Постійні повітряні тривоги, ракетні та дронові обстріли, руйнування цивільних споруд, блекаути, травмування та загибель співгромадян – це щоденна реальність. У таких умовах освіта України існує і виживає. Але що приніс 2025 рік українським освітянам? Чим він запам’ятався педагогам? Питання має особистий характер, адже комусь у цьому році вперше за 4 роки вдалося провести уроки офлайн, а в когось завданням номер один було зберегти життя і здоров’я — своє і вихованців. Опираючись на власний досвід, Василь Дяків пропонує педагогам укласти свої ТОП-5 або ТОП-10 освітянських подій, які вплинули і будуть впливати на майбутнє або в яких вони взяли участь.
Спікер:
Василь Дяків,
учитель історії України, громадянської освіти та всесвітньої історії з міста Заліщики Тернопільської області, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine
1
Заробітна плата педагога зросте на 30%
Одна з топновин для педагогів у 2025 році — підвищення заробітної плати на 30%. Я не пишу «оте +20%», бо під ялинку педагогам Міністерство пропонує чотири варіанти реформи заробітної плати, один з яких планують запровадити з вересня 2026 року. Правда, це не стільки конкретні розрахунки, як ідеї, які можуть померти, ще не народившись, потрапивши в Міністерство фінансів. Як і те, що до 1 вересня 2026 будемо мати одну зарплату, а з 1 вересня 2026 можемо отримати вже іншу. Наскільки це добре чи погано, покаже перша заробітна плата педагога у січні 2026 року.
Четвертий рік широкомасштабного вторгнення. Дефіцит бюджету — 18,5% ВВП (на 2026 рік). Логіка державного управління освітою зрозуміла: фінансів і дітей — менше, педагогів і шкіл — більше. Як звести ці характеристики, щоб усім було добре? Реальність не дає змоги забезпечити норми частини 2 статті 61 Закону України «Про освіту», яка визначає: «Посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат». Її дія була призупинена положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік». Обставини можуть скластися так, що декларування підвищення заробітної плати педагогам залишиться, але їх гарантування і реалізація будуть у підвішеному стані. Ми це проходили у 1990-х. Хоча не будемо про сумне… Чекаємо на січневу зарплату!
2
Невдала спроба змінити тижневе навантаження на 22 години замість 18
Друга важлива новина — це спроба Міністерства освіти і науки України знайти механізми вивільнення (економії) коштів для підвищення заробітної плати педагогів. Підвищення ставки педагогічного навантаження з 18 до 22 годин, запровадження для педагогічних посад строкового договору, фінансування з місцевого бюджету частини надбавок і доплат педагогам, зменшення фінансування за рахунок державної освітньої субвенції шкіл, які не мають певної кількості учнів. Такі варіанти були справедливо опротестовані педагогічною спільною. Як результат, народні депутати Верховної Ради України їх не прийняли у Державному бюджеті 2026 року. Поки що.
Тут варто пам’ятати, що професійні спільноти мають професійні спілки, які обираються ними, щоб ті захищала їхні права. Правда, для освітянської галузі це таки трохи фантастика, адже не знаходив повідомлень, що системно відбувається погодження позицій державного освітянського управління та педагогічної спільноти. Так, окремі документи таки продукують, але не більше.
3
Стартує реформа старшої профільної школи
Третя новина — про тенденції щодо майбутнього запровадження у 2026 році пілоту, а у 2027 році повноцінної профільної трирічної школи відповідно до завдань Нової української школи. Нормативна база прийнята заздалегідь – і то є «плюс». Ось тут можна переглянути освітню програма для 10-12-х класів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням (2025), внесення змін до Положення про ліцей. Що важливо — педагогічну спільноту залучали до обговорення.
Створено платформу, на якій розміщені, розроблені й затверджені для апробації в старшій школі модельні навчальні та навчальні програми різних курсів у профільній школі НУШ.
Держава виділила кошти на придбання передпілотним школам сучасних навчальних кабінетів з повним обладнанням для викладання предметів природничої, математичної, STEM-галузей. Варто відзначити, що їх наповнення формувалося за пропозиціями педагогів-практиків.
Створення мережі академічних та професійних ліцеїв приведе до оптимізації освітньої мережі. Вона торкнеться гостро невеликих населених пунктів та громад. Ліцеїв академічного спрямування буде менше. Кількість здобувачів освіти в них у силу різних причин буде зменшуватися. Кількість годин у вчителів може теж зменшуватися. Перспектива вивільнення педагогів проглядається.
Фінансування годин варіативної складової навчального плану теж буде провисати, бо здійснюватиметься з місцевого бюджету. Фінансова автономія закладу освіти, як декларація, відзначатиме незабаром чергові річниці.
Держава мала б таки запропонувати педагогам варіанти у випадку їх вивільнення/звільнення через оптимізацію. Хоч і порятунок потопельника справа рук самого потопельника. Зрештою, сьогодні говоримо про 2025 рік.
4
Підвищення кваліфікації і «гроші, які ходять за вчителем»
Одна з важливих складових реформи – це створення конкурентного середовища серед суб’єктів підвищення кваліфікації. Бажання УІРО упорядкувати цей процес — нагальна потреба, яка запізнилася теж років на 10. Але краще пізно, ніж ніколи. Серед знайомих облич у цьому питанні й Освіторія, яка послідовно і наполегливо працює над розробкою та удосконаленням курсів підвищення кваліфікації педагогів. Про все це можна дізнатися, відвідавши платформу «О.Університет». Один з класних системних проєктів — «Майстерклас: навчання для тренерів НУШ у 7–9-х класах» спільно з ЮНЕСКО в межах заходів з підтримки професійного розвитку вчителів в Україні за фінансової підтримки Global Partnership for Education (GPE) та у співпраці з Міністерством освіти і науки України.
Дуже важливою є підготовка педагогів до розробки (написання) модельних навчальних програм, підручників. Для цього був організований онлайн-курс «Школа авторів». Багато цікавого, нового, з урахуванням нової психології учнів/учениць. Якісна підготовка педагогів — це невід’ємна складова успішності реформи.
5
Оцінювання в НУШ: дискусії тривають, але поступ є
Про оцінювання в Новій українській школі не говорить хіба що ледачий. Педагоги сприймають її неоднозначно. Але в межах проєкту «Майстерклас: навчання для тренерів НУШ у 7–9-х класах» команди обраних педагогів, яких підготували методисти, розробили компетентнісні завдання з різних навчальних предметів для учнів 7-8-х класів і розмістили на платформі для використання педагогами. Доки, як стереотипна думка серед педагогів, оцінювання відбуватиметься «на око», доти якість середньої освіти теж сприйматиметься «на око». Тому уніфікація та стандартизація завдань підсумкових робіт — це, на мою думку, крок уперед. Варто пам’ятати, що нове покоління таки хоче алгоритмізації. Це допомагатиме набувати об’єктивності в оцінюванні педагогам, а учням та батькам — поступово розуміти критерії оцінювання і пояснювати собі, чому оцінка така чи не така. Цей процес буде тривалим та складним.
Підготовлені тренери для кожної галузі можуть організовувати заходи з навчання колег, ділитися плюсами і мінусами. Це необхідно і корисно, але розпочати б це років на 8-9 раніше, адже НУШ уже пілотується в 9-му класі. Але краще пізно, ніж ніколи.
6
Педагоги знайшли власне «місце сили» для перезавантаження
Попри всі виклики війни, у 2025 році відбувся класний традиційний освітній фест у Львові «Вчителі майбутнього» для емоційного розвантаження педагогів, обміну думками. І залишив позитивне враження. Тут величезна подяка Освіторії, Зої Литвин і Холдингу емоцій «!FEST».
7
У школах працюють інспектори СОБ, але булінг є, і це глобальна проблема
За даними Нацполіції, у 2025 році інспектори служби освітньої безпеки (СОБ) задокументували 1561 адміністративне правопорушення за участю учнів та учениць. Крім того, за 10 місяців 2025 року зафіксували 234 випадки булінгу в школах.
Дані наводять на роздуми. Інспектори СОБ — це підвищення рівня безпеки учасників освітнього процесу. Але кількість випадків насильства стосовно учасників освітнього процесу — підстава почати розмову про те, що безпекова ситуація в освітньому закладі може бути небезпечною і педагог з його посадовими обов’язками не завжди може забезпечити безпеку учням/ученицям і водночас здоров’ю і життю вчителя може загрожувати небезпека. І що робити педагогам у тих закладах освіти, де інспекторів СОБ немає? Питання відкрите.
А що у світі?
Наостанок — кілька слів про світові тенденції. В Австралії заборонили соціальні мережі дітям віком до 16 років. Це радикальний крок уряду для збереження та розвитку когнітивного мислення.
Швеція повертається до паперових шкільних підручників. Звичайно, крім зниження результатів у дослідженні міжнародної читацької грамотності (PIRLS), опублікованому у 2021 році, у якому труднощі з читанням серед 10-річних дітей у Швеції за 5 років зросли з 12% до 19%, існують інші фактори. Але…
Британський журналіст та оглядач в The Times Джеймс Мерріотт написав статтю «Світанок суспільства після грамотності. І кінець цивілізації». Тенденції тривожні й нехтувати ними таки не варто — принаймні, із системного погляду.
Від автора блогу:
Укладіть свої ТОП-5 чи ТОП-10 подій, які стосуються української освіти 2025 року. Порівняємо. Можливо, щось буде однаковим, можливо, щось буде відмінним — кожен має свої критерії. І це природно. А я скажу від себе: живемо вірою, надією, любов’ю і мудрістю.
