1. Зростуть посадові оклади
Із січня 2026 року посадові оклади вчителів підвищать на 30%. Окрім того, планується наступне підвищення посадових окладів на 20% з вересня 2026 року. У держбюджеті коштів на освіту передбачено на 66,5 млрд більше, ніж у 2025 році. Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що з 1 січня 2026 року середня зарплата вчителя зросте із 16,7 тис. грн до 21,7 тис. грн, а з 1 вересня — до 30 тис. грн, повідомляє Укрінформ. Змін у вчительському навантаженні та переведення педпрацівників на роботу за контрактом, як пропонували раніше, наразі не планується. Утім, МОН продовжує роботу над новою структурою окладу і надбавок. Стежте за матеріалами Освіторія.Медіа — невдовзі ми поновимо для вас Калькулятор зарплати вчителя.
2. Півтори тисячі вчителю — на підвищення кваліфікації
У 2026 році МОН активно залучатиме вчителів до нової системи підвищення кваліфікації. На початку 2026 року в тестовому режимі запрацює платформа «Вектор». До кінця лютого на свій віртуальний рахунок вчителі отримають 1500 грн. А далі протягом року до листопада зможуть пройти навчання. Нині це стосується вчителів 7–9-х класів, пілотних 10-х, а також керівництво шкіл (директорів та їхніх заступників). Більше про це читайте в нашому матеріалі.
3. Надбавка 20% без вимушених очікувань
Уперше сертифікація вчителів відбувається за Положенням про сертифікацію педагогічних працівників (зі змінами, які затверджено постановою КМУ від 14.01.2025 №31). Уже з 1 січня ті, хто успішно складе сертифікацію в грудні, отримуватимуть 20% надбавки. Сертифікат такого вчителя діятиме з 1 січня 2026 року до 1 січня 2029 року, тобто загалом упродовж 3 років, починаючи з року, що настає після успішного проходження сертифікації. Також, як і раніше, вчителі мають право на зарахування сертифікації як атестації.
4. Педагогічний стаж зараховуватимуть по-новому
Отримати надбавку за вислугу років з 2026 року зможуть і ті українські вчителі, які нині працюють за кордоном. Ідеться виключно про роботу в українських суботніх та недільних школах, які визнані МОН України. Педагогам зараховуватимуть педагогічний стаж за цей час, що й стане підставою для призначення надбавки. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів. Звісно, педагогічна діяльність за кордоном визнається лише за період воєнного стану, а також додається ще один рік після його припинення (який зазвичай потрібен людям для повернення). Однак є кілька умов. По-перше, викладацька робота має бути належно підтверджена документально. По-друге, обсяг роботи має бути не меншим ніж 180 годин на рік. Третя умова очевидна: не зараховується педагогічна діяльність у державі-агресорі чи державах, щодо яких застосовано секторальні санкції.
5. НУШ: пілотування 12-річної школи
З 1 вересня 2026 року у 150 ліцеях розпочинається пілотний проєкт трирічної профільної школи. Учні пілотних закладів освіти, які у 2026 перейдуть до десятих класів, уперше пройдуть дванадцятирічне навчання. Вони отримають змогу обирати, що вчити. 10-й клас називають профільно-адаптаційним, адже планується, що після нього учень ще зможе змінити профіль поглибленого навчання. Ліцеї будуть упроваджувати цілком новий для України підхід. Це і інтегровані курси базового рівня (наприклад, STEM для гуманітаріїв), і поглиблені профільні предмети, і предмети на вибір (приблизно 30%).
Забезпечити достатньо вибіркових предметів — значний виклик. Ліцеї можуть обрати ці курси з уже наявних та розроблених авторами, а можуть запропонувати своїм педагогам розробити курси для вибору. До слова, вони не обов’язково мають стосуватися профілю класу, а й можуть давати будь-які інші актуальні для старшокласників навички. Заклади освіти попередньо мають забезпечити вже в 10-му класі чотири напрямки (з подальшим поділом на більш спеціалізовані): природничий, мовно-літературний, історико-суспільний, IT. Серед пілотних ліцеїв є й такі, які через безпекові умови працюють лише дистанційно.
Тим часом в усіх школах у наступному навчальному році НУШ переходить у 9-й клас. Базова школа буде повністю охоплена реформою.
Про те, як рухається реформа НУШ, можна детальніше побачити в нашому таймлайні НУШ.
6. НУШ: перезавантаження триває
Доки одні заклади освіти прокладають новий шлях в освіті, інші, можна сказати, облаштовують уже второвані доріжки. Триває перезавантаження НУШ у початковій школі, яка має працювати за оновленим Держстандартом. У 2026 році запланували затвердження оновлених модельних програм для циклів 1–2-х, 5–6-х, 10-х класів. Ідеться про розроблення відповідних підручників, методичних матеріалів, цифрових рішень. Нова модель дворічного циклу підготовки підручника має бути запроваджена у 2028 році для нового покоління підручників. А для цього вже у 2026 році проведуть апробацію та експертизу підручників для 9-го класу, які потім допрацюють та надрукують. Це саме стосується матеріалів для 10-го класу. У планах також затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання.
7. Незалежне оцінювання після 4-го та 9-го класів
Державна підсумкова атестація після початкової школи наближається. МОН планує проводити її у формі ЗНО, а апробацію хочуть провести вже у 2026. Поки що планують дізнатися рівень компетенцій випускників початкової школи з математики, української мови та читання. Уже в лютому розпочнеться укладання списків шкіл, що візьмуть участь в експерименті. Також розроблятимуть спеціальну платформу для учасників цього ДПА. У квітні-травні випробування мають пройти 10 тис. учнів, які переходять у 5-й клас.
Це незалежне оцінювання пройшло пілотування цього року в обраних закладах освіти. Участь брали до 2 тис. школярів. Освітяни переконалися, що окрім типових закритих питань, для учнів початкової школи важливими є також відкриті, дослідницькі та усні питання.
У 2026 також пілотуватимуть ДПА у формі ЗНО після отримання базового рівня освіти. У 2026 році планують перевірити знання та навички 2 тис. учнів, що завершили 9-ті класи. Ідеться про українську мову, літературу та математику. Але згодом до програми державної підсумкової атестації включать також предмети природничої, громадянсько-історичної галузей та іноземні мови.
Що стосується завершення навчального року 2025/2026, то назагал ДПА після 4-го, 9-го та 11-го класів скасоване.
8. Оголосять результати PISA 2025
Офіційно оприлюднять результати Міжнародного дослідження якості освіти PISA 2025, у якому Україна брала участь. Це третій раз, коли педагоги та школярі нашої країни взяли участь у глобальному дослідженні. Наразі триває технічна обробка даних: їх верифікують і опрацьовують.
Саме нинішнього року в перевірці компетенцій взяли участь найбільша кількість учнів та найбільша кількість закладів освіти за всі пройдені Україною цикли. У 2025 майже 9 тис. 15-річних учнів з 298 закладів освіти проходили тестування з трьох ключових галузей: читання, математики, природничо-наукових дисциплін. Через безпекові умови дослідження охоплювало лише 17 регіонів України (на один менше, ніж у 2022 році). Також наша країна долучилася до перевірок за двома інноваційними напрямами: з англійської мови та «Навчання в цифровому світі».
9. Малокомплектні школи втратять фінансування, але не всі
У 2026 році мали втратити державне фінансування школи, в яких менш ніж 60 учнів. Утім, у серпні 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій запропонував Постанову щодо забезпечення доступу до освіти. Завдяки цьому Кабмін мав внести корективи до Порядку та умов надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. По-перше, за чинним законодавством ліцеї, в яких старшокласники навчаються лише три роки, можуть мати менше учнів, ніж школи I–III ступеня. Але вони також ризикували втратити фінансування. По-друге, у віддалених, гірських і прифронтових територіях малокомплектні школи можуть бути єдиним вцілілим закладом освіти.
3 грудня 2025 року Кабмін постановив врахувати тип закладу освіти. Тому з 1 вересня нічого не загрожує малокомплектним початковим школам, а також школам I–II або II–III ступеня, якщо в них навчається хоча б 45 учнів і більше. Фінансування надходитиме для шкіл, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти в 1–11-х класах та мають не менш ніж 55 учнів. А для тих, де передбачено вже 12-й клас (тобто з ліцеєм у складі), має бути не менш ніж 60 учнів.
Що ж до єдиних шкіл у регіоні — питання вирішуватиметься індивідуально. Школи, які втрачають державне фінансування, можуть взяти на баланс місцеві громади. Вони можуть увійти як філія до складу іншої школи або ж змінити тип (наприклад, на початкову).
10. Позашкілля працюватиме на школи
На заклади позашкільної освіти покладають чимало надій стосовно подолання освітніх втрат та інтеграції дітей ВПО. На 2026 рік передбачено за Концепцією розвитку позашкільної освіти до 2030 року відкриття нових гуртків та центрів, включно з молодіжними центрами, хабами для ВПО, центрами освіти дорослих, мобільними освітніми центрами, центрами подолання освітніх втрат на базі закладів позашкільної освіти.
Також за участі МОН розроблятимуть позашкільні дистанційні курси, які допоможуть учням опанувати шкільну програму та виявляти свої здібності.
На 2026 рік запланували розробити нові та оновити наявні дистанційні курси на платформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн».
11. Скасували мотиваційні листи
Абітурієнти під час вступної кампанії більше не писатимуть мотиваційні листи. МОН скасувало цей формат. Таке рішення ухвалили через численні скарги університетів про те, що абітурієнти пишуть листи за допомогою ШІ або платять за їх складання стороннім особам. Глибше пізнати абітурієнта та виявити його мотивацію за таких реалій неможливо.
12. Удвічі підвищать стипендії
З 1 вересня 2026 року стипендії студентам університетів підвищать приблизно вдвічі. Мінімальна академічна стипендія зросте з 1 510 грн до 3 020 грн, підвищена академічна стипендія (за особливі успіхи) — з 2 197 грн до 4 394 грн. Якщо стипендія призначена за галузевим принципом, вона становитиме 3 860 грн (замість 1 930 грн), а підвищена — 5 618 грн (замість 2 809 грн).
