. Їхня головна мета — задовольнити користувача. Саме тому вони можуть «вигадувати» посилання й факти, надавати недостовірну інформацію. Адже головне — щоб ви отримали відповідь на свій запит, а чи це правда — чатботу байдуже. Користуватися ШІ без критичного мислення = шкодити собі.
▶︎ Упередження
У людей є хибна думка, що об’ємні тексти з відповідями, створені ШІ, — істинні. Чатбот оперує даними, на яких він усі ці роки навчається. Ці дані переповнені нерівностями й упередженнями — гендерними, релігійними, расовими. Усе це мовна модель «пожирає» у процесі тренування і стає такою ж обмеженою, як певні люди. Не потрібно очікувати об’єктивності від мовних моделей ШІ.
▶︎ Приватність даних
Люди завантажують у чатботи конфіденційні й чутливі дані. І цей момент критично важливий у розрізі роботи дітей і їхніх чутливих даних, які можуть потрапити до мережі ШІ. Тому освітні заклади мають брати відповідальність за інструменти, які використовуються в навчальному процесі. Будь-які комерційні моделі ШІ не є безпечними — ані ChatGPT, ані Gemini. Коли говоримо про приватність даних дітей — немає «більшого» чи «меншого» зла. Є ризики, які потрібно усвідомлювати адміністраціям шкіл і пильно слідкувати, щоб приватність учнів не була порушена.
▶︎ Маніпуляція інформацією, дезінформація, діпфейки
Тут є кілька рівнів загроз:
- Російська дезінформація в чатботах. Її надзвичайно багато й вона там не просто так. Є цілі компанії, діяльність яких спрямована виключно на атаки росіян на великі мовні моделі. Це називається LLM-grooming. Як це працює? Вони створюють велику кількість сайтів, яких ми не можемо загуглити в пошуковиках, але мовні моделі тренуються на цій інформації, згенерованій російською пропагандою. Згодом незалежні тестування виявили елементи цієї глобальної російської пропаганди у всіх чатботах. Ми могли це відчути на собі, користуючись чатботами, адже натреновування на російських цінностях напряму впливає на видачу інформації. До прикладу, ChatGPT-3 відповідав геть різне на питання «Чий Крим?», якщо питання було поставлене українською, російською або англійською мовами.
Рішення для України: національна мовна модель ШІ. Українська національна велика мовна модель орієнтуватиметься на культурно-історичний контекст саме нашої держави. Цей інструмент буде захищений і ззовні ніхто не зможе окремо «донавчати», що унеможливлює атаки на кшталт LLM-грумінгу. Зараз вона в процесі розробки (проєкт реалізує Міністерство цифрової трансформації разом з «Київстар») і тренується на основі корпусів українських даних — звісно, виключно українською мовою. Зокрема, це корпуси даних Національної академії наук. Величезна подяка волонтерам у цій справі! Бета-версія національної мовної моделі з’явиться орієнтовно навесні 2026 року.
В умовах широкомасштабної війни Україні потрібно мати ось таку суверенну мовну модель ШІ, яку можна використовувати в державних сервісах — у застосунку Мрія, наприклад. А ще — в освітньому процесі. Бо для уроків історії я взагалі б на сьогоднішній день не радив користуватися чатботами.
Також варто знати, що існує версія ChatGPT — ChatGPT Edu. Цей софт розгортають найчастіше в університетах, бо для школи це надто дороговартісна історія. Найбільший такий кейс, про який мені відомо, — мережа університетів California State University. У них 500 тис. студентів, для яких розгорнули ChatGPT Edu і використовують у всіх сферах освітнього процесу — від адміністрування до вступу в університет, для навчання. Коли освітній заклад локально розгортає ось такі продукти ШІ, тоді вони не збирають дані, на яких навчаються.
Дипфейки. У кожної сучасної дитини в кишені — готовий інструмент для створення дипфейків. Це може бути як щось нешкідливе, так і контент, що може бути використаний з метою булінгу або контент AI-nudification — створення порнокартинок з обличчям будь-кого.
Уже чимало скандалів розгорілося через створення порноконтенту в застосунку Grok, особливо через використання зіркових облич.
Які рішення для протидії? Сексуальна освіта в школі і обов’язковий курс ШІ-грамотності.
В Україні буде свій «Закон про ШІ» у 2027 році
Окрім національної великої мовної моделі в Україні наразі розробляється оновлена стратегія з використання ШІ (на неї очікуємо в першій половині 2026 року). Наступним кроком стане Закон про ШІ в Україні. Імовірно, побачимо його вже у 2027 році.
Вже зараз є низка документів, які показують шлях використання ШІ в різних сферах життя в Україні. Є «Біла книга», в якій можна прослідкувати, як ми рухаємось як держава у сфері штучного інтелекту.
У своєму ШІ-законодавстві Україна враховуватиме EU AI Act — це головний документ ЄС про регулювання штучного інтелекту.
Станом на початок 2026 року використання ШІ у шкільній освіті України регулюється таким документом, як Інструктивно-методичні рекомендації щодо запровадження і використання ШІ.
Насправді, рекомендації з відповідального використання ШІ для середньої і вищої освіти працюють у форматі soft law, або м’яке право. Це не нормативна база, а збірник з найкращими практиками й підказками для користувачів.
