Ми відвідали форум «Дошкілля 2030» у Новопечерській школі й розпитали заступницю міністра освіти і науки України про особливості програми еЯсла, еСадок та про те, хто має купувати в садочки генератори під час тривалих відключень електроенергії. Публікуємо відповіді та конспект виступу Анастасії Коновалової, яка тлумачила присутнім ключові моменти нового Закону України «Про дошкільну освіту».
Спікерка:
Анастасія Коновалова,
заступниця міністра освіти і науки України
з питань дошкільної освіти
— Україна може пишатися якісним дошкіллям, і педагогіка завжди була в його центрі. А ось чого в нас не було останні 30 років, так це системної роботи над організаційною та фінансовою складовою, — зауважила під час виступу на форумі «Дошкілля 2030» Анастасія Коновалова. — Ми завжди сильно сфокусовані на змісті, і це добре. Тому наше дошкілля якісне. Наше завдання — зробити для вас, вихователів, достойні умови. На сьогодні ми цього, на жаль, не зробили.
Які двері відкриває нам новий Закон «Про дошкільну освіту»? Насправді, він про три речі, яких у нас багато років поспіль не було в дитячих садках:
- диверсифікація;
- оптимізація (не дорівнює закриттю садків, але допомогає скоротити витрати на утримання будівель);
- державна підтримка.
Диверсифікація
За словами Анастасії Коновалової, нові типи організації освітньої діяльності (диверсифікація) потрібні для того, щоб мережа дошкілля «вижила» в умовах масштабної демографічної кризи в Україні та поступового зменшення кількості дітей. Нові типи дитячих садків дозволять також зберегти робочі місця вихователів.
Нові типи дитячих садків і що нового пропонує кожен з них?
Цікава форма садків, яка сьогодні користується популярністю. Це освітній процес за участі батьків. Батьки можуть приходити й перебувати в колі інших батьків з дітьми й брати безпосередню участь у заняттях. Раніше цей тип існував лише в приватній сфері. Але зараз він особливо важливий для прифронтових регіонів, де бути мамою дуже важко.
У нас є багато таких центрів у Запоріжжі, Харківській і Житомирській областях — вони користуються великим попитом. Це те, що допоможе нам зберегти мережу в наступні три роки, коли прогнозується мінус 200 тис. дітей від 3 до 6 років у мережі.
Закінчиться війна — будемо народжувати більше. Зараз маємо зберегти мережу, людей. Саме такі додаткові сервіси для садків — спосіб зберегти мережу дошкілля. Порожня група і немає дітей? Відкрили Центр педагогічного партнерства, відкрили Центр розвитку дитини, відкрили ясла від одного року. Садок живе, батьки задоволені!
Центр педагогічного партнерства
Мінісадки, як варіант, можуть працювати в селах і селищах, у тому числі як відокремлені підрозділи. Або в місцях щільної забудови в квартирах на перших поверхах. У цьому типі садків може бути 5 або менше дітей.
🏫 Мінісадок
— Коли я тільки прийшла на посаду, про мене моя мама і тато читали у ЗМІ дві речі: що я скасувала декрет і всіх дітей посадила в автобус, — усміхається Анастасія Коновалова. — Суть мобільного садка не в автобусі. У нас сьогодні через демографічну й безпекову ситуацію немає потреби розсаджувати дітей в автобуси. Навіть коли є руйнування закладів дошкільної освіти — у більшості випадків є місця, які можна адаптувати під садки.
Суть мобільності такого типу садка в тому, що це або мобільна команда, яка приїжджає туди, куди далеко їхати і де немає вихователів. Або це, наприклад, може бути так: сьогодні це садок у бібліотеці (одну з кімнат облаштували), завтра це знову бібліотека, післязавтра — знову садок. Таких прикладів у нас багато. А ще за сприяння дитячого фонду UNICEF реалізується програма «2 на 2» — очні заняття для дошкільнят двічі на тиждень у прифронтових регіонах, де садки закриті. Приходять вихователі й працюють з дітьми. Це не альтернатива повноцінному садку з денною формою, але це точно краще, ніж нічого, це дає результат.
🏫 Мобільний садок
Тут працює наступна схема: хтось комусь має бути родичем, і сам садок має бути розміщений у житловому будинку. Насправді, ми намагалися пропілотувати цю форму, проте не знайшли таких умов: люди хочуть проживати у своїх будинках, а не робити там садки.
Цей тип садків поки що є, він може або запрацювати, або ні. Також ми можемо внести зміни в подальшому щодо цього типу.
🏫 Сімейний садок
Звичайний садок має реалізувати повну освітню програму і досягти всіх результатів здобуття дошкільної освіти, а центр розвитку дитини працює за спеціальною програмою. Це може бути будь-який гурток.
🏫 Центр розвитку дитини
Приймають дітей від 3 місяців. Потрібно пам’ятати, що закон дає таку можливість, якщо є попит. Це зовсім не означає, що громади зобов’язані відкривати ясла, якщо на цю послугу попиту немає. Якось нам написали з однієї громади: «Як нам відкрити ясла для малят від 3 місяців?» Я навіть зателефонувала: «Є попит?» — «Ні, але ж у Законі написано!»
Державна політика спрямована на те, щоб дитина до року була поруч із мамою. Саме тому зараз ухвалено Закон, за яким матерям дітей від 0 до 1 року держава надаватиме 7 тис. грн щомісячно. Ми як держава не хочемо, щоб діти до року були в садку.
На практиці багато хто боїться віддавати дітей до садка навіть після року: «Ще такі маленькі!», «Як вони там їстимуть?», «Як з укриттями?» У Львові, до прикладу, успішно працюють ясла від року. Спілкуюсь із практиками, які працюють з такими дітьми, і вони кажуть, що діти чудово їдять, краще адаптуються, довше сплять. І тут варто зазначити, що в Україні і до початку дії нового Закону в садках перебували діти від 1 до 2 років — близько 9000 дітей.
🏫 Ясла
Це всіма нами знаний тип організації освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від 2 до 6 (або 7) років, а дітьми з особливими освітніми потребами — до 7 (або 8) років.
🏫 Дитячий садок
Спеціальний дитячий садок забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами. Вони можуть бути зумовлені фізичними, психічними, інтелектуальними та/або сенсорними порушеннями, розладами поведінки. Вік дітей — від 2 до 7 (або 8) років з урахуванням категорій (типів) їхніх особливих освітніх потреб (труднощів).
Спеціальний дитячий садок повинен забезпечувати здобуття дітьми освіти відповідно до державного стандарту дошкільної освіти у спеціально створеному освітньому середовищі та за допомогою найбільш прийнятних для них форм, методів і засобів розвитку, навчання, виховання, які максимально сприяють формуванню компетентностей, а також використання в освітньому процесі української жестової мови, допоміжних засобів навчання, засобів альтернативної комунікації тощо.
Залежно від типів труднощів у групі може бути від 6 до 12 дітей. Помічник вихователя спеціальних груп має право на додаткову відпустку (ст. 27 Закону України «Про дошкільну освіту», розроблено проєкт постанови КМУ, якою передбачено від 7 до 14 днів додаткової відпустки).
🏫 Спеціальний садок
На базі яких закладів можуть працювати нові типи дитячих садків?
- Школи й університети: важливо, що освітній процес організовується та фасилітується працівниками цього конкретного дитячого садка.
- Бібліотеки — за умови, що поруч є укриття і там можна відкрити групу.
А що нового в Санітарному регламенті для дитячих садків?
На сьогодні це той документ, який не соромно показувати європейським колегам. До речі, це був найважчий документ з усіх. Ми прибрали те, що й так не робилося, але його треба було прописувати в журналах. Наприклад, миття іграшок двічі на день. А коли ж дітям гратися тими іграшками, якщо ми їх постійно миємо?
Державна підтримка
еЯсла і еСадок: для кого, які умови
і скільки грошей отримають батьки?
Кожній мамі, яка виходить на роботу на момент, коли її дитині буде від 1 до 3 років, держава надаватиме 8000 грн на місяць, щоб вона їх принесла або няні, або в садок. І якщо з приватним садком усе зрозуміло, то щодо комунального — там може йтися про платні послуги (є окремий перелік таких послуг).
Є багато питань про няню у дошкіллі. Українське суспільство зацікавлене в якісному освітньому розвитку дитини з якомога меншого віку. І тому потрібно стимулювати створення умов саме через систему освіти. Няня може лише сприяти освітньому розвитку, а не забезпечити його. І має право на здійснення освітнього процесу, лише якщо має педагогічну освіту або кваліфікацію та відповідну ліцензію. Сподіваємося, що саме це буде відображено в постанові для регламентації виплати еЯсла.
🐣еЯсла
Якщо з 3 до 6 років дитини батьки працюють, а місця в садку на повний день немає — громада буде зобов’язана компенсувати ці гроші (8000 грн). Що це означає? Насправді, це дуже важливо для нас, тому що це реальна гарантія того, що ніхто в громаді не роздаватиме гроші, але натомість будуть відкриватися садки. Бо інакше громаді доведеться заплатити грошима. До 2028 року ще є час підготувати мережу для того, щоб ніхто й нікому гроші не віддавав, а щоб діти ходили в садки, бо з 3 років це дуже важливо.
🐥еСадок
Запитання від Освіторія.Медіа
— Чому такий великий проміжок у два роки між програмами єЯсла і єСадок? Припустімо, дитина народилась у березні 2023 року, на другому році війни. У програму єЯсла вона потрапляє лише на два місяці. А далі сім’я має очікувати понад два роки, щоб батьки, які працюють, теж нарешті почали отримували допомогу? Велика категорія дітей «випадає» з програми підтримки, хоча ці діти теж народжені під час війни і їхні батьки повноцінно працюватимуть, проте допомога буде для інших категорій.
— Зараз ще немає постанови, яка регулюватиме порядок надання допомоги єЯсла. Коли вона буде — буде що коментувати. На сьогодні єдине, що написано в Законі про єЯсла — що це грошова допомога, яка виплачується матері дитини віком від 1 до 3 років, яка виходить на роботу.
еСадок — це програма, що гарантує батькам компенсацію, якщо місця в державному садку для конкретної дитини немає. Але сьогодні в нас у принципі є зобов’язання від органів місцевого самоврядування такі місця надавати.
Буде постанова, що регулює порядок виплат (вона розробляється Кабінетом Міністрів) — будемо давати більше коментарів на цю тему.
— Чи батьки в Києві зможуть паралельно отримувати і компенсацію за програмою в приватних садках «Гроші ходять за дитиною», і допомогу програми єЯсла, якщо працюють?
— На компенсацію від держави мають право всі батьки, незалежно від тієї програми, яка працює на рівні органів місцевого самоврядування. Чи буде адаптовувати місто Київ свою програму, враховуючи допомогу еЯсла від держави, — треба запитувати місто Київ.
— Чи передбачено механізми звітності батьків за програмою еЯсла? Як ви сказали, ці кошти можна буде витратити, зокрема, на няню. А оплату послуг няні аж ніяк не задокументуєш — більшість нянь в Україні не мають ФОП.
— Послуги няні вже документуються. За трудовим кодексом з нянею укладається договір як з домашньою працівницею. Робота відбувається за відповідним затвердженим професійним стандартом.
Про няню має бути окремий пункт у постанові, якої наразі ще немає. До того ж варто зауважити, що няні — це соціальна, а не освітня послуга.
— У 2026 році планується підвищення посадових окладів педагогів дошкілля на 30 % — таку постанову підготували в МОН. На якому етапі зараз цей документ?
— Постанова зараз на погодженні областей. Дуже сильно сподіваюся, що все спрацює. На сьогодні це пріоритет Міністерства освіти і науки України.
На скільки може зрости заробітна плата вихователя? Усе залежить від політики органів місцевого самоврядування, а вони на сьогодні дуже різні. Підняття на 30 % від посадового окладу для людей, які тільки прийшли в професію, усе одно означатиме «мінімалку». Але, зауважте, у посадовому окладі. Бо сьогодні, щоб отримати «мінімалку», доплачуються кошти до неї. Тобто, посадовий оклад за тарифним розрядом нижчий за мінімальну зарплату. Мета — врегулювати ось цей мінімум. А всі додаткові надбавки, які формуються на рівні місцевих бюджетів, будуть підвищувати зарплату. Бо це, знов-таки, повноваження органів місцевого самоврядування.
— Ситуацію із зарплатами могли б покращити доплати з місцевих бюджетів, однак через брак вчасно ухвалених нормативно-правових актів станом на серпень 2025 року лише 15,8 % громад скористалися цією можливістю. Чому громади проявляють бездіяльність і як це виправити?
— Перші, хто може на це вплинути — органи місцевого самоврядування і люди, які проживають у громадах. Ми на Форумі розглядали ситуацію у Львові, і Андрій Закалюк прокоментував, що коли йде чіткий запит і попит від громади (а це і батьки, і вихователі, і спільнота загалом), це стає політичним пріоритетом на місцевому рівні.
Також на сьогодні це очевидний політичний пріоритет на рівні держави, тому що дошкільна освіта фігурує і в стратегії економічного розвитку, і в стратегії демографічного розвитку, і в стратегії, власне, розвитку дошкільної освіти. Раніше такого фокусу на дошкільній освіті не було. Але передусім на місцевому рівні має бути на цьому фокус. Громади мають бачити чіткий запит від суспільства, тоді і гроші вони знаходять легше.
Олена Юрченко
Журналістка із 17-річним стажем, співавторка книги «Як не збожеволіти від батьківства». Маю глибоку експертизу в темах освіти, культури, шоубізнесу і займаюсь smm-менторством.
Генератори в садочках під час блекаутів:
хто їх має купувати, встановлювати і обслуговувати
Забезпечення садочків і шкіл, а також будівель садочків і шкіл — це повноваження органів місцевого самоврядування. Якраз вони і мають вирішувати питання, яке стосується генераторів.
У всіх є алгоритми, і на сьогодні вони вже скрізь розроблені — про те, як це має відбуватися, що і хто купує. Алгоритми можуть відрізнятись у громадах, єдиного алгоритму, як купити генератор, не існує.
Ми, як МОН, координуємо роботу донорів, щоб допомога була спрямована туди, де вона найбільше потрібна, — у неспроможні громади. Звичайно, це не міста-мільйонники. Але загалом щодо питання генераторів, то на сьогодні це повноваження органів місцевого самоврядування. На четвертий рік війни вони чудово знають ситуацію і відповідають за свою мережу, вирішують запити в межах пріоритетів, доступних коштів і навіть у межах того, яка демографічна ситуація. Ми знаємо ситуацію, де генератори є, а де немає — збираємо таку інформацію.
«У нас немає світла і води, приїдьте за дитиною»:
що робити батькам, якщо садочок просить забирати дітей
— У нас війна, і ми всі маємо розуміти, що є щось, що виконати неможливо, — розповіла в коментарі для Освіторія.Медіа Анастасія Коновалова. — Не через те, що погані садочки чи органи місцевого самоврядування, а через те, що нас бомбить держава-агресор росія. Тому роздування істерик з приводу того, що батьків попросили погодувати дитину зранку вдома, бо в садку не встигли зробити сніданок, адже всю ніч був обстріл — зовсім недоречно. Так, є різні ситуації. І такі, до яких можна ставитись із розумінням, і такі, що потребують аналізу, чому громада не забезпечила те чи те. Кожен кейс індивідуальний.
Чому в більшості садків немає ліжок
для денного сну найменших дітей в укриттях?
Про що мова: батьки скаржаться в соцмережах, що на четвертий рік війни садки не укомплектували укриття ліжками. І коли повітряна тривога припадає на денний сон, дітей спускають в укриття, сон переривається. Діти роздратовані, збільшується кількість істерик.
— Спроможність укриттів обмежена. Банально в укриттях може не бути місця для певної кількості ліжок, — розповіла Анастасія Коновалова. — Варто сказати, що денний сон у садочках не обов’язковий. У нас є просто «денний відпочинок», якщо це групи з 3 років. А якщо говоримо про ясла до 3 років — то так, треба організовувати місця для сну. Це можуть бути не обов’язково ліжка, а пуфи, наприклад, щоб дитина могла прилягти. Якщо ми зараз на рівні держави скажемо, що скрізь мають бути ліжка для кожної дитини в укритті — у нас не буде доступу до садків, а буде один садок на 10 дітей, бо все укриття буде заставлене ліжками.
