Що приховує мозок дитини, яка «не розуміє» математику?

Спікерка:

Марина Пристінська, освітня консультантка, методистка початкової освіти, нейрофізіологічна психологиня, енергетична метакінезіологиня

Математику багато дітей і дорослих вважають складною наукою, бо вона абстрактна. Але чи це справді так і чому ми так часто боїмося математики? Основи розуміння цього предмета закладаються не в школі і навіть не в дитячому садочку, а ще тоді, коли дитина починає повзати, гратися своїми ручками й ніжками і вивчати слова «більше», «менше», «на», «в», «під». Нейрофізіологічна психологиня Марина Пристінська під час форуму «Математика для життя» розповіла про нейрофізіологічні механізми вивчення математики. Які мозкові структури беруть участь у розумінні числа? Які існують етапи розвитку дитини? Що таке CPA-підхід та як його застосовувати на уроках? Зібрали в матеріалі практичні підказки і вправи для ваших уроків.

Які мозкові структури беруть участь у розумінні числа

Здавалось би, число — щось елементарне. Але для того щоб мозок дитини «зрозумів» число, має включитися багато його структур.

Тім’яні долі (особливо ліва нижня тім’яна частина)

Відповідають за:

  • формування кількісних уявлень (більше-менше, частина-ціле);
  • просторово-числову лінію (уявлення числового ряду);
  • арифметичні операції з числами.

Лобові долі

Відповідають за:

  • виконавчі функції (планування, контроль, гальмування);
  • робочу пам’ять, необхідну для утримання проміжних результатів у голові;
  • абстракцію;
  • розуміння самої задачі і стратегії розв’язування задач.

Скроневі долі

Забезпечують:

  • вербальні механізми (словесне позначення чисел, назв дій  — дуже часто в 1–3-х класах діти можуть не розуміти значення таких слів, як «над», «під», «на», «в»);
  • семантичну пам’ять (розуміння значень математичних термінів).

Потиличні ділянки

Забезпечують:

  • зорове сприйняття символів, чисел, знаків, графіків.

Мозочок і підкіркові структури

Забезпечують:

  • підтримання автоматизації обчислювальних навичок;
  • підтримання ритмічної організації дій (тут може йтися про вправи зі збільшенням числового ряду).

Для злагодженої взаємодії між цими структурами потрібен ще й міцний фундамент. І тут дещо залежить від батьків: чи виспалася дитина, чи добре поїла і чи достатньо погуляла? А дещо — від учителів: чи рухаються діти під час уроку, чи достатньо п’ють води? Обов’язково слідкуйте за цими моментами.

Мозок дитини дозріває поступово. Наприклад, між 6 та 9 роками не такі вже й великі зміни в дозріванні структур, як ви можете побачити на ілюстрації нижче. Префронтальна кора, «будиночок мозку», також дозріватиме ой як довго: за даними сучасних досліджень цей процес завершиться аж у 25–27 років.

І ось тут важливо зрозуміти: вивчення математики починається не в першому класі і навіть не в садочку, а вдома, коли дитина починає повзати і грається ніжками й ручками — це перша вправа на просторове орієнтування і початок вивчення карти свого тіла. І продовжується в моменти, коли батьки пояснюють дитині, де мало, де багато, що означає «вгору», «вниз», «в», «на», «під». Дослідники кажуть, що від того, наскільки добре дитина в дошкільному віці засвоїть вправи на кшталт «мало-багато», значно залежатиме те, як вона розумітиме числа на уроках математики. Це про розвиток тім’яних доль мозку (рух-дотик), які в дітей раннього віку найбільш активні.

І, як влучно зауважив філософ і дослідник дитячого мислення Жан Піаже: «Когнітивний розвиток відбувається через фізичні дії поступово до розумових операцій». Тобто, розумовим операціям має передувати повзання, вивчення світу на дотик.

! Підказка

Вправа для вчителів «Моделювання»

Розв’язуючи з учнями рівняння й приклади, учитель має ВГОЛОС озвучувати свої думки. Чи ви пробували робити саме так? Це дуже складно, направду, — розкласти задачу на дрібні моменти. Наприклад, коли в умові задачі є «У», вчитель каже: «Коли ми чуємо «у» — уявляємо коробку, У ЯКУ ми щось кладемо». Саме так відбувається моделювання. Дорослим такі речі пояснювати не треба, адже вони відбуваються «на автоматі», але якщо ви постійно робитимете моделювання з дітьми, ви навчите їх ефективно мислити.

4 етапи когнітивного розвитку дитини

  • 1

    Сенсомоторний етап (від народження до 2 років)

    Діти вчаться, пізнаючи світ через усі органи чуття і взаємодії з предметами.

  • 2

    Доопераційний етап (2–7 років)

    Активно розвиваються мовні навички на основі фундаменту, закладеного на попередньому сенсомоторному етапі.

  • 3

    Конкретно-операційний етап (7–11 років)

    Діти вже вміють мислити конкретно й буквально, а логічне мислення значно покращується, хоча ще часто залишається негнучким. На цьому етапі дітям зазвичай складно розуміти абстрактні та гіпотетичні ідеї.

  • 4

    Формально-операційний етап (від 12 років і старше)

    Спостерігаємо значний розвиток логіки, здатність до дедуктивних міркувань і розуміння абстрактних понять.

Хочете трансформувати свої уроки математики, отримати готові рішення для роботи з різнорівневим класом та ефективні сценарії уроків?

Реєструйтеся на Форум «Інноваційне викладання математики у 5–6-х класах». 

Де і коли?

13 лютого 2026 року, 10:00–17:30

Київ, вул. Князів Острозьких, 2, Освіторія ХАБ

 

Для кого?

Для вчителів математики 5–6-х класів, методистів/координаторів НУШ, заступників директорів.

Від конкретного до абстрактного: що таке CPA-підхід у навчанні математики

Діти до 10–11 років мають вивчати математику з конкретними предметами — рухати ними, залучати в цей процес ще й власне тіло.

«Скільки не пояснюю — дитина не розуміє!» — я часто чую таке від учителів. І в таких випадках цікавлюся, чи не пропустили вони часом конкретний етап роботи з дитиною — це коли в її руках опиняються кубики, м’ячики, фрукти тощо. Будьмо чесні, ми далеко не завжди пояснюємо кожну тему конкретними предметами. І це найсуттєвіше упущення. Бо надзвичайно важливо маніпулювати предметами, обговорювати та пояснювати співвідношення між ними. І намальовані чи віртуальні яблука не підійдуть, тільки справжні. А ще добре використовувати фізичний годинник для вправ із числами та інший реквізит.

Саме такий перехід від конкретного до абстрактного є базою CPA-підходу (The Concrete, Pictorial, Abstract approach — конкретно-образно-абстрактний підхід). Цю модель розробив американський психолог Джером Брунер, і вона є важливою технікою в межах сінгапурського методу навчання математики. Навіть більше, система CPA настільки укорінилася у викладанні математики в Сінгапурі, що тамтешнє міністерство освіти не затверджує жодних навчальних матеріалів, які не використовують цей підхід.

CPA базується на представленні абстрактних понять у конкретній та зрозумілій для дітей формі й передбачає перехід від конкретних матеріалів до зображень, а потім до абстрактних символів і задач.

Пам’ятаймо: одній дитині достатньо раз перекласти в ручках справжні яблука для розуміння суті певної вправи, а комусь — 10, ще комусь — 100. І поки дитині треба ці яблука для перекладання, вони мають бути в неї в руках. Жива наочна вправа з реальним реквізитом + терплячість = шлях до успіху! Так само батьки з раннього віку мають давати дитині змогу досліджувати світ у дії —  вдома, на вулиці, на майданчиках. Тільки не в гаджетах на постійній основі — це про успішність чи неуспішність вашої дитини в навчанні в майбутньому.

На чому ґрунтується навчання? Точка зору нейробіологів

Ось три кити, на яких базується навчання: рівень активації, увага та пам’ять.

Пам’ятаймо: рівень активації — це фундамент.

Щоб дитина навчалась успішно та із задоволенням, мають бути закриті базові фізичні і психологічні потреби. Ідеться про достатній сон, їжу й відчуття безпеки, а ще про психологічні потреби дитини, що реалізуються в контексті стосунку прив’язаності. Це про:

  • стабільність, безумовну любов, прийняття, емоційний зв’язок;
  • можливість автономії, відчуття ідентичності;
  • розвиток самодисципліни, здорового сумління;
  • свободу висловлювати потреби й емоції;
  • спонтанність і гру.

Якщо із цього фундаменту повипадали цеглинки — немає сенсу латати дах, який почав розпадатись.

Який вид мотивації використати вчителю?

Нейробіологи виокремлюють два види мотивації:

  • мотивація наближення;
  • мотивація уникнення.

Можна мотивувати учнів страхом, а можна заохочувати допитливість. Адже саме допитливістю запускається найпотужніша мотивація. Це знак для вчителів: що більше цікавості в учнів до предмета, то краще вони засвоюватимуть знання, адже будуть вмотивовані це робити через допитливість. А через страх ви досягнете мало. Особливо якщо дитина боїться помилок на математиці. Покажіть дітям, що математика — це красиво і круто! І що все навколо нас — це про математику в тому числі.

Автор: Олена Юрченко